RU
 

НБУ хоче вимкнути “друкарський верстат” та назвав прибуткові банки

Корреспондент.net,  9 січня 2023, 15:55
0
5934
НБУ хоче вимкнути “друкарський верстат” та назвав прибуткові банки
Фото: DW
Одним з наслідків вимкнення “друкарського верстата” має стати уповільнення інфляції

Чи варто очікувати зменшення інфляції через вимкнення “друкарського верстата”, яким банкам можна довіряти в Україні та чи варто купувати державні облігації.

НБУ планує цього року не включати “друкарський верстат”. Чи знизить це інфляцію, чи допоможе уникнути девальвації гривні? Також НБУ назвав платоспроможні та збиткові банки.

Вимкнути “друкарський верстат”

У державному бюджеті на 2023 р. поки що не передбачено емісійне фінансування за рахунок друку гривні НБУ.

Нагадаємо, НБУ з початку війни “надрукував” 400 млрд грн. Ця сума співставна з фінансовою допомогою від США (450 млрд грн). У регулятора вважають, що це основна причина девальвації гривні.

Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio каже, що весь минулий рік Україна провела в постійному нерозумінні чи впорається НБУ з ситуацією, а Мінфін був змушений щомісяця вирішувати, як профінансувати “дірку” в 5 млрд дол. між доходами та витратами. Тільки завдяки зовнішнім грошам і емісії ми протрималися. Зараз ситуація погіршується. Емісія в 2023 р. буде сильним тригером розгону інфляційно-девальваційної спіралі, коли виникне необхідність індексувати витрати, “друкуючи” для цього нові і нові гроші. Тож, на думку експерта, НБУ аби цього допустити треба вимкнути “друкарський верстат”. Справа в тому, що гарантувати фінансування нашої країни ніхто не може, а значить гроші доведеться економити. Крім того, ми в найближчі 4 міс. беремо участь у моніторинговій програмі від МВФ за результатами якої буде зрозуміло, чи продовжать фонд підтримувати нас фінансово.

Своєю чергою, Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру каже, що вимкнути “друкарський верстат” цілком зрозуміле бажання НБУ, проте вважає, що йому буде складно це зробити.

“Якщо цього року держава змусить бізнес сплачувати податки, то можна обійтися без “друкарського верстата”, - каже експерт. Водночас, на його думку, цього не станеться, бо бізнес буде намагатися уникнути сплати податків, в тому числі за рахунок тіньової економіки. А це означає, що доведеться запускати верстат.

НБУ пропонує купувати держоблігації

Одним зі шляхів до зупинки “друкарського верстата” є дозвіл НБУ банкам покривати до 50% від загального обсягу обов'язкових резервів за рахунок облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).

За оцінками НБУ, такий крок сприятиме активнішій участі банків на первинному ринку ОВДП та уникненню відповідно емісійного фінансування дефіциту бюджету у 2023 р. й абсорбції частини вільної ліквідності банківської системи.

О. Болтян вважає, що це призведе до того, що на папері гроші будуть, а фактично ні. До тих пір, поки країна не почне заробляти стабільним функціонуванням економіки – будь-які схеми є тимчасовими. Небезпечно це тим, що якщо банки почнуть закриватися, то Фонд гарантування вкладів (ФГВ) не впорається з потоком запитів на виплату грошей. І виплати можуть затягнутися, поки фонд не отримає позику у держави. А зробити це в наших умовах навряд чи буде просто. До таких висновків ми приходимо з огляду на той факт, що до початку війни багато років поспіль гарантована сума становила 200 тис. грн на одного вкладника в одному банку, а з 24 лютого ця сума не обмежена. Крім того, норма про повні гарантії буде діяти протягом воєнного стану і три місяці після його завершення, а потім гарантована сума буде обмежена рівнем в 600 тис. грн. Якщо банки пропонують найвищі ринкові доходи по депозиту, то справи у нього погані. Так саме виглядає і готовність ФГВ підтримати населення в разі краху банків.

