Україна обіцяє наростити виробництво вітчизняних дронів та ракет. Експерти міркують, наскільки це можливо і які головні виклики стоять перед українським ВПК.
Ракетна програма України
В листопаді 2024 року міністр оборони України Рустем Умєров зустрівся з українськими виробниками ракетного озброєння. На зустрічі обговорили плани на 2025 рік, ключові напрямки співпраці та розвиток галузі.
Після цього в своєму TelegramУмєров зазначив, що в сучасній війні ракети є ключовим елементом для завдавання ударів у глибокий тил противника. Попри ефективність дронів, їхня потужність обмежена. Крім того, використання іноземних ракет часто потребує узгодження з партнерами.
"Тут і проявляється стратегічна важливість власних ракет. Українські крилаті та балістичні ракети дозволять нашим Збройним Силам діяти незалежно, завдаючи точкових ударів по ключових об’єктах ворога. Це не лише посилює нашу оборону, але й створює ефективний механізм стримування агресора", - запевнив він.
Рустем Умєров нагадав, що цього року Україна вже виготовила перші 100 ракет. Це стало можливим завдяки роботі Міністерства оборони, яке координує як державні, так і приватні ініціативи в ракетобудуванні.
"Зокрема, відновлено та масштабовано серійне виробництво крилатих ракет Р-360 комплексу Нептун. Модифіковані ракети тепер здатні вражати цілі на більшій дальності. Приватні підприємства також демонструють неймовірні результати",- повідомив він.
Водночас йде робота над розробкою нових ракет-дронів, зокрема Паляниці, яка стала результатом успішної співпраці держави та приватного сектору. У цьому напрямку Україна співпрацює в тому числі з іноземними партнерами.
Пізніше президент України Володимир Зеленський заявив: Україна вже виробляє "довгі" Нептуни.
"І вже є перші ураження. Поставив завдання зробити 3 000 крилатих ракет. Буде створена Технологічна ставка",- анонсував глава держави наприкінці листопада 2024.
Вже під фінал 2024 року видання The Economist проаналізувало українську ракетну програму. Експерти зазначають: Україна розробляє понад 10 проєктів, в тому числі ракету, що долетить до Москви.
За даними видання, один з найцікавіших проєктів - це ракета Трембіта, яка має швидкість 400 км/год та дальність 200 км. Однак розробляється більш потужна модель, аби вдарити по Москві. Серійне виробництво заплановано на період після остаточних польових випробувань.
Також журналісти не оминають увагою проєкти Нептун і Грім-2. Обидві ракети фінансуються українським урядом. Однак варто зазначити, що подробиці ракетної програми України не розголошуються.
До слова, про Трембіту писало й видання TheTelegraph. Там підкреслювали, що ця ракета може бути найдешевшим боєприпасом глибокого удару у світі.
"Нова українська крилата ракета Трембіта може стати найбільшим символом її прагнення до автономності вогневої потужності. Очікуючи того дня, коли в неї закінчаться американські боєприпаси, Україна готується створювати Трембіту та інші боєприпаси великої дальності глибокого ураження. Їх багато", - йдеться у статті.
Журналісти також наголосили, що Україна може поставити на озброєння тисячі Трембіт навіть без зовнішньої бюджетної допомоги.
Тут же слід згадати про ще одну українську розробку, яка зможе сильно вплинути на хід війни. Це - ОТРК Сапсан, перший запуск з якого показали у новорічному привітанні Зеленського. Як нагадує військовий експерт Роман Світан, робота над Сапсаном велася протягом 20 років.
"Цей проєкт дає можливість накрити Кремль і Рубльовку: два основних центри ухвалення рішень одразу ж за кілька десятків хвилин, якби він запрацював у повному обсязі, і ми мали кілька сотень ракет для виконання цього завдання",- зауважив військовий аналітик в ефірі 24 каналу.
Сапсан може працювати з балістичними ракетами, що мають значну перевагу над крилатими. Траєкторія їхнього ураження цілі може бути навіть вертикальною, саме це дозволяє використанням одночасно кількох ракет повністю знищувати великий воєнний об'єкт.
