Чим загрожує нестача грошей країні, за рахунок чого будемо закривати бюджетні дірки та як виплачувати борги в умовах війни.
Дефіцит державного бюджету на наступний прогнозується на рівні 38 млрд дол. Це рекордна цифра для України. Наша країна потребуватиме зовнішнього фінансування для покриття дефіциту при цьому наш борг сягне розмірів ВВП.
Колосальний дефіцит
“Дефіцит державного бюджету у 2023 р. прогнозується на рівні 38 млрд дол. Я постійно веду перемовини з колегами з різних країн-партнерів, міністрами фінансів, щодо надання Україні зовнішнього фінансування для забезпечення першочергових видатків державного бюджету”, - зазначив Міністр фінансів Сергій Марченко.
Він наголосив, що в цих складних умовах повномасштабної агресії РФ проти України, вкрай необхідним є зберегти економічну стійкість України.
Водночас новий голова НБУ Андрій Пишний назвав таку ж саму суму. Він заявив, що загальна потреба у фінансуванні у 2023 р. становитиме 38 млрд дол. та зазначив, що залучення коштів - це спільна справа для усіх урядових організацій.
Про колосальний дефіцит та необхідність отримати допомогу від західних партнерів каже і президент України Володимир Зеленський.
“Для України це непідйомна сума - 38 млрд дол. дефіциту. Це зарплати вчителів, лікарів, соціальні виплати, пенсії - суттєві кошти. Але наше об’єднання достатньо потужне, щоб реалізувати і таке завдання. Цей потенціал є, зокрема завдяки МВФ та іншим фінансовим інституціям. Наш діалог триває і я вірю, що він розвиватиметься від абстрактних цифр до конкретики, конкретних фінансів з конкретними джерелами”, - зазначив президент.
Кожна друга гривня не зароблена
Цей і наступний рік для української економіки - це цілий ряд антирекордів.
Олексій Кущ, економічний експерт каже, що у нас зафіксовано абсолютний історичний антирекорд щодо падіння ВВП цього року. Економіка за прогнозами просяде на 35%. Це можна порівняти лише з 90-ми роками, які супроводжувалися структурною трансформацією планової економіки в ринкову. Якщо починати з середини 90-х років, коли закінчився перехід до ринкової економіки, то зараз у нас рекордне падіння. Навіть під час світової кризи 2008 р. та війни на Донбасі у 2014 р. глибина падіння була значно меншою.
За дефіцитом бюджету ми теж встановили абсолютний антирекорд, бо він перевищує 1 трлн грн.
До того ж треба враховувати, що дефіцит бюджету, який фіксує Мінфін - це не реальний стан речей, а лише бухгалтерський облік. За методологією бюджетної класифікації безкоштовні гранти, які дають західні партнери, та деякі види довгострокових кредитів, наприклад, від МВФ можуть включатися до доходів бюджету, таким чином виходить, що бухгалтерський дефіцит бюджету значно нижчий і саме його показують звіти Мінфіну. А якщо говорити про реальну ситуацію, то у нас кожну другу гривню не зароблено. Це не податкові, не фіскальні кошти, це або емісійне джерело, або джерело залучене від західних партнерів. Такої ситуації в нас ще ніколи не було.
Державний борг стрімко зростає
Високий дефіцит бюджету та його фінансування переважно за рахунок запозичень призводять до стрімкого нарощування державного боргу України. Граничний розмір держборгу, згідно проєкту бюджету, сягне рекордних 6,4 трлн грн і навіть перевищить ВВП країни. У міжнародній практиці загрозливим рівнем державного боргу вважаються значення у понад 60% ВВП.
На думку О. Куща, це дуже небезпечна ситуація для української економіки. За його словами, співвідношенням боргу до ВВП - це ще один антирекорд України. Нам критично важливо було провести списання боргу, треба було вести переговори з кредиторами, спираючись на форс-мажор, на те, що у нас війна. Потрібно було досягти трьох позицій: списання 50% боргу, реструктуризації суми, що залишилася на 15-20 років і зниження державного обслуговування боргу до 2-3%. Але ми це не зробили.
На нас чекає катастрофічне співвідношення боргу ВВП до кінця року на рівні 100%. Це стан передбанкрутства держави. Держава не зможе виконувати обов'язків перед кредиторами, обслуговувати борги їй буде не під силу.
Це наслідки неякісної реструктуризації боргу, яку провела Україна. Та реструктуризація, якої добився наш уряд - це замало. На два роки пролонгували сплату боргів, списання взагалі немає. Відсотки не виплачуються, але продовжують нараховуватись. Не зрозуміло, що хорошого в нас буде за два роки з погляду уряду, що ми зможемо погашати кредити.
Латати дірки будемо за рахунок партнерів
Враховуючи ситуацію, яка склалася в економіці країни вся надія наразі на те, що нам допоможуть західні партнери.
Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру каже, що у такому стані речей винна війна.
“Якби не було війни, такого дефіциту держбюджету не було б. Нині за місяць на армію витрачають стільки, скільки раніше витрачали за рік. Тож без закордонної допомоги Україна не зможе воювати”, - каже він.
Наступного року потрібно буде більше 1 трлн грн на армію, таких грошей у держбюджеті немає. Уся надія на США та ЄС, що вони дадуть нам гроші на соціальні витрати, тоді ми зможемо те, що заробимо самі віддати на оборону і захищати країну. Підняти доходи нам нема з чого. Нині малий та середній бізнес звільнили від податків та платить лише великий бізнес, а цих грошей замало.
Своєю чергою економіст Андрій Блінов теж вважає, що наразі стабільність української економіки залежить від зовнішнього фінансування.
“Дефіцит бюджету, 1, 5 трлн грн, при прописаному курсі - 35 млрд дол., це приблизно по 3 млрд дол. на місяць. Знову-таки це той факт, який склався за підсумками 2022 р. Єдине, що б ми з вами не прописали, що б не прописали депутати, який проєкт не прийняв би Кабінет міністрів, все залежить від волі партнерів: як вони будуть домовлятися, слідувати своїм зобов'язанням”, - каже А.Блінов.
Андрій Новак, голова Комітету економістів України дотримується думки, що партнери нас не покинуть в біді.
“Якими б не були витрати та дефіцит бюджету, якими б не були потреби України в наступному році – все це будуть нам покривати наші партнери, близько півсотні країн світу, найрозвиненіших і найбагатших. Вони не раз на рівні вищого керівництва – президентів, прем'єр-міністрів – підкреслювали, що будуть підтримувати Україну стільки, скільки це буде потрібно. Мова не тільки про військову допомогу, а й про фінансово-економічні потреби України”, - каже А. Новак.
О. Кущ каже, що для покриття дефіциту бюджету існує постійна, щомісячна міжнародна допомога.
Нам потрібно щомісяця 3-4 млрд дол. для того, щоб фінансувати соціальні статті видатків, які повністю залежать від міжнародної допомоги, бо всі податкові надходження йдуть на оборону.
“За підсумком року ми отримуємо загалом 30 млрд дол. в середньому, такий пакет існував цього року і вже сформований на наступний у розмірі 28 млрд. До того ж ЄС щомісяця виділяє Україні по 1,5 млрд євро. Будуть гроші і від інших партнерів: США, Великобританії та інших”, - каже експерт.
Тож є надія, що фінансова стабільність України завдяки допомозі партнерів буде підтримана. Проте нам потрібно думати, як будемо жити після війни аби не опинитися у борговій ямі.
Вікторія Хаджирадєва