Зміна позиції Німеччини щодо війни, розв’язаної Росією проти України, вражає: спочатку тягнучи із постачанням нам важкого озброєння, вона поступово перетворилася на лідера європейського опору рашизму..
Визнання помилок
Підгрунтям лояльності ФРН до російської зовнішньої політики у останні роки був меркантильний інтерес. Росіяни успішно "скуповували" - мотивували політичними здобутками через дешеві енергоносії, а то й напряму корумпували - багатьох представників німецької еліти.
Однак тепер у Німеччині визнали, що несуть відповідальність за розв'язання агресивної війни Росії проти України, оскільки Берлін підтримав будівництво газопроводу Північний потік-2 (ПП-2), що став однією з умов для вторгнення РФ до нашої країни.
"Знаючи, що ми робимо сьогодні, рішення продовжити Північний потік-2 після анексії Криму у 2014 році стало внеском Німеччини в розв'язання війни в Україні", - прямо заявив рейхсміністр юстиції Німеччини Марко Бушманн 30 листопада під час зустрічі з міністрами юстиції країн G7 у Берліні, повідомляє видання Politico.
За словами Бушманна, обов'язоком Німеччини є прийняття цієї істини і намагання зробити всі можливі вірні висновки.
Правда, Politico вважає, що заява Бушманна суперечить позиції, котру намагається офіційно проштовхнути канцлер Німеччини Олаф Шольц. Він довго захищав трубопровід і навіть за пару місяців до війни, в грудні 2021 року, говорив, що ПП-2 - це приватний проєкт, нагадують журналісти видання. А за чотири місяці до війни Берлін відмовлявся бачити у ПП-2 будь-яку небезпеку, про що свідчать дані розсекреченого звіту, складеного ще при канцлері Ангелі Меркель. Сама Меркель, до речі, всіляко підтримувала ПП-2, стверджуючи, що РФ "завжди була надійним постачальником газу". Й навіть наприкінці каденції продовжувала твердити, що Європі ПП-2 не загрожує.
Трансформація позиції
Але зміну офіційної риторики Шольца (того самого, котрого екс-посол України у Німеччині Андрій Мельник прозвав колись "німецькою ковбасою" за відтягування надання нам військової допомоги) не помітити важко. Це зафіксував і президент Туреччини Реджіп Таїп Ердоган, котрий нещодавно заявив, що Олаф Шольц змінив своє ставлення до російського диктатора Володимира Путіна і позицію щодо Росії.
"Навіть канцлер Німеччини Шольц місяць тому мав зовсім іншу позицію щодо Путіна і змінив свою позицію щодо Росії, підтвердивши спільні позиції", - зазначив Ердоган.
Цьому висновку передувала ціла низка подій. Варто згадати, наприклад, візит Шольца до Китаю, де головними темами обговорення була російська ядерна загроза (тобто, по суті, українське питання), економіка й Тайвань.
Шольц тоді повідомив, що разом із главою КНР вони "погодилися з тим, що загрози ядерними ударами (з боку Росії - ред.) є безвідповідальними й небезпечними".
"Я сказав президенту Сі про важливість впливу Китаю на Росію", - підкреслив канцлер.
А вже 26 листопада на Бранденбурзькій державній партійній конференції Шольц заявив, що "Росія не тільки не повинна виграти цю війну, а й не виграє її", передає Spiegel. Й підтвердив свою обіцянку підтримувати Україну стільки, скільки потрібно. При цьому канцлер додав, що Німеччина втілює це фінансово, гуманітарно та забезпечує зброєю ЗСУ.
Політолог, публіцист та журналіст Андрій Піонтковський вважає, що в особі Німеччини в України з'явився союзник величезного масштабу - бо після візиту Штайнмаєра до Києва та його історичного виступу 28 жовтня у цій країні відбулася ментальна революція.
