Субсидії, які є допомогою держави на оплату житлово-комунальних послуг тим, хто цього потребує, з’їдають десятки мільярдів бюджетних гривень. Чи вистачить цієї зими коштів для виплати субсидій?
Розраховуємо на міжнародну підтримку
Як повідомляє прес-служба Мінфіну, за період з січня по вересень 2022 року на соціальні виплати з державного бюджету спрямовано 304,9 млрд грн, а зокрема у вересні - 34,1 млрд грн.Ці кошти було спрямовано на такі потреби:
- 46,8 млрд грн на виплату державних соціальних допомог, у тому числі сім’ям з дітьми лише у вересні - 5,5 млрд грн;
- 35,8 млрд грн для надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, із них у вересні - 5,7 млрд грн;
- 166 млрд грн Пенсійному фонду на виплату пенсій, доплат і підвищень до пенсій, із них у вересні - 21,4 млрд грн;
- 30,9 млрд грн на єПідтримку, що забезпечило отримання допомоги у повному обсязі всім отримувачам, які подали заявку на одержання такої допомоги;
- 25,4 млрд грн на надання пільг і субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, із них у вересні - 1,5 млрд грн.
Тобто, протягом 2022 року на надання пільг і субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг пішло 25,4 млрд грн державних коштів. Але чиновники вважають, що це дуже важлива стаття видатків. І навіть обіцяють у майбутньому, після перемоги над ворогом, її збільшити.
"Соціальна підтримка людей не менш важлива ніж військова. Тому Міністерство фінансів, незважаючи на воєнний стан, докладає максимум зусиль для вчасної виплати пенсій, доплат, надбавок і допомог. Адже так громадяни відчувають підтримку держави і розуміють, що не лишаються наодинці зі своїми проблемами. Очікуємо, що після нашої перемоги та з урахуванням можливостей державного бюджету ми зможемо посилити підтримку тим соціальним категоріям, які дійсно цього потребують", - прокоментував заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев.
Але ніхто не обіцяє, що найближче майбутнє, опалювальний період 2022-2023 року, буде легким для фінансової системи держави.
"У 2023 році Україні необхідно буде понад 3 млрд доларів США фінансової підтримки щомісяця тільки на покриття соціальних видатків. Окрім того, держава потребує додаткового фінансування для відновлення критичної інфраструктури у найближчій перспективі", - заявив міністр фінансів України Сергій Марченко під час дискусії "Війна в Україні: Фінансування перемоги".
Він також зазначив, що Україна розраховує на підтримку міжнародних партнерів, зокрема й колег з Євросоюзу.
"Україна здатна зупинити агресора і, як наслідок, глобальний вплив війни на весь світ, проте нам необхідна підтримка міжнародної спільноти, щоб якомога швидше перемогти. Зброя, санкції, фінансова допомога - те, чого ми потребуємо найбільше", - уточнив міністр.
За яких умов позбавляють субсидій
Влада також відкидає всі припущення стосовно того, що кількість отримувачів субсидій можуть навмисне якимось чином зменшувати.
Міністр соцполітики Оксана Жолнович зазначила під час телемарафону "Єдині новини", що ті понад 25 млрд грн, які вже витрачено протягом року на оплату пільг та субсидій з комуналки, становлять 68% від загальної суми.
"А загалом на рік заплановано 37 млрд гривень. Отже, ми припускаємо, що цих грошей абсолютно вистачить на те, щоб покрити потреби людей у субсидіях, допомогти їм вчасно розраховуватися за платіжками", - зауважила вона.
І запевнила, що ці витрати не будуть урізані, попри величезний дефіцит державного бюджету країни. Через війну щомісячну нестачу коштів оцінюють у 5 млрд доларів на покриття необхідних витрат. Але, як і раніше, субсидії в Україні надають у грошовому вигляді. І в цілому війна не внесла жодних змін, і "пільгових" кубів газу та кіловат-годин електроенергії не вводитимуть. А в бюджеті на 2023-й на пільги та субсидії на оплату комунальних послуг заплановано виділити 37,9 млрд грн.
"Ми переконані, що саме грошова форма виплати субсидій є ефективною. Наприклад, у сьогоднішній ситуації людина отримує субсидію, розраховану за нормативами, на газ, світло, воду та опалення. Припустимо, не дай боже, що окупанти зруйнували ТЕЦ, і опалення немає, а витрата електроенергії збільшилася. Кошти йдуть єдиним рахунком, і людина зможе спокійно перерозподілити витрати", - сказала вона.
Жолнович також звернула увагу на те, що серед отримувачів субсидій спостерігається висока дисципліна своєчасної оплати за житлово-комунальні послуги. Це пояснюється тим, що при заборгованості за комуналку за понад три місяці субсидії скасують, але після реструктуризації боргу їх можуть повернути.
Нагадаємо, що право на призначення субсидій має кожна родина чи окрема особа, чиї витрати на оплату житлово-комунальних послуг перевищують у середньому 15% щомісячного сукупного доходу. Водночас претендувати на призначення субсидії не можуть:
- ті, хто має у власності два житлові приміщення (винятком вважається випадок, коли друге приміщення знаходиться у спільній власності, або якщо воно розташоване у сільській місцевості і має зовсім невелику вартість);
- ті, хто одноразово заплатив понад 50 тис. грн за якусь покупку чи послугу (крім медичних, житлово-комунальних та освітніх послуг);
- якщо у власності є новий автомобіль віком до 5 років або два авто, старішому з яких - до 15 років;
- за наявності депозитного рахунку із вкладом на понад 100 тис. грн;
- якщо є працездатні члени сім’ї, але вони не навчаються, не працюють, не надають жодних соціальних послуг, не перебувають на обліку в центрі зайнятості. Виняток - якщо така людина не працювала шість місяців, але хоча б один місяць стояла на обліку в Державному центрі зайнятості, отримувала пенсію чи мала інший вид допомоги.
За результатами верифікацій або перевірок тих, хто отримує субсидії, в минулі роки лише 3 % українців не пройшли через це сито і були позбавлені цієї допомоги від держави. Це ті, хто, звертаючись до органів соцзахисту за призначенням субсидії, вказували неправдиві дані про свій матеріальний стан. У Мінсоцполітики вважають, що це - невеликий показник, а більшість з тих, хто отримує субсидії, насправді мають потребу у державній допомозі.
Галина Гірак