Дефіцит українського держбюджету майже повністю перекривається міжнародною допомогою. І наразі кошти від ЄС на 2023 рік у розмірі 18 мільярдів заблоковано Угорщиною.
ЄС шукає обхідні шляхи
Угорщина заблокувала надання допомоги нашій державі під час зустрічі міністрів фінансів ЄС у Брюсселі 6 грудня. Ця допомога призначена для підтримки України в умовах війни та скороченої економіки.
Уряд Угорщини заявив, що він не підтримує положення, яке дозволило б ЄС продовжити фінансову допомогу. Оскільки для ухвалення пропозиції потрібна одностайність, пакет на 18 мільярдів євро наразі заблоковано.
Єврокомісія неодноразово пропонувала заморозити гроші ЄС для Угорщини, доки її уряд не запровадить низку реформ у сфері управління та верховенства права.
"Дозвольте мені чітко сказати одне. Я бачу макрофінансову підтримку України, національний план відновлення Угорщини та директиву як єдиний пакет", – зазначив міністр фінансів Чехії Збинек Станжура.
Єврокомісія шукає способи, як надати Україні допомогу, яка б не потребувала схвалення уряду Угорщини.
"Україна є країною у стані війни, і вона відчайдушно потребує нашої підтримки, і ми просто не можемо дозволити одній державі-члену затримувати та зірвати цю фінансову підтримку. Ми повинні це зробити так чи інакше, і ми це зробимо", – заявив виконавчий віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс.
Слід зазначити, що Орбан зробив цинічну заяву, заявивши, що нібито угорського вето насправді не було.
"Сьогодні усі новини – про те, що Угорщина заблокувала фінансову допомогу для України. Це все фейк. Угорщина готова надавати Україні фінансову допомогу, але на двосторонній основі. Ніяких вето, ніякого шантажу", – сказав він.
Орбан додав, що Угорщина хоче переконати країни ЄС, "що спільний європейський борг – це не рішення".
Чому Угорщина шантажує всіх
Кожне знакове рішення для Євросоюзу супроводжується демаршами Угорщини, розповів Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень. Коментуючи поведінку Угорщини останніх місяців експерт характеризує її, як постійний шантаж ЄС і зловживання правом вето.
"Прем'єр Угорщини грає роль "жахливого дитя", до поведінки якого звикли і змушені враховувати це. Він уособлює правоконсервативну думку, має чимало прихильників в Угорщині. Принцип його політики – ми робимо все, виходячи з наших егоїстичних інтересів. Після початку повномасштабної війни Росії проти України Угорщина перетворилася на країну, яка одноосібно заперечує спільні політики ЄС. Це лише частково можна пояснити хорошими відносинами з Москвою. Бо у значній мірі – це складні стосунки Будапешта з Брюсселем. Політику Орбана часто критикують всередині ЄС", – говорить Семиволос в коментарі Gazeta.ua.
На думку політолога Бориса Тізенгаузена, це обурливо, що деякі країни можуть блокувати рішення щодо вступу України в НАТО чи виділення макрофінансової допомоги або ж інші загальноєвропейські ініціативу.
"Блокуєш це. Потім до тебе йдуть умовляти. Ти сидиш і чекаєш. Або блокуєш санкції проти Росії. До тебе йдуть на поступки і не вводять для тебе стелю цін на російські енергоносії", – зазначив Тизенгаузен.
Він підкреслює, що шантажисти є і в ЄС, і в НАТО є. Тому там неодноразово вже говорять, що, можливо, потрібно ухвалювати рішення не одноголосно, а переважною більшістю, тощо.
На думку засновниці "Ліги антитрасту" Агії Загребельської, Угорщина хоче отримати доступ до грошей фондів Європейського Союзу, який наразі заблоковано.
Експертка в коментарі 24 каналу зазначила, що Орбан проводить так звану "дипломатію заручників".
"І якщо щодо навчання українських військових в Угорщині ще зрозуміло – це проросійська позиція Орбана, то голосування щодо 18 мільярдів допомоги Україні – означає, що Орбан просто взяв в "заручники" ці гроші і буде шантажувати ЄС", – пояснила Загребельська.
