Україна виступила із черговою зерновою ініціативою під назвою Grain From Ukraine. Насамперед українське зерно піде на потреби жителів країн Африки.
150 мільйонів уже зібрали
Україна запускає ініціативу Grain from Ukraine ("Зерно з України") у день пам'яті жертв Голодомору, згідно з якою до 60 суден з українським зерном зможуть бути відправлені до найбідніших країн Африки. Програма передбачає забезпечення зерном не менше ніж 5 мільйонів осіб до кінця весни 2023 року.
Згідно з програмою, Україна направить частину зібраної пшениці, яка йшла на експорт, на закупівлю для країн африканських та Близького Сходу, де вже зараз існують проблеми голоду. Частину експортного зерна можуть викупити держави-учасниці проекту.
26 листопада у Києві пройшов установчий саміт ініціативи. Зазначається, що вона наголошує на глобальній важливості продовольчої безпеки та глобальній ролі України та наших партнерів у забезпеченні такої безпеки.
"Ми плануємо відправити з українських портів принаймні 60 суден до країн, які найбільше страждають від продовольчої кризи та потребують термінової допомоги. Це такі країни, як Ефіопія, Судан, Південний Судан, Сомалі, Конго, Кенія, Ємен та інші. У нас вже є значні результати у рамках співпраці з Продовольчою програмою ООН, але можемо зробити більше", – наголошує президент України Володимир Зеленський.
Кожен корабель із зерном, відправлений із українських портів у рамках ініціативи Grain From Ukraine, забезпечить потребу у продовольстві в середньому для 90 тис. осіб.
"Шістдесят кораблів дадуть гарантію продовольчої безпеки для мільйонів людей. Це буде один із найбільших вкладів у глобальну стабільність - реальний, потрібний крок. Дякую всім лідерам і країнам, які допомагають і захищають людяність і реально протистоять російському терору. Крок за кроком ми повернемо мир і безпеку. Я у цьому впевнений", - повідомив президент.
Міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський розповів в інтерв'ю Deutsche Welle, що на закупівлю зерна гуманітарної ініціативи Grain from Ukraine із державного бюджету виділено 420 мільйонів гривень, надалі Україна сподівається залучити для її реалізації кошти міжнародних партнерів.
"Перші два кораблі – це зерно, яке закупила Україна. Йдеться про 50 тисяч тон зерна, на закупівлю якого Україна витратила 420 мільйонів гривень із резервного фонду. А фрахт – це кошти, зокрема Японії та Німеччини", – уточнив міністр.
За його словами, перші два кораблі з українським зерном у рамках цієї ініціативи підуть до Ефіопії та Сомалі.
"Одне судно вже вийшло, інше у грудні має стати під завантаження. Країни, які можуть приєднатися до цього процесу, визначаються під час переговорів між МЗС України, World Food Programm, а також іншими африканськими країнами – Єменом, Суданом, Конго, Нігерією", - сказав Сольський.
Він додав, що африканські країни отримають це зерно безкоштовно.
"Для одержувачів зерна це безкоштовні поставки. Україна починає, всі інші приєднуються. Тут будуть гроші та зусилля всіх країн, але зерно буде українське. Воно купується в українських трейдерів, які, своєю чергою, вже закуповують його в українських фермерів", – зазначив міністр.
За словами Сольського, подальша реалізація цієї ініціативи залежатиме від міжнародних партнерів.
"Ми сподіваємося, що до кінця року будуть ще поставки, другий корабель вже зафрахтований на грудень. Все залежить, наскільки ця ініціатива отримає глобальну підтримку, тому що, звісно, ми в умовах війни самостійно не можемо за це платити, лише частково. Сподіваємося, що це буде кілька десятків кораблів, суттєва допомога, яку відчують країни Африки", – додав глава Мінагрополітики.
І міжнародні партнери вже виявили свою готовність. Під час саміту Grain from Ukraine стало відомо, що до ініціативи вже приєдналися 22 країни, і було зібрано близько 150 млн. доларів. Про це президент Володимир Зеленський повідомив під час прес-брифінгу у суботу.
