Наша країна закликала ЄС пришвидшити початок переговорного процесу щодо вступу України до лав союзу, проте єврочиновники не поспішатимуть.
Україна звернулась до ЄС з пропозицією не чекати на кінець 2023 р. для оцінки критеріїв членства в союзі з огляду на високий прогрес і динаміку та розпочати її на початку року. Проте у Брюсселі вважають, що Україна не готова та не хочуть прискорювати вступ України до ЄС.
Гарно виконуємо умови
Україна прагне швидше стати членом ЄС з огляду на те, що добре виконує умови, висунуті до неї.
“Ми демонструємо гарний прогрес по семи політичним рекомендаціям. Це відзначив чеський прем’єр, який був тут. Так само я спілкувалася зі шведською міністеркою, яка буде головувати в ЄС наступні пів року. Всі відзначають високий прогрес по політичних реформах”, - сказала віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
За її словами Україна вже ухвалила низку законодавства і завершить законодавчий процес до кінця року. Відбір до судових та антикорупційних органів триває з достатньо високою динамікою.
“Тому ми закликаємо Європейський Союз не чекати кінця 2023 р. Оцінюйте політичні критерії вже на початку року з тим, щоб ми могли почати переговорний процес. Це перемовини не прості, але я бачу тут гарну перспективу, і також з нетерпінням очікую кінця року, коли ми робитимемо кроки по інтеграції в єдиний економічний ринок ЄС”, - зазначила О. Стефанішина.
За словами віцепрем’єрки початок переговорів є вкрай важливим для морального духу українців, адже ми роками боролися за те, щоб належати до Європи, а зараз ми ризикуємо своїм життям заради цього.
Сім критеріїв для України
Нагадаємо, для того, щоб стати повноправним членом ЄС, Україна має виконати сім критеріїв: реформа КСУ, судова реформа, антикорупційні заходи, боротьба з відмиванням коштів, прийняття антиолігархічного закону, ухвалення закону про ЗМІ, зміни законодавства про нацменшини.
Наразі Україна де в чому демонструє прогрес, а де в чому ні.
За словами заступник керівника Офісу Президента Ігоря Жовкви Україна вже зробила вагому частину роботи з виконання семи рекомендацій Європейської комісії. Вже призначений керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, створена конкурсна комісія з відбору членів Вищої ради правосуддя, введене в дію рішення РНБО про створення реєстру олігархів, завершена робота над законопроєктом про медіа відповідно до директив ЄС, підготовлений законопроєкт про національні меншини.
Разом із тим, потрібно ще багато чого зробити. Йдеться про імплементацію директив ЄС у законодавство України, про впровадження регламентів ЄС до сфер економіки і загалом про впровадження європейського способу життя у всі сфери.
Стосовно галузевої інтеграції до ЄС Жовква нагадав, що Україна отримала доступ до конвенції про процедури спільного транзиту та до конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами.
Також триває робота над так званим “промисловим безвізом”, угодою про відповідність і оцінку продукції, завершуються оціночні місії.
Своєю чергою, Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio перераховує, що ще Україні потрібно зробити. Нам необхідні захист свободи слова, ґендерна рівність, визнання прав ЛГБТ-спільноти, а також представників етнічних та релігійних меншин. Євросоюз закликав Київ якнайшвидше ратифікувати Стамбульську конвенцію проти насильства у відносинах жінок та домашнього насильства, а також Римський статут Міжнародного кримінального суду. Також нам потрібна судова реформа та продовження боротьби з корупцією.
Економіка не дотягує, потрібно політичне рішення
Якщо говорити про суто економічні вимоги, то Україна має дотримуватися так званих Маастрихтських критеріїв, які виконали всі країни, які прагнули вступити в ЄС. Нагадаємо, Маастрихтські критерії - це фінансово-економічні показники країни, необхідні для вступу до єврозони. За цими критеріями оцінюється життєздатність фінансової системи, рівень цін та стабільність валютного курсу
Олексій Кущ, економічний експерт каже, що з погляду Маастрихтських критеріїв, які використовувалися для прийняття будь-якої країни до лав ЄС, Україна поки що не готова до вступу.
Ми не відповідаємо такому критерію, як “відношення боргу до ВВП”. У нас воно більше 100%, а припустимо 60%. Є у нас проблеми і з виконанням критерію - “дефіцит держбюджету”. У нас він 20%, а має бути 2-3%. Не дотягуємо ми і до виконання критерію “інфляція”. У нас вона складає 30%, в країнах ЄС - до 5%.
З точки зору адаптації нашого законодавства до Маастрихтських стандартів ми готові на 50%. З точки зору готовності наших виробників до роботи на ринку ЄС готові на 30%.
Тому вступ України до ЄС буде певною атиповою процедурою, його не можна порівнювати зі вступом Польщі або країн Балтії. Це не буде вступ, який базуватиметься на тих стандартах і правилах, які були до цього.
На думку експерта, має бути прийняте політичне рішення, спрямоване на те, щоб Україна якнайшвидше стала частиною західного світу. Вступ до ЄС має розглядатися в Європі як недопущення війни на континенті в майбутньому, не тієї, яка йде зараз, а більш глобальної.
“Вступ до ЄС - це якась межа, яка буде проведена перед Росією. До того, як опустити “залізну завісу” перед РФ, потрібно провести східний кордон. Він має пролягати на нашому кордоні з РФ. Інакше існуючий конфлікт перетвориться на тліючий на десятки років. Має бути прийняте геополітичне рішення, яке окреслить відносини країн на євроазійському континенті”, - впевнений О. Кущ.
Своєю чергою, Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру вважає, що складність вступу України до ЄС полягає в готовності самого ЄС до інтеграції з нами. Навіть якщо Україна виконає всі вимоги, то для остаточного рішення потрібно, щоб всі 27 країн-членів ЄС погодилися зі вступом України до його лав, а це може бути проблематичним.
Брюссель проти
Проте наразі ЄС не готовий до прискореного вступу України до ЄС
Попри війну Україна має пройти звичний шлях вступу до Євросоюзу та провести необхідні реформи. Єврокомісар з питань розширення Олівер Варгеї визнав, що для початку переговорів про вступ України до ЄС може знадобитися понад два-три роки.
“Україна прагне швидко рухатися вперед з реформами та прискорити необхідну для цього роботу. Це позитивно, - оцінив єврофункціонер. - Але не всі сім реформ можна швидко провести. Тож з огляду на це, графік початку переговорів неможливо чітко визначити”, - сказав О. Варгеї.
Він нагадав, що Україна має втілити важливі реформи в семи сферах. Зокрема, Києву потрібно показати поступ у боротьбі з корупцією та відмиванням грошей, реформувати судову систему, адаптувати до європейських стандартів діяльність ЗМІ та захист прав меншин.
Естонська депутатка Європарламенту Марина Кальюранд висловилась ще більш прямо. На її думку, Україна не готова до вступу в ЄС.
“Я буду відвертою, Україна не готова до членства. Боротьба з корупцією, реформи права, демократичні реформи, ще багато чого треба зробити”, - сказала вона.
Проте пообіцяла допомогти Україні з реформами та вступом до ЄС.
Вікторія Хаджирадєва