В Україні впроваджують новий пакет послуг з психічного здоров’я на первинному рівні медичної допомоги, тому сімейні лікарі опановують психіатричний фах.
Навчання пройдуть 10 тис. медиків
21 листопада на зустрічіз директором Європейського регіонального бюро ВООЗ Хансом Клюге міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко зауважив, що Кабмін ухвалив постанову, яка передбачає впровадження нового пакету - "Послуги з психічного здоров’я на первинному рівні медичної допомоги". Завдяки цьому, а також забезпеченню фінансування за контрактом Національної служби здоров’я України (НСЗУ), психіатрична допомога на первинному рівні стане доступнішою для всіх українців.
За його словами, навчені за сертифікованою програмою ВООЗ сімейні лікарі будуть консультувати громадян, забезпечувати супровід та, за потреби, лікування на первинному рівні або направлятимуть до спеціалістів. Наразі понад 600 фахівців первинної ланки вже пройшли навчання за сертифікованою ВООЗ програмою дій з подолання прогалин у сфері психічного здоров’я (mhGAP). Планується, що у 2023 році цю програму опанують ще тритисячі сімейних лікарів. А до завершення 2024 року спільними зусиллями партнерів близько 10 тисяч медиків первинки будуть навчені за цією програмою.
"ВООЗ залишається в Україні і далі надаватиме підтримку. Психічне здоров’я є головним пріоритетом, і ми працюємо з Міністерством охорони здоров’я, щоб масштабувати послуги з охорони психічного здоров’я та підготувати медичних працівників для задоволення потреб населення в найближчі місяці та роки. Ця зима також стане важким випробуванням для системи охорони здоров’я на тлі постійних атак на інфраструктуру та медичну систему. Тому ми працюємо в низці програмних напрямів, щоб забезпечити людям в Україні доступ до життєво важливих послуг з охорони здоров’я сьогодні та мати міцнішу систему охорони здоров’я в майбутньому", - зазначив, у свою чергу, Ханс Клюгe.
Вилікувати за 30 днів
Тим часом в країні вже тривалий час не вщухають розмови про те, що психіатрію знищують, психлікарні та диспансери - закривають. Прес служба МОЗ з цього приводу ще у вересні 2021 року дала пояснення, що відбувається.
"Міністерство охорони здоров’я не ініціювало і не планує ініціювати оптимізацію, скорочення або ліквідацію психіатричних лікарень. МОЗ виступає за формування системи психіатричної допомоги, що саморегулюється. Що мається на увазі? Кількість закладів, які покликані допомогти людині із подоланням ментальних захворювань, має співвідноситись з потребами самого населення. Тобто це питання має вирішуватись на рівні громад. Важливо зазначити, що наразі лікарні перебувають у власності місцевих територіальних громад або обласних рад, а, отже, питання про їх закриття може піднімати лише місцева чи обласна влада, а ніяк не МОЗ", - йдеться у повідомленні.
Також сказано, що місцева влада теж може перепрофілювати лікарні на заклади соціальної підтримки. Адже цим медзакладам часто доводиться надавати не суто медичну, а й соціальну допомогу, опікуючись людьми, яким немає куди більше йти. Соціальні служби працюють уже понад 20 років, і фінансуються саме місцевими бюджетами. А міністерство розробляє єдині норми з надання фахової допомоги, щоб пацієнти отримали сучасне кваліфіковане лікування. НСЗУ, у свою чергу, контрактує відповідні заклади.
"У людей є побоювання, що через можливе недофінансування з боку НСЗУ пацієнти психіатричних лікарень, яких направили туди за вбивства та інші злочини, вийдуть на вулиці. Насправді НСЗУ не має жодного стосунку до лікування таких осіб. Пацієнти, які скоїли суспільно-небезпечні діяння, отримують допомогу в окремих спеціалізованих закладах, які фінансуються за медичною субвенцією. Це питання регулює постанова Кабміну №250 від 25 березня 2020 року. А коли ми кажемо про субвенцію, то вже розмір фінансування вирішує обласна чи місцева влада, а не НСЗУ", - зазначає прес служба МОЗ.
Нагадаємо, що 1 квітня 2020 року стартував другий етап медреформи, який поширився і на психіатричну галузь. За три роки до цього Кабмін схвалив Концепцію розвитку охорони психічного здоров’я на період до 2030 року, яка передбачає зміщення акценту зі стаціонарного лікування у профільних лікарнях на амбулаторне. Вважається, що до 30% людей, яких раніше госпіталізували, цього не потребували, їм потрібна була лише адекватна медикаментозна терапія.
За рекомендаціями ВООЗ, стаціонарне лікування пацієнтів у разі потреби має тривати до 30 днів, не більше. Саме такі нормативи і враховують НСЗУ та МОЗ. Тому фінансування лікування виділяється саме на цей строк. До слова, пацієнти також можуть отримувати психіатричну допомогу не лише в спеціалізованих закладах, а і в багатопрофільних лікарнях, оскільки досить часто вони мають ще й інші захворювання, які легше лікувати в одному закладі.
Крім того, із впровадженням реформи, передбачається можливість отримання спеціалізованої медичної допомоги за місцем проживання - її мають надавати мобільні мультидисциплінарні команди. Якщо після завершення гострого перебігу хвороби пацієнт має потребу у продовженні лікування, така команда може приїхати до нього і надати допомогу вдома. Чи працює це вже десь - поки невідомо, адже нині країна живе у особливому режимі, коли декотрі регіони - під ворожою окупацією, і досі на нашій території тривають бойові дії.
Реформи завжди лякають
Ми поцікавилися, як психіатри сприймають ці нововведення.
"Погано те, що зараз стаціонарна допомога передбачає лише купірування та зняття гострих ситуацій, адже є обмеження у часі. Але під час лікування депресій, психозів при шизофренії та інших психічних розладів важливо як купірувати гостроту патологічного стану, так і проводити лікування під наглядом психіатра більш тривалий час. Та виходить, що це неможливо -є обмеження щодо перебування людини на стаціонарному ліжку. Тому важливим є питання амбулаторного лікування хворих, які тепер на первинний прийом мають іти до сімейного лікаря. А він уже на власний розсуд - направить до психіатра чи ні. Така система працює за кордоном. Але чи підходить вона нам у зв'язку з тим, що на сьогоднішній день сімейні лікарі не мають достатньо знань у цьому питанні? Мені здається, що до того часу, коли сімейні лікарі зможуть стати альтернативою психіатрам - далеко. І річ навіть не в навчанні, а у відсутності практики. Не завжди рівень кваліфікації сімейних лікарів відповідає тим різнобічним вимогам, яких вони мають дуже багато", - зазначає кандидат медичних наук, доцент, психіатр, психотерапевт Світлана Нетрусова.
За її словами, їй, як психіатру старого гарту та великого досвіду, хотілось би, щоб у нас залишилася стара система з психіатричними диспансерами. Вона була не без вад, а останнім часом деякі лікарі-психіатри обмежувалися лише виписуванням рецептів. Можливо, таким чином давалася взнаки проблема з низькими зарплатами. Але система цікавилася пацієнтами, дільничні лікарі періодично дізнавалися, що з ними та як. Зараз люди з проблемами психіки нікому не потрібні, крім родичів. А часто й рідні на них не звертають уваги.
"Моя практика починалася з роботи дільничним психіатром, тому все це добре знаю. Дуже не хотілось би, щоб нинішня ситуація негативно вплинула як на хворих людей, так і на наш соціум. Адже люди з психіатричними діагнозами без контролю можуть перебувати в загостренні, їх ніхто не лікуватиме, може бути багато небезпечних випадків. З іншого боку, реформи завжди лякають. Але минає час і виявляється, що вони мали сенс. Принаймні, мені хотілось би, щоб вийшло саме так", - каже лікар.
Галина Гірак