Уряд хоче запровадити обов’язкове пенсійне накопичення. Чи можна це безболісно зробити під час війни та наскільки довгим буде перехід від однієї системи до іншої.
Українці скоро зможуть самостійно відкладати кошти собі на пенсію. Для цього вони відкриватимуть накопичувальні рахунки. В уряді кажуть, що запровадження обов’язкового пенсійного накопичення є одним з основних пріоритетів на цей рік.
Платитимуть не тільки майбутні пенсіонери
“Впровадження обов’язкового пенсійного накопичення і реформа Фондового ринку та ринку капіталів - серед ключових пріоритетів роботи уряду у 2023 р.”, - заявив голова Кабінету Міністрів України (КМУ) Денис Шмигаль.
В уряді зауважили, що в країні тривалий час існує проблема з фінансовим наповненням Пенсійного фонду. Тоді як реформа у сфері пенсійного забезпечення дозволила б працевлаштованим українцям відкривати власні пенсійні накопичувальні рахунки.
Нагадаємо, зараз в Україні працює лише солідарна пенсійна система. Вона полягає в тому, що всі офіційно працевлаштовані українці сплачують єдиний соціальний внесок, коштом якого і наповнюється Пенсійний фонд. З нього виплачуються пенсії всім пенсіонерам.
В Україні необхідність переходу до накопичувальної системи (коли майбутній пенсіонер сам відкладає собі кошти на пенсію) назріла давно, проте постійно відкладалась через побоювання, що народу буде важко відкладати собі кошти на пенсію самостійно.
Довгий час представники влади казали, що не переходитимуть на накопичувальну систему до закінчення війни.
Так, міністерка соціальної політики України Оксана Жолнович повідомляла, що впровадження накопичувальної пенсії в Україні відтерміновується до післявоєнних часів. Вона зазначала, що зараз говорити про інструменти широкого пенсійного інвестування доволі важко, адже держава повинна гарантувати збереження коштів людей.
“Тому ми будемо в основному працювати над механізмами, нормативним підґрунтям, щоби зразу після закінчення війни ми могли започатковувати і накопичувальну систему”, - казала О. Жолнович.
Проте, судячи з повідомлення прес-центру КМУ, чекати на закінчення війни не будуть.
Водночас в Кабміні кажуть, що накопичувати кошти на пенсію на першому етапі будуть не лише майбутні пенсіонери: їм допоможуть роботодавець та держава. В уряді розраховують, що кошти будуть надходити на рахунки з трьох джерел: від роботодавця, від держави на паритетних із роботодавцем умовах та від громадянина, який робитиме добровільні внески.
Відкладена реформа
Експерти кажуть, що потреба в переході до накопичувальної пенсійної системи виникла давно і спроби її провести робилися неодноразово.
Так, Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm каже, що вперше в незалежній Україні підготовка до пенсійної реформи була проведена ще в 1998 р. Відповідний указ навіть був підписаний тодішнім президентом України Леонідом Кучмою.
Країни колишнього соціалістичного блоку провели пенсійні реформи в кінці 90-х - на початку 2000-х рр. Тому Україна вже безнадійно відстала у цьому питанні, ситуація з Пенсійним фондом давно критична - дефіцит постійно зростає, і без фінансування ПФ з держбюджету, він би вже давно став банкрутом.
Особливо ситуація почала погіршуватися на початку 2010-х рр. в результаті масового виходу на пенсію тих, хто був народжений у 1950-60-х рр. - у період початку швидкого зростання населення після Другої світової війни.
Все, що за фактом “придумали” уряди України - підвищувати пенсійний вік і мінімальний стаж, для відтягування виходу на пенсію більшої кількості людей.
Щорічне відтермінування пенсійної реформи можна порівняти з відкладенням походу до лікаря - пацієнт робить тільки гірше сам собі. Беручи до уваги те, що Україна запізнилася з цією реформою вже на 20 років, прийняття її в будь-якій формі не вийде безболісним.
Своєю чергою Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру каже, що в більшості європейських країн та в інших розвинених країнах світу вже давно працює накопичувальна пенсійна система. У Німеччині, наприклад, державна пенсія жахливо маленька, а ось накопичувальна пенсійна система дозволяє німецьким пенсіонерам нормально жити на старості. У нас планували запустити накопичувальну систему ще у 2003 р., але весь час відкладали на рік, а тепер нарешті вирішили, але зараз війна і це малоефективно. На думку експерта, реформа може бути запущена тільки після війни і тоді ще потрібно буде чекати поки вона запрацює. Щоб це сталося потрібно, як мінімум 20-25 років. Треба, щоб ті, хто зараз починають працювати, стали накопичувати гроші на своїх пенсійних рахунках, а в майбутньому отримували додаткову пенсію. Ідея хороша, але потрібно було раніше це робити.
Працівники не відчують, а держборг збільшиться
Фінального варіанту реформи поки що не опубліковано, є тільки озвучені плани Кабміну. Судячи із заяви Д. Шмигаля, буде запроваджена реформа у тому вигляді, в якому вона обговорювалася в 2021 р. - буде створено індивідуальні накопичувальні рахунки, які будуть наповнюватися внесками роботодавця (1-2% зарплати), пропорційним внеском з бюджету, і коштами самого працюючого (у добровільному розмірі). Паралельно буде залишатися солідарна система. І. Нікітченко вважає, що тільки через 20-25 років (мінімальний термін, щоб накопичити гідну суму на рахунках для пенсії), навантаження на солідарну систему почне різко знижуватися, тому що фінансування пенсій почнеться з індивідуальних рахунків.
Для тих, кому до пенсії залишилося 10-15 років - варіантів накопичити за такою системою на гідну пенсію дуже мало, саме тому держава і буде робити свої внески на індивідуальні рахунки.
У країнах, які вчасно провели реформу, держава не робила додатково внески до таких фондів, а працюючі встигали самостійно акумулювати достатні суми (близько 2% від зарплати).
На думку експерта, через те, що буде тривалий перехід до накопичувальної системи та через те, що на першому етапі весь тягар не буде покладено на майбутніх пенсіонерів, самі працівники не помітять, що їхні зарплати знизяться через пенсійну реформу. Роботодавці відраховуватимуть до ПФ на першому етапі лише 1-2% від їх зарплат. Тобто болісною для населення реформа не буде. Але, навантаження на держбюджет зросте - крім фінансування пенсій за солідарною системою, треба буде робити внески і на індивідуальні рахунки. За фактом, ці гроші потім повернуться до держбюджету - пенсійні фонди, як в розвинених країнах, частину накопичених коштів направлятимуть на придбання облігації внутрішніх державних позик (ОВДП). Але, уряду доведеться платити відсоток за розміщення ОВДП - тобто, за залучення своїх же грошей, раніше відданих до пенсійних фондів. І це веде до зростання держборгу і витрат на його обслуговування. Це і є ціна, яку заплатить Україна за запізнення з пенсійною реформою. З держбюджету, на який працює вся країна буде направлятися більше грошей на розв’язання цієї проблеми, а не на будівництво доріг, шкіл, зарплат медикам і т.д. Плюс, звичайно, ціле покоління українців не отримало шанс на високі пенсії.
Вікторія Хаджирадєва