З початку повномасштабного вторгнення російської армії в Україні почали діяти нові норми трудового законодавства, які суттєво змінили звичні для нас правила.
Розірвання трудового договору
Після оголошення воєнного стану в Україні трудове законодавство зазнало змін - з’явилися норми, які мають тимчасову дію саме на період воєнного стану. Вони передбачені законом "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"від 15.03.2022 року (зі змінами від 01.07.2022 року). Особливо відчутні ті з них, які стосуються звільнень працівників та розірвання трудових договорів.
"При звільненні за власним бажанням працівник зобов’язаний попередити роботодавця у письмовій формі за два тижні.У разі звільнення працівника з поважних причин (переїзд, вагітність тощо) роботодавець зобов’язаний звільнити працівника у строк, який він просить у заяві. Також це правило застосовується, якщо підприємство розташоване у районах бойових дій та існує загроза для життя і здоров’я", - пояснює юрист ГО "Трудові ініціативи" Катерина Швець.
Утім, роботодавець може й відмовити у звільненні працівнику з його власної ініціативи. Це правомірно у тому випадку, коли робота за трудовим договором зумовлена необхідним залученням до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, або його залучено до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Трудовий договір може бути розірваний і з ініціативи роботодавця. Він має на це право в тому випадку, якщо на це дійсно є підстава, і вона передбачена трудовим законодавством. Але звільнення має відбуватися з дотриманням чіткої процедури, яка регламентована законодавством, діючим у період воєнного стану. За словами юриста, однією з підстав для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця є неможливість забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку зі знищенням (відсутністю) внаслідок бойових дій виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця.
Але якщо є можливість за такої ситуації запровадити дистанційну роботу для працівників, то це не дає право їх звільняти, оскільки не виконується така умова для звільнення, як "неможливість забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором".
Та навіть під час воєнного стану з ініціативи роботодавця заборонено звільняти вагітних жінок; жінок, які мають дітей віком до трьох років; одиноких матерів, які мають дитину до 14 років або дитину з інвалідністю. Якщо підприємство повністю ліквідовують чи закінчився строковий трудовий договір, таких працівниць можуть звільнити тільки за умови обов’язкового наступного працевлаштування.
Випробувальний термін, зарплата, відпустка
Ще одна із важливих змін, на які звертають увагу в "Трудових ініціативах", стосується можливого встановлення випробувального терміну при прийнятті на роботу тих категорій, для яких у мирний час такий іспит не передбачений. Адже в період дії воєнного стану умова про випробування працівника може бути обов’язковою для всіх.
Роботодавець також має право під час воєнного стану перевести працівника без його згоди на іншу роботу, яка не обумовлена його трудовим договором. Але це можливо лише за певних умов. Вони стосуються виключно виконання робіт, спрямованих на відвернення або ліквідацію наслідків бойових дій, а також інших обставин, що становлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей. Разом з тим переведення не здійснюється в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії - для цього необхідна згода працівника. Оплата праці при переведенні не може бути нижчою, ніж середня на попередній роботі.
У цей час роботодавець також може встановити п’ятиденний або шестиденний робочий тиждень, змінити час початку і закінчення щоденної роботи (зміни). Працівники можуть залучатися до роботи і у вихідні дні.
Право на щорічну відпустку під час воєнного стану не втрачається, але за рішенням роботодавця воно може бути обмежено тривалістю у 24 календарні дні. Надання більшої відпустки є правом, а не обов'язком роботодавця. Працівникам, тривалість щорічної основної відпустки яких складає більше ніж 24 календарні дні (наприклад, особам з інвалідністю чи педагогам), може бути надана відпустка повної тривалості за рішенням роботодавця. Вона надається, як завжди, - згідно з графіком, що діє на підприємстві.
У той же час роботодавець може відмовити у щорічній основній відпустці - якщо працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо). У цьому випадку невикористані дні відпустки надають пізніше або після припинення чи скасування воєнного стану. Ще один варіант - виплата компенсації за них при звільненні.
Гарантії для переселенцівта виплати безробітним
Тим часом у Державній службі з питань праці (Держпраці) нагадали про деякі трудові гарантії для переселенців. Закон "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" надає внутрішньо переміщеним особам право на:
- спрощений порядок отримання статусу безробітного;
- виплату допомоги з безробіття без надання документів про страховий стаж та заробіток, що був за останнім місцем роботи;
- спрощену процедуру реєстрації ФОП та припинення самозайнятості.
Для того, щоб була призначена допомога з безробіття переселенцям, які втратили документи, можуть використовуватися дані з таких джерел: Держреєстру фізичних осіб - платників податків; Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань; Держреєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування; Інформаційної системи Державної міграційної служби України та МВС; Єдиної інформаційної бази даних про ВПО; податкової звітності.
Нагадаємо також, що у зв’язку з дією воєнного стану в Україні поступово зменшують розмір максимальної допомоги з безробіття. У мирний час вона була на рівні чотирикратного розміру прожиткового мінімуму, який зараз для працездатних осіб становить 2684 грн. Ухваленим у квітні 2022 року законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо питань функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в період воєнного стану" максимальну допомогу для безробітних встановили на рівні 1,5 мінімальних зарплати. А відповідно до закону "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 1 січня 2023 року максимальний розмір допомоги з безробіття не може перевищувати мінімальну зарплату, яка зараз становить 6700 грн.
Галина Гірак