Що робити Україні та як отримати кошти
Нагадаймо, що ці 18 мільярдів від ЄС конче потрібні нашій країні. Радник Президента України Олег Устенко розповідав, куди мають піти ці кошти
"За весь 2023 рік загальний рівень дефіциту бюджету, який має бути перекритий зовні нашими союзниками, на рівні 38 мільярдів доларів. З цих 38 мільярдів 18 - це кошти, які Україна зможе отримати від Європейського союзу. Зараз неможливо сказати, на які саме програми підуть ці кошти, ні зараз, ні потім. Бо це дефіцит державного бюджету. Тобто кошти, які йдуть на покриття дефіциту державного бюджету, вони взагалі дозволяють економіці функціонувати. Вони дають можливість фінансувати, наприклад, соціальну сферу, програм, які стосуються фінансування дефіциту Пенсійного фонду. Коли ці кошти зайдуть, то будуть використані на всі потреби, які є в державному бюджеті. Вони перекривають дефіцит держбюджету", - казав він.
І якщо Україна не отримає ці кошти, то очікуються серйозні економічні проблеми. Нацбанку доведеться вдаватися до емісії грошей, а фіксований курс гривні навряд чи вийде підтримувати, розповів в інтерв’ю 24 каналу голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данил Гетманцев.
"Я б не хотів розглядати цей сценарій, але крім емісії гривні у нас є ще скорочення видатків як певне таке складне рішення. Ми ж розуміємо, що є певні статті видатків, які не будуть скорочуватися. Це армія, на яку йде 90% того, що ми заробляємо самі. Тобто тих податків, які ми збираємо самостійно", – пояснив Гетманцев.
Він додав, що для поповнення держбюджету необхідно забезпечити покращення якості адміністрування податків. Це стосується і акцизного податку всередині держави, і імпортних податків, тобто тих податків, які справляє митниця. На думку Гетманцева, шляхом покращення адміністрування можна отримати додатково 10 – 12 мільярдів на місяць. При цьому, навіть ці резерви не стануть заміною допомоги партнерів, від яких наступного року очікується 1,3 трильйона.
Але багато експертів впевнені: Угорщина все ж погодиться на отримання Україною коштів. Річ у тім, що наприкінці листопада ЄС заблокував Угорщині транш на суму 7,5 мільярдів євро за невиконання реформ. Тому шляхом, фактично, шантажу, Угорщина хоче отримати ці кошти.
"Річ у тім, що Будапешт сам потребує фінансової допомоги. Угорщина лишається останньою країною ЄС, для якої заблоковані гроші загальноєвропейського фонду постковідного відновлення: для їх отримання Будапешт має провести реформи, які стосуються юстиції, ставлення до меншин, медіа і громадських організацій. Тому Угорщина перейшла до шантажу. Позиція Будапешта: "Ми будемо блокувати допомогу для України, якщо ви не розблокуєте кошти для нас", - розповів в інтерв’ю Українській правді Давід Стулік, чеський експерт.
Але він впевнений, що остаточно заблокувати ці кошти не вдасться.
"ЄС завжди знаходить шлях ухвалити рішення. Якщо не діє план А, то розробляють рішення в обхід проблем. Хоча краще, щоб це була підтримка всіх, бо коли доводиться шукати рішення в обхід Угорщини – то ЄС показує світові, що "всередині сім’ї є проблеми та конфлікти". А цього ніхто не хоче показувати", - каже він.
На думку Агії Загребельської, в середині грудня зберуться лідери урядів країн ЄС на саміт і там буде прийматися "джентельменська угода" між Орбаном і представниками цих країн. На її думку, скоріше за все, Угорщині буде виплачена якась частина цих грошей з тих траншів, і ця країна таки проголосує і за 18 мільярдів євро Україні, і за корпоративний податок.
"У випадку якщо цього не станеться – то, ймовірно, ці ж самі гроші ми отримаємо, але за прямими позиками від урядів. Це звісно буде трохи складніша для нас та довша процедура, з точки зору отримання коштів, але ці гроші ми все одно отримаємо", – вважає Загребельська.
Валерія Шипуля