Україна об’єднує світ навколо проблеми голоду
Незалежно від позиції РФ світ отримуватиме українське зерно у рамках продовольчої програми Grain from Ukraine. Таку думку висловив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Він наголосив, що Україна налаштована на безстрокову роботу зернової угоди як заради продовольчої безпеки у світі, так і заради внутрішнього виробника.
Марчук нагадав, що зараз особливо гостро постало питання про нестачу продовольства у світі не лише через війну в Україні, а й посуху у світі, повені та інші катаклізми. Бідним країнам ще важче стало отримувати продовольство.
Тому те, що ініціює Україна (проект Grain from Ukraine), її уряд, за підтримки інших країн, говорить про те, що світ об'єднується навколо великого серйозного лиха — можливого голоду.
"Незалежно від позиції Росії, як вона поводитиметься в рамках угоди Стамбульської, ми говоримо про те, що це зерно відправлятиметься і в рамках програми продовольчої безпеки. Тобто, незалежно від того, чи Росія припинятиме свою участь чи якісь інші буде нам робити капості. Від нас виходитимуть кораблі і забезпечуватимуть продовольчу безпеку у світі. І важко буде уявити, що РФ, наприклад, за допомогою свого військового флоту зупинятиме кораблі, що прямують до країн Африки або на Близький Схід для подолання голоду. Це такий додатковий інструмент, який би забезпечив окрім зернової угоди, яка діє наступні 120 днів, додатковий експорт з території України, незважаючи на позицію Росії", - зазначив Марчук в ефірі телеканалу FREEДОМ.
Експерт наголосив, що таким чином Україна дає добрий сигнал і показує, що ми не лише налаштовані на 120 днів роботи, а налаштовані на безстрокову роботу зернової угоди.
"Фактично 120 днів спливає у лютому, коли починається активна фаза підготовки українських сільгоспвиробників, посівної весняної кампанії. Від того, наскільки успішно продовжуватиметься дія "експортного коридору", залежатиме сигнал для внутрішнього нашого виробника про те, що він може сіяти, інвестувати. Він зможе продати все, що було зібрано. І це все-таки вселяє надію на те, що ми не лише виростимо, а й зможемо продати, експортувати, заробити гроші у важливий для України воєнний час", - упевнений Марчук.
У свою чергу, тема продовольчої безпеки має значення для глобального світового порядку денного. Таку думку в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив голова Центру політичних досліджень Доктрина Ярослав Божко.
"Для глобального порядку денного нам потрібна якась ширша тема, яка зможе раціонально обґрунтувати нашу цінність і показати, чому безпечна, незалежна, вільна Україна є для всього світу найкращим вибором, незалежно від того, це демократичний світ чи який завгодно. І тут спроба обіграти тему продовольчої безпеки для мене особисто виглядає як дуже креативний хід української влади. Тут, безумовно, варто похвалити наших політиків, які наважилися на такий крок", - зазначив експерт.
За його словами, ця тема не піде зі світового порядку денного і після закінчення війни.
"Це не останній глобальний продовольчий саміт. І надалі тема продовольчої безпеки світу буде дуже тісно пов'язана з Україною", - зазначив Божко.
Він вважає, що загалом повномасштабне російське вторгнення дозволило світові усвідомити цінність України.
"Війна дуже чітко поставила ті ніші, в яких Україна може бути цінним партнером для всього світу. Це насамперед ніша продовольства. Те, що паралельно з повномасштабним вторгненням в Україну почалася глобальна продовольча криза, дало багатьом державам підґрунтя подумати, чого реально варта підтримка України... По-друге, питання власної безпеки, тому що Збройні сили України... показали високий клас і бойового духу, і швидкості оволодіння новітніми технічними засобами, і креативу в бойових операціях, і застосування тих обмежених технічних засобів, які є в нашій країні. Тому Україна — це великий внесок у безпеку світу як продовольчу, так і безпеку загалом", — резюмував Божко.
Валерія Шипуля