У Нацбанку назвали три варіанти того, якою може бути інфляція наступного року: базовий, оптимістичний та песимістичний.
НБУ озвучив декілька варіантів розвитку інфляції у 2023 р. Все залежатиме від ступеня руйнувань інфраструктури.
Варіанти НБУ
За словами голови НБУ Андрія Пишного є три сценарії того, якою буде інфляція наступного року.
Перший сценарій оптимістичний. Він передбачає швидке відновлення економіки.
“До цього сценарію закладено продовження енергетичного терору, однак й досить успішний захист повітряного простору України та об’єктів критичної інфраструктури завдяки ефективній роботі нашої протиповітряної оборони та ЗСУ, а також оперативне відновлення пошкоджених потужностей”, - каже А. Пишний.
Другий сценарій передбачає повільне відновлення та більш суттєве ураження критичної енергетичної інфраструктури.
“Це власне ті наслідки, які українці спостерігали після 23 листопада. У даному випадку і тривалість відновлення, і вартість ремонтних робіт буде вищою. Інфляція, відповідно, буде потужнішою”, - каже голова НБУ.
Третій сценарій - песимістичний. Він передбачає масштабні руйнування, перебої в енергосистемі. У НБУ розраховують, що ЗСУ та ППО не допустять цього, але прогнозують, що такий розвиток подій матиме досить серйозний вплив на економічні процеси.
“За нашими оцінками, дефіцит електроенергії посилить інфляційний тиск на 1-2 п.п у 2023 р. залежно від того сценарію, за яким розвиватимуться події”, - резюмував А. Пишний.
НБУ не очікує стрімкого уповільнення інфляції в умовах війни. Українська економіка ще тривалий час функціонуватиме в умовах обмеженої логістики та дефіциту електроенергії. Послаблення споживчого попиту може лише частково компенсувати інфляційні ефекти від зростання виробничих витрат бізнесу. Проте інфляція знижуватиметься досить повільно і у 2023-2024 р.р. суттєво перевищуватиме ціль НБУ в 5%. У таких умовах НБУ спрямовуватиме свою політику насамперед на утримання під контролем інфляційних очікувань і збереження керованості інфляційних процесів.
За словами голови НБУ, загалом ризики для економіки залишаються підвищеними, проте інфляційні процеси контрольовані, валютний ринок – без суттєвих дисбалансів.
Базова модель та альтернативні варіанти
Деякі експерти погоджуються з прогнозами НБУ щодо інфляції, а деякі мають іншу думку.
Олексій Кущ, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна” каже, що позиція НБУ зрозуміла. Розглядаючи три варіанти: песимістичний, оптимістичний та базовий, аналітики регулятора намагаються діяти за класикою технічного аналізу. Загальна модель зрозуміла, а її варіації якщо вони відбудуться, будуть настільки потужним відхиленням від базового прогнозу, що важко це закладати в модель.
Експерт каже, що базова модель містить в собі декілька пунктів. Перший - ключовий інфляційний фактор - друкарський верстат НБУ. Приміром цього року було надруковано 370 млрд дол. Другий - це девальвація курсу гривні (цього року - з 25% до 36% офіційно). Третій - зростання цін на енергоресурси. Цього року зростання було перш за все за рахунок того, що довелося швидко перемикатись на альтернативні ринки, купувати дорожче європейське паливо замість дешевого російського. Згідно з цими пунктами наступного року базовий сценарій - це зростання інфляції на 25%.
Антиінфляційний фактор - це відтік населення з території України. Біженці скоротили рівень попиту на ринку та призвели до відтоку грошових коштів. Плюс маємо падіння доходів населення внаслідок війни, зубожіння людей, пригнобленість їх платоспроможності. Також введено мораторій на підвищення комунальних тарифів - цін на електроенергію для населення. Цей набір факторів вже реалізований. Тож оптимістичний фактор щодо інфляції полягає у тому, що вона буде становити 20%.
Песимістичний сценарій, на думку експерта, це 30%. Він буде реалізований, якщо зростатимуть ціни на енергоресурси та відбудеться девальвація гривні.
Проте, на думку експерта, він малоймовірний. Адже девальвації гривні якщо йтиме ритмічна допомога з боку Заходу не буде. Ціни на енергоресурси на світових ринках знижуються, тому що всі очікують світову рецесію через падіння економіки в США і Європі.
Проте є й альтернативні варіанти. Якщо раптом відбудеться зміна самого базового сценарію, тоді траєкторія прогнозу серйозно зміниться. Ці зміни дуже важко матеріалізувати в цифри.
Негативний сценарій - це якщо різко зростуть ціни на енергоресурси на світовому ринку, або західні партнери перестануть надавати нам допомогу. Відхилення в негативну сторону можуть призвести до гіперінфляції. Точно таке ж відхилення може бути і в бік позитиву. Наприклад, якщо війна швидко закінчиться та Україна отримає сотні мільярдів доларів репарацій від РФ для відновлення економіки, всі українці повернуться на батьківщину, почнеться відновлення країни. Тоді інфляція буде значно меншою, ніж передбачає базовий сценарій.
Своєю чергою Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio очікує у 2023 р. уповільнення зростання інфляції в країні до 20-24%. Проте призведуть до цього зовсім не райдужні моменти.
“Інфляція сповільниться в основному через зниження економічної активності населення та бізнесу, зниження попиту на багато товарів, продуктів і послуг в країні”, - каже О. Болтян.
Але даючи такі оцінки експерт має на увазі не офіційну інфляцію, а ту, яка торкнеться масово українців – на послуги ЖКГ, базовий продуктовий кошик.
Загальна офіційна інфляція, можливо, буде вищою порівняно з 2022 р., але люди будуть користуватися тільки базовим продуктовим набором. Експерт прогнозує, що деякі українці будуть змушені скоротити споживання звичних продуктів, таких, як яйця, молоко та м'ясо. Це призведе до скорочення виробництва. Зниження попиту буде зумовлено не бажанням економії, а відсутністю грошових надходжень, або відсутністю зростання заробітних плат у тих, хто матиме роботу.
Експерт нагадує, що з другого півріччя наступного року населення чекає підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. І це попри те, що послуги будуть надаватись нерегулярно, особливо електрику. Також він прогнозує, що бізнес буде підвищувати ціни на товари прикриваючись дорогим бензином і це при тому, що в усьому світі вартість нафти падає.
Експерт також чекає падіння попиту на валюту з боку українців. Інтерес до доларів та євро впаде і люди звикнуть думати та жити в гривнях, а не в доларах. Не секрет, що у нас в країні долларизация населення знаходилась на високому рівні за останні десятиріччя. Навіть оголошення про продаж нерухомості, транспортних засобів, тощо у 80% випадків пишуть в доларах, а не в гривнях. Зараз ситуація зміниться.
Своєю чергою Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру каже, що усі сценарії НБУ прив'язані до дати завершення війни. Якщо вона закінчиться навесні 2023 року, то буде оптимістичний сценарій. Але якщо війна затягнеться на весь наступний рік, то буде песимістичний сценарій. Економіка не може нормально працювати під час війни. Коли Україна переможе, тоді й можна буде думати про економіку. Зараз інфляція велика через війну, але вона могла бути значно більшою. У багатьох країнах світу під час війни інфляція була 100%, а в нас лише 25%.
Вікторія Хаджирадєва