Наступного року закінчується строк угоди транзиту російського газу через українську газотранспортну систему. Чи буде її подовжено, враховуючи важкі відносини між країнами.
Цього року Україна виконує умови контракту по транспортуванню газу в Європу з Росії. Проте наступного року спливає термін цієї угоди. Чи буде підписано новий контракт?
Вийшло не так, як планував Кремль
Термін угоди щодо транзиту російського газу через територію України, підписаної Нафтогазом та Газпромом закінчиться 1 січня наступного року. Готуючись до повномасштабного вторгнення в Україну, Росія у 2021 р. почала скорочувати поставки газу до Європи через українську газотранспортну систему (ГТС). Кремль хотів, шантажуючи європейські країни, утримати їх від допомоги Україні. При цьому аби не втрачати європейський ринок Росія будувала альтернативний трубопровід “Північний потік-2”, який разом з діючим вже “Північним потоком-1” мав постачати газ в Європу, оминаючи Україну.
Поки що українська ГТС постачає в Європу газ з Росії, проте обсяги постачань суттєво зменшилися.
“Зараз ми транспортуємо в Європу газ із Росії, але це через те, що ми виконуємо умови раніше заключеної угоди. Таким чином ми демонструємо нашу надійність, як транзитера”, - каже Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ).
На його думку, поки газ із Росії йде до Європи через Україну, обстрілювати наші труби не будуть.
Водночас тиск Росії на Європу не вдався. Бо після повномасштабного вторгнення РФ в Україну Європа підтримала нашу країну та замість того аби користуватися “Північними потоками” почала відмовлятись від російського газу.
Винятками є країни, в яких сильні проросійські лобі - Сербія та Угорщина. Також поки не має альтернатив Молдова, їй російський газ потрібен для Молдавської ГРЕС, яка знаходиться на території невизнаної Придніпровської Молдавської республіки та яка забезпечує електроенергією Кишинів.
Інші країни Європи злізають з газової голки Москви. До цього їх спонукав Київ, аргументуючи це тим, що не треба допомагати Кремлю фінансувати агресію в Україні.
Нафтогазовий сектор приносить Росії до половини доходів бюджету та складає більше половини експорту. До того ж 70% газу та 60% нафти та нафтопродуктів вона до війни з Україною продавала саме країнам ЄС.
Наразі в країнах ЄС поки що немає консенсусу щодо повного ембарго на газ з РФ. Але чим менше російського газу буде надходити до них, тим більше буде аргументів чому це необхідно зробити, адже Росія демонструє що не є надійним постачальником. І попри відсутність ембарго країни ЄС вже значно зменшили обсяги споживання російського газу.
“Усього за вісім місяців нам вдалося замінити більшу частину поставок із Росії. Ми більш ніж удвічі збільшили імпорт зрідженого газу зі США – з 22 млрд куб. минулого року до 48 млрд куб. цього року. Це дозволило заповнити наші сховища на 95%”, - сказала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
За її словами, Росія намагалася шантажувати Європу, але зазнала невдачі завдяки єдності ЄС. Вона зазначила, що союз зміг компенсувати скорочення постачання російського газу без будь-яких вимкнень електроенергії, звернувшись до надійних постачальників.
“Безумовно, до війни ми надто залежали від російського викопного палива. Росія скористалася цією залежністю і перетворила енергію на зброю”, – сказала вона.
За її словами, ціна на блакитне паливо при цьому навіть впала.
“Путін чинить на нас тиск, використовуючи енергію. Він зробив усе, щоб поставити нас навколішки, але це не вдалося. Ця важка робота окупилася. Сьогодні ціни на газ нижчі, ніж вони були до вторгнення Росії”, – резюмувала вона.
Нової угоди не буде
Експерти впевнені, що нової угоди між Газпромом та Нафтогазом не буде.
Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру каже, що, на його думку, нової угоди не буде. Війна тут головний чинник. До того ж Україна сама спонукала європейців відмовитись від російського газу, тож зараз було б нелогічним прагнути поновлення угоди з країною, з якою ми знаходимось у стані війни.
Тим більше, що Європа вже майже відмовилася від російського газу.
Наразі частка Росії на газовому ринку ЄС впала з 40% до менш ніж 9%. Сам ринок теж сильно змінився - в Європі тепер активно розвивають напрямок LNG, що дасть змогу максимально диверсифікувати поставки й більше не залежати від примх російського диктатора. Сама ж Україна зараз більше купує газ у ЄС, а в майбутньому купуватиме у США.
Своєю чергою, М. Орищак вважає, що за наявності сильної підтримки Заходу, Україна стане ініціатором розриву контракту та зможе перейти на споживання газу іншими шляхами, як і європейські країни. Наш план інтеграції в Європу містить в собі тотальну відмову від відносин з країною-агресором. Проблем з опаленням у майбутні роки у нас не буде, інакше з диктатором намагалися б домовлятися.
Що буде з нашою ГТС?
Наразі експерти приходять до висновку, що після закінчення транзитної угоди ГТС України працюватиме для задоволення внутрішнього попиту та для транзиту газу між країнами Європи.
На думку М. Орищака, у 2024 р. перспектив регулярної роботи у ГТС України немає. По-перше, військовий конфлікт триває і Україна сама виступає прихильником зупинення руху енергоресурсів із Росії. По-друге, Верховна Рада ухвалила законопроект, яким дозволяється консервація частини ГТС України, яка не використовується. Якщо миру не настане, то після 2024 р. обидві сторони готові до закриття транзитного договору. По-третє, якщо за час війни відбудуться якісь руйнування, то впевнено сказати, що Україна буде готова до ремонту не можна. Отже, західні партнери вже розглядають цей сценарій як ризик і мають максимально страхуватися від подачі газу через Україну.
Якщо все складається так, що всі готові до закриття українських газових потоків, то 1,2 млрд дол. на рік, які країна заробляє на транзиті російського газу, наступного року вже не можна враховувати при складанні бюджету країни.
Після того, як буде припинено транзит російського газу через Україну, ГТС України буде переорієнтована на потреби внутрішніх споживачів. Директор спеціальних програм НТЦ “Психея” Геннадій Рябцев каже, що ГТС буде використовуватися для передачі газу між трубами високого і середнього тиску для газорозподільчих компаній в регіонах України.
Своєю чергою М. Орищак каже, що ГТС буде перебудовуватись на нові потоки енергоресурсів. На те, щоб це зробити потрібен час, проте ми до цього готуємось. Можливо, вже за цей рік буде сформовано східноєвропейський газовий хаб, який зробить спільну торговельну зону із Польщею, Румунією, Молдовою. Це означає, що у нас з'являться нові замовлення послуг на транспортування та зберігання газу, але оцінювати дохід від цих дій поки що зарано.
За словами Г. Рябцева процес інтеграції нашої газотранспортної системи з європейською системою ENTSO-G, що об’єднує газотранспортні системи континентальної Європи вже триває. Фізично наші газопроводи вже об’єднані, але ми маємо інтегруватися в цю систему в плані балансування обсягів газу, однакових регламентів роботи, синхронізованих планів.
Вікторія Хаджирадєва