Антикорупційні органи скерували до суду справу про крадіжку зерна з Держрезерву майже на 12 млн грн. Як саме зловмисники намагалися втілити свій злочинний задум?
Наслідки "схематозу"
Стало відомо, що3 жовтня 2022 року Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціальна антикорупційна прокуратура (САП) направили до суду справу з обвинувачення трьох осіб у реалізації корупційної схеми із заволодіння 1,56 тис. тонн зерна на більш ніж 11,5 млн грн. Серед обвинувачених - в.о. гендиректора ДП "Хлібна база №76" (перебуває в управлінні Держрезерву);директор ТОВ - близький родич першого;фізична особа - організатор схеми.
Встановлено, що восени 2020 року обвинувачені почали реалізацію схеми із заволодіння зерном Держрезерву, що перебувало на відповідальному зберіганні в ДП "Хлібна база №76". Спочатку учасники схеми створили видимість передачі приватним ТОВ близько 1500 тонн зерна на відповідальне зберігання до ДП. Насправді ж, як встановило слідство, ніякого збіжжя ТОВ на склади ДП не завозило.
Згодом, на виконання відповідного договору, учасники схеми планували почати відвантажувати зерно з Держрезерву під виглядом повернення майна ТОВ. Щоб частково приховати реальну нестачу державного зерна в результаті таких дій, близько 700 тонн підозрювані планували списати як відходи внаслідок проведення нібито оздоровчих заходів зі збіжжям.
У травні 2021 року учасники схеми почали вивезення з ДП "Хлібна база №76" зерна Держрезерву. Однак детективи Національного бюро стали на заваді їхнім планам, чим запобігли розкраданню державного майна на понад 11,5 млн грн.
Зазначимо, що впродовж реалізації корупційної схеми в ДП "Хлібна база №76" двічі змінювалося керівництво й обидва рази, як встановило слідство, на відповідні посади призначали людей за сприяння організатора схеми, які надалі забезпечували її виконання.
У НАБУ наголошують, що наведена схема - одна з найпоширеніших, за якою роками розкрадають майно Держрезерву. На те, що у Держрезерві - не все гаразд, ще 2020 року звернув увагу радник міністра внутрішніх справ Михайло Апостол, заявивши про зникнення зі складів Держрезерву 2 700 вагонів зерна на суму 800 млн грн, яке, за його іронічним припущенням, могли з'їсти миші. Наприкінці того ж 2020 року було проведено аудит Держрезерву.
"Напівпорожні склади, зникнення тисяч тонн запасів у невідомому напрямку, прострочені продовольчі товари на сотні мільйонів гривень, катастрофічний технічний стан підприємств, господарський безлад та багатомільйонні фінансові махінації - це перелік лише деяких основних пунктів щодо укладання Держаудитслужби, яка проводила ревізію Держрезерву", - повідомилитоді про результати аудиту в прес-службіМінекономіки. І додали, що за результатами перевірок зернових запасів виявлено такі факти:
- псування зерна та неможливість його подальшого використання навіть для кормів – на суму 35,5 млн грн. Причина: недбале та неналежне зберігання без дотримання будь-яких регламентів. Наприклад, термін зберігання зернової продукції становлять 2 роки, тоді як маса зерна на держпідприємствах - продукція 2010-2011 років;
- нестача зерна лише на одному з підприємств "Держрезерву" на суму 27,9 млн гривень;
А за результатами перевірки зберігання продуктів харчування виявлено таке:
- на підприємствах зберігаються товари продовольчої групи, терміни придатності яких давно скінчилися. Таких прострочених товарів, які можуть бути лише утилізовані, значиться більш як на 100 млн. грн.;
- також на підприємствах є прострочені товари непродовольчої групи на суму 200 млн. грн.
Щодо фінансово-господарської діяльності, то сума порушень склала 31,4 млн грн, а по апарату Держрезерву - 1,7 млн грн.
Також ревізіями встановлено порушення законодавства під час здійснення публічних закупівель без укладання договорів.
За прикладом країн НАТО
Щоб позбутися монстра, просякнутого корупцією, влада вирішила Держрезерв реформувати до 2025 року. Спочатку планують ліквідувати діючу структуру, передавши збиткові підприємства до Фонду держмайна, а нафтобази - до НАК "Нафтогаз України". Потім буде створено центральний орган виконавчої влади, який діятиме за новими принципами. Запаси матеріальних цінностей у ньому створюватимуть за такими напрямами:
- енергетичний кошик (вугілля, газ, бензин, дизпаливо);
- оборонний кошик (авіаційний гас, моторні олії, дизельне паливо, військові сухпайки, комплекси хімічного захисту);
- продовольчий кошик (білкові та супові суміші, сублімовані фрукти та овочі, продукти тривалого зберігання, таблетки для очищення води);
- медичний кошик (антибіотики, ліки першої необхідності, медичні маски, фізрозчини, шприци тощо).
Інформація про всі запаси матеріального резерву буде переведена в "цифру" - їхній рух та облік здійснюватимуть через електронні реєстри. Чиновники вважають, що такий набір товарів та такі підходи до контролю над ними дозволить державі оперативно реагувати у кризових ситуаціях, забезпечуючи населення та ЗСУ всім необхідним.
Голова неурядової організації State Watch Гліб Каневський вважає, що нова структура має бути зовсім іншою, ніж існуюча. Протягом років наперед не потрібно закладати на зберігання матеріальні цінності. Краще йти шляхом країн НАТО, підписуючи довгострокові контракти з бізнесом, який у важкі для країни часи був би готовий дати потрібні товари. Приклад такого співробітництва ми вже побачили, коли у квітні зникло пальне: саме бізнес, а не Держрезерв, налагодив поставки його від західного кордону. Велике значення у створенні так званої подушки безпеки для країни мають відігравати і територіальні громади, які вже показали свою здатність ефективно діяти, швидко переорієнтувавшись на військові рейки.
"Під нову структуру слід створити законодавчу базу і надати їй таку підтримку, щоб, умовно кажучи, якісь депутати чи правоохоронці, які до цього заробляли на Держрезерві, одразу не почали "кошмарити" керівника її для того, щоб швиденько "збити" з посади та звільнити її для своєї людини. Сподіваюся, буде саме так, і до 2025 року ми позбудемося величезного корупційного монстра, отримавши сучасне підприємство, з корисною для країни, зрозумілою та прозорою діяльністю", - резюмує наш співрозмовник.
Галина Гірак