Будуй краще ніж було: в Україні почалося комплексне відновлення

У Бородянській громаді, найбільше зруйнованій окупантами, презентували програму комплексного відновлення. Як планують відбудовувати знищені будівлі?

Повернення втрачених надій

У Бородянці на Київщині презентували програму комплексного відновлення. Після детального аналізу руйнувань і також можливостей для якісної відбудови і розвитку, місцева влада запропонувала план дій щодо об’єктів, які потрібно відновлювати, які - ні, а які слід створити заново.

Внаслідок того, що на території громади 36 днів тривали бої та окупація, там було пошкоджено або зруйновано більше ніж 2,5 тис. об’єктів - як житлових, так і соціальних, промислових, інфраструктурних. Тому місцева влада разом з експертним середовищем і з урахуванням думки місцевих жителів створила детальну програму комплексного відновлення, яка спрямована не лише на відбудову того, що було зруйновано внаслідок російської збройної агресії, а і з прицілом на її майбутній розвиток - за принципом "будуй краще ніж було".

"Програма комплексного відновлення, як планувальний документ, має стати основою створення можливостей для кожного жителя, сприяти покращенню соціальної, економічної та культурної складових життя громади", - заявив виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан, додавши, що мета відновлення - не лише відбудувати інфраструктуру, а й повернути втрачену надію, створити умови для сталого розвитку та сприяти поверненню людей в громаду.

А керівник відділу міжнародної співпраці, грантової роботи та інвестицій Бородянської селищної радиАнна Шарикова поінформувала, що окрім відбудови зруйнованих житлових будинків, закладів соціального призначення, об’єктів інфраструктури, доріг місцевого значення, у Бородянці планують побудувати великий індустріальний парк, що забезпечить громаді нові робочі місця й сприятиме наповненню місцевого бюджету.

"Приклад Бородянської громади показує, як має відбуватись створення якісної програми відновлення - з повною інвентаризацією пошкоджень, з аналізом демографії, інфраструктури, довкілля, економіки, з рішеннями, що відновлювати, що - ні, і що потрібно будувати з нуля, з конкретними проєктами, пріоритетами і фінансовими оцінками. Як наслідок - ми маємо програму, яка є демонстрацією того, як має виглядати відбудова у перспективі + 10 років", - зазначила голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.

За її словами, програма комплексного відновлення - не лише про відбудову, а і про подолання викликів, які накопичувалися десятиліттями і давно потребували вирішення. Зокрема й щодо прогалин по містобудівній документацій, адже частина генеральних планів датована ще 1970-1980-ми роками, а деякі села громад взагалі ніколи не мали такої документації.

"Навіть умовно тилові громади до 24 лютого і зараз - це різні виклики, різні умови і різні вектори розвитку, на які має дати відповідь ПКВ. Саме тому це інструмент, який, дозволяє громаді змагатися за міжнародні ресурси на рівних, економить час і нерви місцевому самоврядуванню, дає чітку стратегію: що залишити, що змінити, а що створити заново - з прицілом на 10+ років. І так має бути в кожній громаді - незалежно від того, постраждала вона від бойових дій чи ні", - підкреслила народний депутат.

Зручність для інвесторів

За словами Шуляк, свої програми комплексного відновлення громади й області почали презентувати і затверджували ще наприкінці 2023 року - першою була Київщина. А нині вже готові такі програми на Житомирщині, Чернігівщині та в Конотопській громаді на Сумщині. Над створенням їх зараз працюють близько 200 громад.

Народний депутат повідомила, що коли приймалося рішення про необхідність для громад і областей щодо створення програм комплексного відновлення, не всі очільники громад і експертне середовище схвально це сприйняли, оскільки не розуміли механізму і головне - потенційної ефективності такого підходу до відбудови.

"Бо і так було багато документів з планування, бюджетні моменти, але ми виходили до кожного і пояснювали, доносили, що важливий аналіз  економіки, демографії, мережі соцпослуг, бачення мешканців. Доносили, що тільки після аналізу можлива якісна стратегія розвитку, яка забезпечить створення спроможної, заможної, інклюзивної громади. Коли є якісне планування, коли приходять інвестиції, за умови, якщо є розуміння правила і прогнозовані результати", - зазначила Шуляк.

Вона зауважила, що надважливим моментом при створенні програм є врахування думки місцевих мешканців.

"Вкрай важливо, щоб до прийняття рішень залучалися мешканці, оскільки це один з принципів відновлення - людиноцентричність. Зокрема, і ВПО, тому що це стане частиною їх інтеграції у приймаючі громади", - резюмувала політик.

До слова, загальні потреби на реалізацію різних проєктів зі швидкого відновлення у 2023 році були оцінені Світовим банком на суму 14,1 млрд доларів. Мета цієї відбудови - відновлення того, що критично потрібне для життя людей. Уряд визначив та реалізовує проєкти за п’ятьма пріоритетними напрямками: житло, енергетика, критична та соціальна інфраструктура, гуманітарне розмінування, відновлення економіки. 

Фінансування швидкого відновлення у 2024 році Уряд України оцінив орієнтовно в 15 млрд доларів. Це передбачало як завершення вже початих у 2023 році проєктів, так і започаткування нових програм, які забезпечили б базові потреби громадян та стійкість нашої країни під час повномасштабної війни.

Для реалізації швидкого відновлення сформована організаційна інфраструктура: створена посада профільного віцепрем’єр-міністра, Державне агентство відновлення, Фонд ліквідації наслідків збройної агресії, започаткована багатостороння координаційна платформа донорів для України з метою залучення фінансових ресурсів від партнерів.

Особлива увага приділяється відновленню об’єктів критичної, соціальної та транспортної інфраструктури, а також відбудові житла, пошкодженого в результаті бойових дій. Реалізація цих проєктів має сприяти поверненню українців у деокуповані громади та дати поштовх до розвитку економіки країни.

Галина Гірак