Різке похолодання зі снігом та заморозками, що охопило на початку квітня більшу частину території України, може мати значні негативні наслідки для сільського господарства. Експерти розказали, урожай яких культур - під загрозою.
Зони ризику
На початку весни, у березні, в Україні трималась аномально тепла погода, завдяки чому квітучі дерева мали всі шанси на запилення та добре формування майбутнього врожаю. Однак різке зниження температури у квітні зруйнувало ці плани.
Еколог, геоботанік Яків Дідух в коментарі РБК-Україна зазначив, що будь-які різкі погодні коливання - це завжди ризик для агросектору. Проте аграрії вже навчилися адаптуватися до кліматичних змін, висаджуючи різні сорти для того, щоб у разі втрати одного, інші могли дати врожай.
Рясні дощі, що пройшли ранньої весни, добре зволожили ґрунт, що дуже важливо для збереження родючості землі та формування врожаю влітку.
"Найбільш негативно похолодання, сніг, мороз вплинуть на плодово-ягідні культури, а саме на абрикоси, які тільки почали цвісти, ще бджоли їх не встигли належним чином запилити. Також почала цвісти алича, вишня - ще в стадії бруньки, яблуня теж. Зрозуміло, що культура отримає певний стрес, але критичності по урожаю пізніх кісточкових, якщо не буде повторного заморозку, наразі немає. Брунька розвивається непогано, її мороз ще не зачепив, адже вона не розквітла", - зазначив голова Асоціації фермерів і приватних землевласників в Рівненській області Андрій Кузьмич у розмові з Суспільним.
За його словами, рання зернова група - ярий ячмінь, яра пшениця, горох, який є холодостійкою культурою - фактично відсіяна. Дехто вже встиг посадити картоплю, перші ранні овочі, моркву, яка сходить доволі довго, і холод на неї негативно не вплине.
У той же час аграрійзауважив, що опади у вигляді снігу є позитивним фактором.
"Він слугує захисним волокном для землі, для рослини. Коли почнеться потепління, то цей сніг перетвориться у вологу. Ми дуже хвилювались, що не буде достатньої вологи. Зима була безсніжна, в агрономічному спектрі складна, адже починали сіяти без належної вологи. Але ті весняні дощі, які в нас були, зрештою, і цей сніг, який випав, перетворюється у надважливу вологу для подальшої вегетації рослин", - пояснив Кузьмич.
Він додав, що культури, які вже зійшли - горох, ячмінь, - "отримають стрес", але вони ще не ввійшли в стадію трубки. Гірша ситуація може бути з озимою пшеницею, якщо вона в стадії розвитку колоса.
Також похолодання негативно вплинуло й на шкідників та бур'яни, що, безперечно, є хорошим фактором.
Щодо впливу холодуна висаджену ранню картоплю, то, на його переконання, найгірше, що може статися, це ураженняхворобою холодної землі - ризоктоніозом, який негативно впливає, в першу чергу, на якість бульб та їх врожайність.
Рятують антистреси - агроволокно й обкурювання
Начальник відділу агрометеорології українського Гідрометцентру Тетяна Адаменко в інтерв’ю "Главкому" сказала, що точно зрозуміти, якої шкоди завдадуть нинішні заморозки, можна буде лише після потепління. Проте в травні нас можуть знову чекати заморозки, які будуть ще небезпечніші, ніж квітневі. Однак точні прогнози погоди на наступний місяць метеорологи не роблять - зарано.
Фахівець пояснила, що негативний вплив такої зміни погоди залежить від того, що було напередодні. Через те, що у березні був майже квітень (дуже тепла погода), то на початку квітня повернулись до погодних умов, притаманних березню.
На її думку, найбільше морози можуть позначитися на сходах ранніх овочевих культур, які дуже вразливі до знижень температури. Також погодні "мінуси" впливають на все, що вже квітне і утворює зав’язь - абрикоси та інші плодові, які у деяких районах дуже рано почали квітнути. Урожай їх однозначно буде втрачений, якщо не було застосовано якихось засобів протидії негативному впливу заморозків.
Загалом усе залежить від того, якої інтенсивності був заморозок та скільки часу він тривав. Якщо було зниження до 0 градусів, як у Дніпропетровській чи Полтавській областях, і це тривало дві-три години - тоді це загрожує мінімальними пошкодженнями. Але якщо зниження температури відбувалося протягом шести годин поспіль, як на Рівненщині, коли температура була -5 градусів, то, скоріш за все, загинуло практично усе, що вже утворювало зав’язь. Тож все залежить від морозостійкості культури та від інтенсивності морозу.
Що стосується винограду, то він уже сформував бруньки, на півдні країни на його кущах вже й квітки з’явилися. А він може загинути при температурі від 0 до -1 градуса. Зокрема, на Одещині вже було -2 градуси. Річ у тім, що це - інерційні процеси. Для того, щоб оцінити розмір лиха, має пройти певний час. Як правило, шкідлива дія проявляється не на третій день від заморозку, а на сьомий або десятий. І це стосується не лише плодових культур, а й сільськогосподарських. Якщо у ранніх ярих культур вже з’явилися сходи, то через морози відбувається сповільнення процесів росту. Для деяких культур - це відставання у розвитку. У підсумку - це негативний вплив на урожайність.
Адаменко також зауважила, що існують певні засоби для зменшення негативного впливу весняних морозів на сільгоспкультури. Це усілякі антистреси. Насамперед йдеться про фізичні методи. Кращих і дешевших, ніж вони, ще ніхто не придумав. Це агроволокно, обкурювання та дощування.
Мільйони - в розвиток садівництва
Пресслужба Мінагрополітики та продовольства повідомила, що в рамках урядової грантової програми підтримки малого та середнього бізнесу єРобота з початку 2025 року 38 аграрних підприємств отримали 167,9 млн грн на розвиток садівництва, ягідництва, виноградарства та тепличного господарства.
З них 28 виробникам надали 101,4 млн грн на сади, а 10 підприємствам - 66,5 млн грн на теплиці.
Загалом з початку дії програми єРобота вже виплачено більше 1,35 млрд грн грантової допомоги 268 сільгоспвиробникам на розвиток садівництва і теплиць.
Зокрема, на розвиток садівництва, ягідництва та виноградарства видали 959 млн грн 185 господарствам.
Ця урядова грантова програма діє з 1 липня 2022 року і передбачає підтримку малого і середнього бізнесу. Серед її переваг - можливість для кожного бажаючого створити чи розвивати власний бізнес за напрямками "Своя справа", "Свій сад", "Своя теплиця", "Новий рівень".
Гранти надають у розмірі не більше 70% від вартості проєкту та не більше ніж 10 млн грн. Заявник має профінансувати власними або кредитними коштами не менше 30% вартості проекту. Обов’язковою умовою є працевлаштування потрібної кількості працівників. Для садів - від 5 до 10 постійних і 125-425 сезонних робітників залежно від найменування насаджень. Для теплиць - не менше 4 постійних та 10 сезонних на гектар.
Фінансування агровиробників за цією програмою протягом 2024-2025 років відбувається за підтримки Світового банку в рамках "Екстреного проєкту надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)".
Галина Гірак