В Україні планується скорочення кількості міністерств і значне зменшення держслужбовців. Якого результату можна очікувати від цієї оптимізації?
Мінус шість міністерств
Зменшення державного апарату і чиновників - одна з тих тем, які народ сприймає на ура. Про реформу у Кабміні мова йде з літа. Концепцію скорочення міністерств і, відповідно, кількості чиновників, уряд презентував ще під час інвестиційного форуму у швейцарському місті Лугано 4-5 липня цього року. Документ пропонує скоротити кількість міністерств, центральних органів виконавчої влади та їх працівників, об’єднати функції усіх органів влади та позбутися непотрібних держпідприємств.
За даними ZN.UA, 8 листопада президент України Володимир Зеленський провів нараду, в якій взяли участь прем'єр-міністр, віце-прем'єри та кілька членів уряду. На ній було узгоджено концепцію змін у Кабінеті Міністрів. Відповідно до них, у новій структурі уряду буде, ймовірно, 14 міністерств замість діючих 20-ти.
Незмінними залишаться Міністерство оборони; Міністерство закордонних справ; Міністерство енергетики; Міністерство фінансів; Міністерство юстиції; Міністерство внутрішніх справ; Міністерство освіти та науки; Міністерство охорони здоров'я.
За попередніми даними, Міністерство екології змінить назву на Міністерство екології та природних ресурсів. Міністерство культури та інформаційної політики займатиметься ще й питаннями європейської та євроатлантичної інтеграції і, відповідно, називатиметься Міністерством євроінтеграції, культури та інформаційної політики. До Міністерства цифрової трансформації приєднають Національне агентство України з питань державної служби, але це все одно буде Міністерство цифрової трансформації - Мінцифри.
Крім того, Міністерство розвитку громад та територій, Міністерство інфраструктури і Урядовий офіс з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій об’єднають між собою у Міністерство розвитку інфраструктури і територій;Міністерство економіки, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості і Міністерство аграрної політики та продовольства з’єднають у Міністерство економічного розвитку; Міністерство у справах ветеранів і Міністерство соціальної політики стануть Міністерством у справах ветеранів та соціальної політики.
Внаслідок цього реформування Кабмін нібито має намір скороти кількість працівників органів виконавчої влади з 237 тис. до 64 тис. осіб. Тобто, чиновників залишиться майже втричі менше, ніж є зараз. Основна мета реформи - підвищення ефективності діяльності інституту державної служби і зменшення видатків з держбюджету на утримання держслужбовців.
Підводні камені
Напевно, цю благородну мету Кабміну підтримає кожен українець. Але за однієї умови: якщо реалізації її не завадять підводні камені, які можуть звести усі зусилля нанівець.
Експерти неохоче коментують цю інформацію, адже вона має поки що надто мало конкретики і аналітики. Тому стосовно неї більше запитань, ніж відповідей.
"Багато що незрозуміло. Наприклад, чому об’єднують міністерство культури і Офіс євроінтегрції - для мене це загадка. Я ще розумію, чому колись при Януковичеві Міністерство доходів і зборів створили, там якась логіка була: об’єднали два головних адміністратори дохідної частини, митницю і податкову. Незрозумілий і той момент, чому Мінекономки і МінАПК планують з’єднати чисто механічно. Певний час таке об’єднання вже існувало, і своєї ефективності не довело. Навіщо знову це об’єднання? По факту, це було так, що у великому міністерстві-монстрі був міністр, який не встигав займатися всіма напрямками, тому продовжував бути міністром економіки, а його заступник - по факту, був міністром сільського господарства. Підозрюю, що так воно буде і зараз. Адже сконцентруватися на такому величезному обсязі різних завдань одній людині неможливо. Об’єднані міністерства мають бути не механічно "приклеєними" одне до одного, вони повинні бути монолітними по функціоналу, тоді це буде єдина структура", - зазначає експерт з правових питань Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Андрій Саварець.
Звільнення персоналу, за його словами, питання теж складне. Можуть скоротити вакансії, яких зараз у державній службі є близько 30 тисяч. Це добре, але від цього ніяких змін у державі не відбудеться. Та все одно, не уникнути звільнення "по живому" - тобто, конкретних працюючих людей, якщо планують скоротити певні функції або деякі напрямки, на яких роздуті штати і гіперболізовані апарати. Такі звільнення будуть пов’язані з виплатою вихідної допомоги і зі шквалом судових позовів. Люди через суд з’ясовуватимуть, чому їм не запропонували іншу роботу, чому не дотрималися їхніх гарантій, чому саме їх звільнили, враховуючи, наприклад, великий досвід, кількість дипломів та відзнак.
"Вважається, що при скороченні чиновників влада заробляє у населення бали. Адже люди у цих випадках радіють, мовляв, як добре, що прибрали дармоїдів. Але, як правило, ця радість - ненадовго, до того часу, коли людині доведеться йти за якимись державними послугами і вона стикнеться з нефункціональністю, хамством тощо. Звичайно, вона обурюватиметься, а їй скажуть, що все через скорочення, тепер людей не вистачає, щоб виконувати вчасно всю роботу. І якщо раніше на якесь рішення чекали, умовно кажучи, три дні, то після скорочення держслужбовців це може бути вже тиждень", - вважає А. Саварець.
Утім, на його думку, скорочення необхідні. Але їх слід проводити після глибокого аналізу, який покаже, де саме є неефективні ланки, які можна безболісно прибрати. Ідея ця здорова, але оптимізувати держапарат потрібно так, щоб він став компактнішим і функціональнішим. Слід визначити, які міністерства конкурують між собою чи дублюють деякі функції, і залишити одне з них. І добре, якщо Мінцифри візьме на себе організацію синхронізації усіх процесів, щоб діджиталізація реально допомогла безболісно зменшити кількість чиновників. А щодо звільнених, то слід подумати, де можна їх працевлаштувати. Але поки що це лише гіпотетичні міркування. Можливо, на багато запитань отримаємо відповідь одразу ж після того, як влада оприлюднить свій план змін у Кабміні.
Галина Гірак