"Німецькі аналітики відзначають, що це найважливіша політична промова, що пролунала в Республіці Німеччина після Другої світової війни. Штайнмаєр виявив себе дуже мужньою людиною не тому, що він сидів під бомбардуванням (провівши пару годин у звичайному бомбосховищі у Чернігові під час російського ракетного удару - ред.). Таких людей досить багато. Рідкісна якість для політиків - він визнав свою провину. і відповідальність, сказавши, що ми, німці, повинні соромитися ось цієї політики "Путін-ферштейн", яка сприяла агресії кремлівського диктатора не лише в Україні, а й у Грузії та інших регіонах світу", - пояснив Піонтковський під час інтерв’ю в ефірі Фабрики новин.
За словами політолога, той самий Штайнмаєр, ім'я якого стало мемом для українців (відома "формула Штайнмаєра"), усвідомив свою помилку, і це сприйняв увесь німецький політикум.
"Дивіться, як різко запекла позиція канцлера Шольца", - зазначив Піонтковський.
Експерт також висловив упевненість у тому, що у США таки переможе позиція максимальної допомоги Україні. Однак, примітно, що сьогодні в авангарді несподівано опинилася Європа.
"Ще до війни Байден, виправдовуючи свою недостатньо жорстку позицію щодо Росії, говорив, що потрібно зберегти єдність з ЄС, і щоб Німеччина була з ними. Цим він виправдовував своє невдале рішення відмовитися від бойкоту ПП-2. Навпаки, Німеччина йде в авангарді, і вона у жодному разі не дозволить американцям жодних вагань. Настав момент істини", - підкреслив Андрій Піонтковський.
Не словом, а справою
Водночас, міністр оборони США Ллойд Остін за підсумками Рамштайну-7 повідомив, що нову військову допомогу Україні нададуть, зокрема, Канада, Швеція, Греція, Польща та Німеччина. Союзники збираються "зберігати набраний темп" протягом усієї зими, аби наша країна могла "й далі закріплювати досягнення й перехоплювати ініціативу на полі бою", зазначив глава Пентагону.
Тож, 1 грудня на урядовому сайті ФРН з’явилася інформація, що Німеччина надала черговий пакет допомоги Збройним силам України. За останній тиждень українській армії передали: три танкові мостоукладачі Biber; вісім надводних безпілотників (було передано два); 12 машин прикордонної охорони (було 53); 4 тисячі спальних мішків (було 10 тисяч); запасні частини до гелікоптерів Мі-24; 30 машин швидкої допомоги. Також уряд Німеччини анонсував швидку передачу семи зенітних самохідних установок Gepard та 100 тисяч аптечок.
"З міркувань безпеки Федеральний уряд утримується від надання докладної інформації про способи та дати транспортування до моменту передачі", - йдеться в урядовому повідомленні.
Також повідомляється, що з 1 січня 2022 року Німеччина дозволила експорт в Україну озброєнь на загальну суму понад 1,9 млрд. євро.
Та чи достатньо існуючих обсягів і темпів підтримки України? За оцінкою радника Офісу президента України Олексія Арестовича, країни Заходу й досі проводять доволі стриману політику щодо Росії, прагнучи утримати керованість воєнного конфлікту між РФ та Україною
"Вони не знають, що робити з Росією, яка програла. У часи, що визначають подальший перебіг європейської історії, роль особистості є вирішальною. Але на Заході зараз немає політиків рівня Рейгана (колишнього президента США Рональда Рейгана - ред.)", - констатував він 1 грудня у Facebook .
Проте й діючі західні політики, вочевидь, все більше виявляють спроможністьта дієздатність.
"Що б не говорили і про фактор Берлусконі, і про популізм в італійській політиці, а Італія вирішила постачати зброю Україні весь 2023 рік. Що б не казали і про "фактор газу", і про історичний "комплекс вини" Німеччини перед Росією, через який ми довго не отримували зброю, а Німеччина визнала Голодомор геноцидом (1 грудня 2022 р. - ред). Тепер зрозуміла ще одна роль України в Євросоюзі - це об’єднувати самих різних політиків, і популістів, і лібералів, і консерваторів, та тестувати їх на наявність здорового глузду", - підкреслив політолог Сергій Таран.
Ірина Носальська