За словами Світана, цей ракетний комплекс може працювати на відстань 300-500 кілометрів, у деяких модифікаціях до 700 кілометрів.
"Зможемо випалювати все до Енгельсу, до Волги, однак перша та основна ціль - Москва", - підкреслив Світан.
Дронів буде більше
Зеленський анонсував, що наступного року Україна виготовить щонайменше 30 тисяч далекобійних дронів. Цю цифру підтвердили і в Кабміні, обіцяючи виготовлення по 2,5 тисячі БпЛА щомісяця.
Також у 2025 році слід очікувати інновацій в сфері розробки дронів. Заступник гендиректора компанії з виробництва РЕБ та експерт з авіації Анатолій Храпчинський вважає, що ми побачимо більше реактивних дронів.
"Тобто ми кажемо про використання дронів на реактивній тязі, про появу малих ракет середньої дальності, до тисячі кілометрів, які будуть випускатися вже приватними українськими компаніями", - підкреслив він в ефірі 24 каналу.
Також 2025 буде роком штучного інтелекту у дронах. Цьогоріч можна буде побачити більше роботизованих штурмів ворожих позицій, де буде використовуватись велика кількість різноманітних безпілотників, як наземних, так і повітряних, каже експерт. Вони працюватимуть між собою узгоджено.
Але в сфері дронів є й багато викликів на 2025 рік. Наприкінці 2024 року на фронті з'явились БпЛА з оптоволоконним зв'язком. Ідеться про FPV-дрон, що несе на собі спеціальну котушку оптоволокна і саме через цей провід здійснюється управління безпілотником. Основна особливість таких БПЛА у тому, що на них не діють засоби РЕБ, адже дрони не використовують радіохвилі. Станом на сьогодні ефективної протидії цьому озброєнню не вигадали ще ні росіяни, ні українці.
ВПК-2025: головні виклики
В цілому, український оборонно-промисловий комплекс має багато викликів на 2025 рік, попри позитивні тенденції та амбітні проєкти.
"Проблем у цій сфері залишається занадто багато - фінансових, безпекових, організаційних, суто бюрократичних. На жаль, іноді є серйозні проблеми з якістю продукції. Нестача коштів для військового виробництва мабуть є головною проблемою на сьогодні. Виробничі потужності галузі завантажені лише на 30-40%. Але ця проблема свідчить і про значні можливості в розвитку вітчизняного військово-промислового комплексу",- пише в статті для Укрінформу політолог Володимир Фесенко.
Директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло зазначає, що український ВПК має великий потенціал, який оцінили західні партнери. Він нагадав, що комплекс наростив свої потужності у шість разів з початку повномасштабного вторгнення. Його потенціал оцінюють у 30 мільярдів доларів США. Водночас, погоджується експерт, потужності ВПК завантажені лише на третину.
"Україна влітку і восени підписала низку контрактів із західними компаніями щодо налагодження виробництва зброї в нашій країні та щодо налагодження виробництва Укроборонпрому за кордоном на потужностях західних компаній",- зазначив він в ефірі 24 каналу.
Тому зростання ВПК можливо, питання лише у фінансуванні.
"Усі потужності у нас є. Головне, щоб було налагоджене вчасне фінансування від наших партнерів, щоб розвивати наш потенціал. І, відповідно, щоб ця зброя конкурувала", - наголосив Дмитро Жмайло.
Ще один виклик на 2025 рік: спроби росіян знищувати українські потужності, на яких виробляється зброя.
"Але ці спроби знищити нашу військову промисловість ні до чого не призводять, крім колосальних втрат їхніх ракет. Ми виявилися більш стійкими й зараз нарощуємо темпи виробництва озброєнь. У нас вже виробляються боєприпаси кількох типів, які раніше шукали по всьому світу",- розповів експерт, провідний науковий співробітник Державного музею авіації ім. Антонова Валерій Романенко в ефірі FREEДОМ.
Він нагадав, що у 2023 році Україна розробила нові типи безпілотників і ракет, попри постійні атаки на інфраструктуру.
"Все це говорить про те, що українська промисловість не тільки вижила, але й адаптувалася",- уточнив Романенко.
Валерія Шипуля