Своєю чергою О. Охрименко ризиків від купівлі ОВДП не бачить.

Він вважає, що купувати державні облігації навіть вигідніше, ніж вкладати гроші на депозити, тому що вони не оподатковуються. Експерт каже, що і акції, і депозити зараз 100% захищені ФГВ і ризиків не має.

Що буде з інфляцією?

Одним з наслідків вимкнення “друкарського верстата” має стати уповільнення інфляції.

У II кварталі наступного року НБУ очікує початок циклу сповільнення річної інфляції. Цьому насамперед має посприяти зниження безпекових ризиків завдяки успішним діям ЗСУ. Визволення окупованих територій, налагодження на них виробництва та логістики, а також розширення можливостей морської логістики матимуть вагомий вплив на приборкання інфляційних процесів.

Важливою передумовою для стійкого зниження інфляції 2023 р. також є злагоджена фіскальна та монетарна політика. Зокрема, з початку наступного року очікується повне припинення емісійного фінансування бюджету. Завдяки оптимізації витрат бюджету, міжнародній підтримці та відновленню внутрішнього боргового ринку уряд зможе забезпечити планові обсяги надходжень і профінансувати всі критичні видатки.

Водночас експерти сумніваються, що інфляція сповільниться. За словами О. Болтяна у ціноутворенні замішані не тільки світові ціни на товари, ціна на нафту на зовнішній арені і як наслідок ціна на бензин у нас, курс долара США в країні, важливу частку становить інтерес бізнесу. За умови, що держава має чітку спрямованість на поповнення державної скарбниці, щоб кредитори продовжили нас підтримувати, бізнесу доведеться ділитися з держскарбницею все більше і більше. Це означає, що чекати зниження цін на базові продукти не варто, тому що для бізнесу це зараз буде основним джерелом прибутку. На думку експерта, вишукані продукти, будівельні матеріали, побутова техніка, попитом користуватися не будуть, тож ціни будуть рости на базову споживчий кошик.

Прибуткові та збиткові банки

Також НБУ назвав найбільш прибуткові банки 2022 р. Протягом січня-листопада минулого року платоспроможні українські банки отримали 19,43 млрд грн прибутку після оподаткування.

Найбільше за 11 місяців 2022 р. заробив державний “ПриватБанк” (22,87 млрд грн), на другому місці - “Укрсиббанк” (3,27 млрд грн), на третьому - “Райффайзен Банк” (2,79 млрд грн), на четвертому - “Сітібанк” (2,39 млрд грн). П’ятірку лідерів замикає “Універсал Банк” з прибутком у 1,8 млрд грн.

За інформацією НБУ, 46 із 67 банків отримали прибуток на суму 39,1 млрд грн.

О. Болтян каже, що такий результат став можливим завдяки активній роботі з продажу та купівлі валюти за особисто встановленим курсом, але частково прибуток принесли і комісійні доходи від активності населення та бізнесу. Зазначимо, що прибуток “ПриватБанку” становить більш, ніж половину (59%) прибутку всіх банків з позитивним капіталом. Це означає, що саме цей банк був найбільш грамотним у своїй активності.

Водночас, за інформацією НБУ, 21 банк зазнав збитки на 19,68 млрд грн.

Найбільший збиток отримав державний “Укрексімбанк” – 7,69 млрд грн. Далі йде “Сенс Банк” – 5,07 млрд грн та державний “Укргазбанк” – 3,75 млрд грн.

О. Болтян вважає, що протягом минулого року збитки несли ті банки, які традиційно працюють в мінус. Щороку “Укрексімбанк”, який є державним, адже 100% акцій належить державі в особі Кабінету Міністрів України, і він має перераховувати прибуток до державної скарбниці, зазнає збитків. Так було і в 2020, і в 2021, і у 2022 рр. Виходить, що систематично збиткові банки продовжили працювати в мінус, а плюс приніс, переважно, “ПриватБанк”.

Вікторія Хаджирадєва

ТЕГИ: банкиденьгигривнаНБУдевальвациякурс гривны
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі