RU
 

“Заможні” українські біженці оплачують проживання в ЄС бідних

Корреспондент.net,  23 листопада 2022, 15:50
0
5873
“Заможні” українські біженці оплачують проживання в ЄС бідних
Фото: Кшиштоф Кучик / Forum
Підприємці-біженці платять і Україні, і країні ЄС

Скільки податків сплачують біженці з України на користь інших країн та чи всім вдається уникнути подвійного оподаткування.

В країнах ЄС, через розв’язану Росією війну в Україні, перебуває багато біженців з нашої країни. Серед них чимало працевлаштованих або тих, що відкрили власний бізнес. Податки тут значно вище, ніж в Україні, тож в деяких країнах, сплачених українцями грошей, вистачає на те, аби утримувати своїх менш вдалих співгромадян.

Українці не висять на шиї у місцевих

Податки в країнах ЄС порівняно з українськими вищі, до того ж система контролю за їх сплатою жорсткіша. Саме тому українці не намагаються обдурити систему.

З отриманої в Україні зарплати до державного та місцевого бюджетів сплачуються 18% податку на доходи фізосіб та 1,5% військового збору. Додатково роботодавець сплачує 22% ЄСВ.

У країнах ЄС набагато вищі податки, їх розмір може перевищувати половину доходу. У більшості країн ЄС діє прогресивна система оподаткування: чим менший дохід, тим менша ставка податку. Проте навіть знижені ставки податків - це тягар для бюджету українського переселенця. Якщо людина ігнорує вимоги податкової про сплату податків, то в ЄС їй загрожують штрафи і навіть кримінальна відповідальність.

В результаті держави, в яких проживають наші біженці отримують до свого бюджету достатньо грошей аби утримувати тих українців, які потребують соціального захисту.

Приміром українські біженці у Польщі сплатили податків на 2 млрд євро від початку повномасштабного вторгнення російських збройних сил в Україні. В країні підрахували, що це втричі більше, ніж Польща витратила на допомогу переселенцям. Різниця пішла на користь польської держави.

“Фактично, якщо податки, сплачені українцями, перевищують фінансову підтримку з боку Польщі, то виходить, що багаті українці сплатили утримання своїх співгромадян. Різниця пішла на користь польської держави”, - каже Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ)

Своєю чергою, Мацей Дущик, професор з Центру досліджень міграції Варшавського університету вважає, що у випадку з українськими біженцями Польща багато витрачає, але й багато отримує.

“Ми витратили 3,5 млрд злотих на допомогу українцям, але підрахунки віце-президента Польського фонду розвитку Бартоша Марчука показують, що ми отримали 10 млрд. злотих від сплачених ними податків”, - каже вчений.

Тож, за його словами українці працюють, платять внески і податки. Про самі витрати говорити неправомірно.

В Україні жаліються, що ці 2 млрд євро могли б залишитись в нашій країні.

М. Орищак каже, що певно, якби багаті українці залишилися в Україні, то ці податки не довелося б сплачувати в ЄС. Компанії та їх власники виявилися непідготовленими до такого розвитку подій у політичному світі. Крім того, щоб своєчасно легалізуватися та не піддавати свої сім'ї ризику повернення в Україну, бізнесмени перевозили компанії, рахунки та згодні були на будь-які умови.

Проте експерт вважає, що наряд чи ці гроші потрапили б до бюджету України в у повному обсязі. Все ж таки у нас зарплати набагато нижчі, та й культура сплати податків зовсім інша. Можливо, в Україні вони б їх не платили? До того ж для нашої країни сума у 2 млрд дол. не є критичною. Так, наприклад, навесні поточного року Україна просила США надавати не менше 2 млрд дол. на місяць як економічну допомогу для покриття невідкладних витрат.

Якщо говорити про інші країни, до яких поїхали після початку повномасштабного вторгнення РФ українці, то і там ситуація приблизно така, як в Польщі. Різниця лише в тому, що кількісно біженців ці країни прийняли менше.

Так, М. Орищак каже, що в інших країнах ЄС менш вражаюча статистика за сплатою податків біженцями з України оскільки більшість з них, згідно зі статистикою ООН, знаходилися саме в сусідній Польщі (близько 1 млн 169 тис.). У Молдові оселилися – 86 тис., у Румунії – 90 тис., у Словаччині – 78,3 тис., в Угорщині – 24,4 тис.

Але і в цих країнах тенденція така ж: заможніші українці оплачують утримання менш забезпечених.

Підприємці-біженці платять і Україні, і країні ЄС

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну для деяких категорій біженців виникла проблема подвійного оподаткування.

Український уряд намагався її вирішити, надіславши листа до всіх податкових відомств та урядів ЄС з проханням не визнавати українців своїми податковими резидентами на підставі так званого “ковідного прецеденту”.

Цей прецедент стався у 2020 р., коли країни ЄС домовилися не визнавати громадян інших країн своїми податковими резидентами, якщо ті вимушено затримувалися в країні понад 183 дні.

Наразі 180 днів спливли і правило більше не діє, а проблема залишилась. Поки що на поступки українцям пішли тільки Ірландія та Литва. Вони не вимагатимуть від українців сплачувати податки за 2022 р. до своїх бюджетів.

Для громадян, які живуть за кордоном, але продовжують працювати на українські компанії, це означає, що з отриманої зарплати доведеться заплатити податки двічі: в український бюджет та в бюджет країни ЄС.

Олексій Кущ, аналітик АЦ “Об’єднана Україна” каже, що наразі питання не тільки у подвійному оподаткуванні, а й у податковому резиденстві. За нашим законодавством, якщо людина більше певного часу не перебуває на території України, вона перестає бути податковим резидентом нашої країни та стає податковим резидентом країни перебування. Потім, після повернення в Україну, в неї можуть запитати: чи сплатила вона податки вдруге.

Крім того, є питання того, кого вважати податковим резидентом. Деякі українці постійно перетинають кордон. Вони живуть та працюють в Європі, але періодично повертаються до України і мають доходи, які отримують з України, наприклад орендну плату за свою квартиру в Україні. Тож, хто вони з погляду податкового резиденства? Це питання змішаного резиденства. По-чесному, людина має сплачувати податки із зарплати країні перебування, а податки із доходів за орендну плату Україні. Але це питання не врегульоване. Звідси походить проблема подвійного оподаткування. Експерт вважає, що на рівні листів Мінфіну це питання не можна вирішити. Потрібно запроваджувати спеціальний податковий режим на період воєнного стану для тимчасово переміщених осіб.

Своєю чергою Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру вважає проблему подвійного оподаткування надуманою. Якщо людина отримує в ЄС зарплату, вона там сплачує податки. Теоретично біженець може бути ФОП, тоді він має сплачувати податки в Україні і якщо він працює в ЄС, то і там теж. Але це не проблема, дуже часто ті, хто оформив ФОП, не сплачують податки в Україні. Є лазівка, якою користуються наші бізнесмени аби взагалі втекти від сплати податків. Вони декларують, що податки з прибутку сплачують в ЄС, хоча цього не роблять і таким чином уникають оподаткування в Україні. Є охочі заробити на війні.

До речі, як повідомляють у Державній регуляторній службі України,

фізичним особам-підприємцям, які перебувають у країнах ЄС, щоб уникнути сплати податків одразу двом державам, достатньо оформити онлайн-довідку про податкове резидентство.

Вікторія Хаджирадєва

ТЕГИ: налогибеженцы
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі