Чи може чекати на Україну нова хвиля банкопадів, скільки фінустанов вже на межі банкрутства та як працює банківська сфера в умовах війни.
Банки України з початку повномасштабного вторгнення Росії в нашу країну рекордно втратили прибуток. Разом вони заробили в п'ять разів менше минулорічного показника.
Згідно з інформацією платформи для роботи з відкритими даними Опендатабот за вісім місяців поточного року 42 банки отримали 23,9 млрд грн прибутку. Це в п’ятеро менше ніж за аналогічний період минулого року. З огляду на це деякі експерти заговорили про те, що в Україні можливий черговий банкопад - масова ліквідація банків.
Так, Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio каже, що грошей у банків небагато, ліквідності не вистачає. Оцінка експерта загалом по сектору негативна. Якщо закриють один або два банки, то це може спровокувати паніку по всьому сектору.
Водночас Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру вважає, що ризику банкопаду наразі немає.
За його словами, коли кажуть про прибуток, то він може бути бухгалтерським та податковим. Опендатабот звернув увагу на бухгалтерський прибуток, на думку експерта, він мало що показує.
Банк може мати величезні збитки або прибуток згідно з бухобліком, проте виводи про стан його платоспроможності треба робити за методикою оцінки майбутніх доходів, а зниження бухобліку прибутку - це скоріше просто гра цифр.
“Справді очікується, що доходи банків впадуть і тому розрахунки показують збитки. Але це аж ніяк не впливає на роботу банків. І банкопаду точно не буде”, - вважає експерт.
Нагадаємо, у червні НБУ відніс Мегабанк до категорії неплатоспроможних. На початку серпня теж саме спіткало Банк Січ.
Після історії з Банком Січ з'явився список із 12 банків, які, за версією Forbes, найближчим часом також можуть оголосити про своє банкрутство. Серед них: Авангард, Аккордбанк, Альянс,
Індустріалбанк, Коммерційний промисловий банк, Крісталбанк, Метабанк, Перший інвестиційний банк, Український банк реконструкції та розвитку та інші. У всіх цих банків була занадто висока доля рефінансування НБУ. Вони вкладали гроші від регулятора до ОВДП, які приносили 10-10,5% річних прибутків. До того, як НБУ підвищив облікову ставку це давало їм 4% прибутку, що давало змогу і з регулятором розрахуватися, і жити самим. Проте зі збільшенням облікової ставки до 25% схема стала збитковою.
Водночас Олена Коробкова, голова Ради НАБУ заспокоює: банкопаду не буде, вкладникам боятися нема чого.
“Сьогодні ми маємо безпрецедентну історичну ситуацію. Пів року повномасштабної війни, банківська система стабільна, працює, обслуговує клієнтів та долає труднощі без підстав для банкопада. Я хочу наголосити, що для вкладників немає жодних причин для хвилювань – держава протягом військового стану і три місяці після неї гарантує 100% повернення всіх вкладів”, - каже вона.
Проблемні та прибуткові банки
За інформацією Опендатабот, наразі на межі банкрутства 38% фінустанов. Загалом, за вісім місяців цього року 26 банків отримали 16 млрд грн збитків.
Для порівняння, торік 90% фінустанов мали позитивний баланс - 44,1 млрд грн, а збитки решти фінустанов становили 193 млн грн.
Цього року третина банків, що були прибутковими минулого року закінчили вісім місяців зі збитками. Серед них: Альфа-банк, Укрексімбанк, Укргазбанк, ОТП банк та Прокредит.
Водночас третина банків покращила показники порівняно з торішнім роком. Цікаво, що тільки двом банкам з минулорічного топ-10 вдалося збільшити прибуток. Понад вдвічі зріс прибуток Укрсиббанку, на 6% - Сітібанку.
Лідером за прибутковістю є державний ПриватБанк. Проте і він отримав майже на чверть менший прибуток, ніж минулого року - 14 млрд грн. Його частка від загального прибутку всіх банків - 59%. Разом із Приватом частка держбанків у загальному прибутку установ з позитивним балансом становить 69%.
Дуже гарні результати продемонстрував Ощадбанк. Його прибуток зріс у понад 30 разів. Порівняно з показником минулого року банк за прибутковістю піднявся з 24 позиції до другої.
Проте О. Охрименко такий успіх вважає лише грою цифр. На його думку, зростання прибутку Ощадбанку просто гра із формуваннями резервів. Йому дозволили перерахувати резерви, і за рахунок цього і вийшов прибуток, але це не реальні гроші.
Капіталу достатньо, проте банки не ризикують давати кредити
У банківській сфері є й позитивні новини. Так, згідно з даними НБУ, обсяг регулятивного капіталу банків (це капітал, який має мати банк відповідно до вимог регулюючих органів для покриття можливих втрат, здатних виникнути внаслідок ризиків, що приймаються., - Ред.) за результатами вересня збільшився на 6,1% – до 209,2 млрд. грн.
При цьому, рівень адекватності капіталу банків, який відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов'язаннями, що випливають із торговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру, також відновився до рівня, що перевищує відповідні показники станом на початок цього року.
“Достатність капіталу банків створює можливості для розвитку банківського кредитування”, - каже Богдан Данилишин, завідувач кафедри КНЕУ ім. В. Гетьмана.
Проте наразі воно продовжує знижуватися. Так, за даними НБУ обсяг гривневих кредитів, наданих банками корпоративному сектору у вересні скоротився на 1,3%, як у гривні – на 0,9% за місяць, так і в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті) – на 2,3%.
Також продовжує скорочуватися кредитування сектору домашніх господарств – на 1,6% за місяць, у тому числі у гривні – на 1,6% та в іноземній валюті – на 0,8%.
Банки побоюються видавати кредити за умов війни, бо є вірогідність зростання неплатежів з огляду на те, що статки українців через війну знижуються, а багато людей взагалі залишилось без роботи.
На думку Максима Орищака, аналітика компанії “Центр біржових технологій”кредитування в умовах війни може зростати тільки споживче, та й то лише, якщо банки на це погодяться. Є вірогідність, що частка поганих кредитів при цьому збільшиться, тому не всі ризикують.
“Мало вірогідно, що банки будуть, поки триває війна, видавати багато кредитів. Їм немає сенсу витрачати гроші на потребу населення у додатковому фінансуванні. Тож потенціал зростання заборгованості населення перед банками зростатиме”, - вважає експерт.
Війна в країні призводить до руйнування житла, збільшення кількості безробітних, що означає, що платоспроможність населення падає і сплачувати свої борги перед банками зможуть все менше людей.
Експерт не виключає того, що в Україні можливий дефолт і вважає, що банківський сектор намагається до нього приготуватися аби зменшити свої ризики та втратити менше грошей. Саме тому, він неохоче видає кредити. Адже якщо станеться дефолт, буде багато неповернень коштів за вкладами.
Проте за словами Б. Данилишина спрямуванню ресурсів банків на кредитування сприяє реалізація державної програми “Доступні кредити 5-7-9%”. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою становила понад 13,8 тис. на загальну суму понад 55 млрд грн.
Вікторія Хаджирадєва