Аграрії кажуть про втрати частини прибутку через бойові дії, скаржаться на нові законопроєкти та відсутність допомоги з боку держави.
Через війну Україна попри те, що працює “зерновий коридор” експортувала менше зерна, ніж у мирні часи. До того ж аграрії скаржаться на відсутність допомоги з боку держави та на те, що влада шкодить агросектору, приймаючи деякі закони.
Війна зменшила обсяги експорту
Через повномасштабне вторгнення РФ, Україна експортувала агропродукції приблизно на 15 млн тонн менше, ніж могла б у мирний час. Нагадаємо минулого року країна зібрала рекордний урожай зернових та олійних культур (понад 100 млн тонн). Прогнози на цей рік теж були добрими, проте війна не дала їм справдитись. Вона спричинила порушення логістичних ланцюгів, блокування портів, захоплення значного відсотка території України і сильно обмежила експортні можливості країни.
Загалом, за даними прес-служби Мінагрополітики, упродовж повномасштабної війни Україна експортувала понад 26 млн. тонн агропродукції. Це зернові, зернобобові та оливкові культури.
“Найменше експорту відбулося в перші місяці війни, потім поступово експорт нарощувався. Але за цей період було втрачено потенціал приблизно в 15 млн тонн. Тобто за цей період у мирний час ми могли б експортувати близько 40 млн. тонн загалом”, – сказав заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
Зменшення експорту сталося навіть попри дію “зернового коридору”, яким Україна відправила понад 10 млн тонн агропродукції.
Якщо перевести це у кошти, які не доотримав бюджет України, то цифра вражає. За словами Сергія Кубаха, керівника напряму земельної реформи Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) прямі втрати аграрного сектору України внаслідок війни складають більше 6 млрд долл., а загальні втрати становлять понад 30 млрд дол.
Як каже голова комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду, Росія вкрала більше 600 тонн зерна тільки з Херсонської та Запорізької областей.
Серед причин збитків агросектору він називає, по-перше те, що в перші місяці було блокування портів, ми не могли експортувати нашу сільськогосподарську продукцію, по-друге, це знищення ферм, по-третє - незасіяні поля.
Крім того, є проблема зі зберіганням зерна. Вона полягає у тому, що немає місткостей для зберігання зібраного врожаю. Це істотно впливає на посівну та показники експорту наступного року.
Своєю чергою міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський сказав, що сьогодні аграрії стикаються з великою кількістю викликів – крім війни, на них тиснуть низькі ціни на зерно, складні погодні умови, невизначеність щодо завтрашнього дня.
Аграрії потребують підтримки держави
Аграрії скаржаться на дії влади, які заважають сектору розвиватися. Серед них: відсутність державного фінансування, затримки з відшкодуванням ПДВ, складна логістика та постійні нововведення у сфері валютного контролю.
Так Т. Висоцький каже, що в бюджеті наступного року для українських аграріїв не передбачено класичних програм. У документі на 2023 р. закладено лише 1,35 млрд грн на гранти для закладки садів та 20 млрд грн за програмою доступних кредитів “5-7-9”.
Аграріям вдалось провести посівну та збиральні кампанії 2022 р. саме завдяки державній програмі “Доступні кредити 5-7-9%”. Однак, через ускладнений експорт та, як наслідок, довший цикл реалізації продукції, наразі багато сільгоспвиробників мають нульову ліквідність. Й знайти додаткові 15% коштів, які потрібно класти на експортні депозити, – практично нереально.
Крім того, приймаються нові законопроєкти, які ще більше ускладнять життя сільгоспвиробників.
Так, законопроект №8166 “Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо запровадження спеціальних експортних процедур” замість того, щоб розв’язати проблему неповернення валютного виторгу до країни недобросовісними суб’єктами, створює додаткові збитки для чесних сільгоспвиробників.
Основними інноваціями, які пропонує законопроект №8166 є:
створення експортних депозитів для кожної експортної операції, на яких експортер має “заморозити” не менше 15% від суми експортного контракту, надання можливості НБУ розпоряджатися цими коштами, порядок повернення яких самостійно визначатиме НБУ, якщо загальна сума попередніх експортних депозитів становить не менше 35 млн дол., то така особа може не поповнювати депозит.
Законопроєкт призведе до додаткового фінансового навантаження на експортерів.
Так, за словами заступниці генерального директора асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” Марії Ревенко, сума коштів, що буде заблокована на рахунках та тимчасово вилучена з обігових коштів аграрія, буде не маленькою.
“Якщо ми візьмемо виручку АПК за вересень-жовтень, котра склала 2,6 млрд дол., та заморозимо від цієї суми 15%, то матимемо на місяць близько 400 млн дол. на депозитах. Сума може бути навіть більшою, враховуючи складну ситуацію з логістикою”, - каже вона.
Проблема неповернення валютного посилилася після початку повномасштабної війни у зв’язку з суттєвою різницею між офіційним курсом НБУ та ринковим курсом валют.
На думку заступника голови ГС “Всеукраїнська Аграрна Рада” Дмитра Кохана лише через цей аспект легальний експортер перед нелегальним втрачає до 10-15%, а під час пікових “стрибків” долара відсоток досягав 20-30%.
Аграрії вважають, що прийняття законопроєкту в період, коли малі та середні сільгоспвиробники лише починають самостійно експортувати продукцію, зруйнує будь-які ініціативи підприємців.
“Такі виробники не мають експортної історії, їх вважають ризикованими автоматично, попри довгу та чесну діяльність. Для розв’язання проблеми з валютним контролем не потрібно створювати такі складні механізми, а необхідно прописати чіткі критерії, котрі визначали б хто є ризиковим експортером, а хто ні”, – каже директор з операційної діяльності Групи АГРОТРЕЙД Олена Ворона.
Запровадження додаткових експортних процедур створить ще більші проблеми з ліквідністю для агробізнесу, в умовах коли ситуація на ринку й без того важка.
“Цей документ не вирішує конкретних проблем, натомість створює їх ще більше. Те, що є особи, які наживаються на неповерненні валютного виторгу, не має відбиватися на всьому аграрному секторі. Крім цього, проєкт закону залишає лазівки для створення нових схем. Наразі влада має спонукати сільгоспвиробників нарощувати свою діяльність, а не створювати умови, які призведуть до скорочення валютних надходжень”, – підкреслює президент асоціації “Український клуб аграрного бізнесу”, виконавчий директор Agricom Group Петро Мельник.
Якщо проблеми в аграрному секторі продовжуватимуть накопичуватись, це буде загрожувати Україні втратою ще більших об’ємів експорту агропродукції.
За словами голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Андрія Дикуна, агросектор є локомотивом економіки, і якщо він зупиниться, то країна втратить багато грошей, бо ще до війни аграрна продукція складала 17% ВВП.
Вікторія Хаджирадєва