Чому Росія відновила участь у “зерновій ініціативі” та чому Україна попри це продовжує шукати альтернативні шляхи перевезення зернових.
Після припинення участі у “зерновій угоді”, яке сталося після вибухів у Севастопольській бухті, Росія вирішила відновити роботу “зернового коридору”. Проте Україна продовжує працювати над альтернативними шляхами експорту зерна за кордон.
Блокаду завершено
Нагадаємо після вибухів у Севастополі, внаслідок чого було пошкоджено декілька російських кораблів, Міноборони Росії заявило про припинення руху суден “зерновим коридором” зі Стамбулу до українських портів, оскільки цей коридор нібито використовується у військових цілях. Проте згодом після переговорів з Кремлем президента Туреччини Реджепа Ердогана угоду було поновлено.
“У координації з Україною вони знайшли слова, які зрозумів Путін. Це була позиція сили, а не поступок. Повернення Росії до виконання своїх зобов‘язань в рамках зернової ініціативи яскраво ілюструє дієву формулу: сильна позиція + рішучі дії = результат”, - прокоментував речник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко.
Своєю чергою, Реджеп Ердоган заявив, що угода віддаватиме пріоритет постачанням до африканських країн, включаючи Сомалі, Джибуті та Судан, відповідно до занепокоєння Росії, що більшість зерна потрапляє в багатші країни, яке він неодноразово висловлював ще до припинення участі у “зерновій угоді”.
Тож наразі з українських портів після короткотривалої перерви знову почали виходити судна з продовольством
Зокрема, за інформацією Міністерства інфраструктури України,
з портів Чорноморськ, Одеса та Південний вийшло сім чергових суден із 290 тис. тонн агропродукції для країн Азії та Європи.
Загалом від початку дії Чорноморської зернової ініціативи експортовано 10 млн т агропродукції, а кількість суден із продовольством, що вийшли з українських портів до країн Азії, Європи та Африки, сягнула 430.
”У жовтні обсяги експорту могли б бути вищими на 30–40%, якби Росія штучно не блокувала інспекції в Босфорі”, – зазначили в Мінінфраструктури.
Чому Росія виходила з угоди?
Експерти вважають, що Росія шантажує світ припиненням “зернової угоди” через те, що хоче таким чином добитися політичних цілей. Невипадково зірвання угоди відбулось напередодні саміту G20.
“Це спосіб для росіян тримати карти в руках на саміті G20, але відтермінування або продовження на більш тривалий термін зернової угоди нічого їм не коштуватиме”, - сказав анонімний європейський дипломат для Reuters.
Своєю чергою Андрій Клименко, керівник Інституту стратегічних чорноморських досліджень вважає, що блокування ”зернового коридору” - складова путінського плану нового етапу війни на виснаження України. Розглядати цю тему окремо від війни немає жодного сенсу.
Водночас Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio вважає, що ситуація виглядає неоднозначною, оскільки від рішення Росії вийти із “зернової угоди” нічого, окрім інформаційного шуму, не змінилося. Можливо, це була спроба перевірки якими будуть дії Заходу на вихід з угоди, можливо, це був маневр, чи перестрахування держави у тому, чи безпечний шлях для Криму. Повернення до угоди на кілька тижнів не дає економічної переваги або втрат для Росії в майбутньому. Тому ми оцінюємо крок лише як тактичний у рамках загальної тенденції дій агресора.
Альтернативні шляхи
Попри повернення Росії до дії в “зерновій угоді” Україна не перестає шукати альтернативні шляхи експорту зернових за кордон, бо розуміє, що морський шлях може будь-якої миті бути перекритим агресором. Один з таких шляхів - це використання залізниці України. За інформацією АТ “Укрзалізниця” у жовтні цього року перевезено рекордний за час дії воєнного стану місячний обсяг зернових вантажів – 3 млн 598 тис. т. Це на 197,8 тис. т більше показника вересня. Транспортування зерна та продуктів молоття займають левову частку загального обсягу експортних перевезень.
О. Болтян, своєю чергою, відмічає - війна, що триває, і наближення зими ускладнюють експортну активність України, в умовах обмежень пересування морем, але якщо не буде погіршення становища країни, то наземної активності буде достатньо для продовження торгівлі товарами на Захід.
Ще один шлях для експорту зернових та іншої агропродукції - це “Дунайський зерновий шлях”.
“Ще влітку ми передбачали, що РФ може будь-якої миті спробувати зірвати “зернову ініціативу”. Тому наполегливо і системно розвивали наш проєкт “Дунайський зерновий шлях”. Зокрема, Українське дунайське пароплавство (УДП) інвестувало у створення власної перевалки зернових. Ми також домовилися з нашими румунськими партнерами - групою компаній TTS - про більш швидку та ефективну схему перевалки в порту Констанци”, - зазначив гендиректор УДП Дмитро Москаленко.
Він підкреслив, що весь логістичний ланцюжок контролюється УДП. Завдяки більш швидкому процесу завантаження і розвантаження середній час обороту каравану скоротиться на 30%.
“Важлива складова проєкту - оснащення суден системами онлайн-контролю, відеоспостереження та збільшення кількості судноводіїв в екіпажі. Це значно підвищує ефективність роботи флоту. За нашим прогнозами, у майбутньому баржевий караван зможе здійснювати до двох рейсів на місяць”, - підкреслив Д. Москаленко.
На другому етапі проєкту в УДП хочуть збудувати нові баржі та модернізувати тягу.
Також відомо, що ще в липні Адміністрація морських портів України (АМПУ) оголосила про початок днопоглиблювальних робіт у дунайських портах Ізмаїл та Рені, щоб відновити глибини на рівні 7,2 м. У результаті днопоглиблення дунайські порти отримають можливість приймати морські судна з більшим осадом.
О. Болтян вважає, що цей шлях буде безпечною альтернативою морському, але зручність та пропускна спроможність портів дуже сумнівні. Поки не з'являться перші дані про транспортну активність, поки ми не побачимо статистику судити про потенціал цих портів надто рано.
Своєю чергою Олексій Кущ, економічний експерт вважає, що наразі складно використовувати Дунайські порти, а залізниця і так перевантажена.
Збереження угоди важливе
Тож наразі попри те, що існують альтернативні шляхи експорту зернових з України жоден з них не в змозі перевозити таку кількість зерна, як морський шлях, тому для України важливо його зберегти.
“Альтернативними, не морськими, шляхами Україна може експортувати лише до 3 млн тонн на місяць, але вартість таких перевезень сягає 200 дол. на тонну, що при поточних цінах реалізації є збитковим для аграріїв” - вважає Микола Горбачьов, президент Української зернової асоціації (УЗА).
О. Болтян каже, що зрив угоди загрожує зниженням рівня запасів українських товарів у країнах Європи, і недостатнім рівнем харчування країн, що розвиваються, в принципі. Українське зерно в основному купують країни Азії, Африки та Європи. Найбільшим покупцем зерна з України, як і раніше, залишається Єгипет. Тобто можна очікувати, що у цих напрямках в разі розірвання угоди запаси поповнюватимуть меншими темпами та зросте інфляція. Тому так важливо збереження “зернової угоди” не лише для України, а й для світу.
Вікторія Хаджирадєва