Війна в Україні цьогоріч є однією з топ-тем дискусій на Всесвітньому економічному форумі у Давосі. Йдеться про те, як допомогти Україні втриматися під тиском російської агресії та відновитись після перемоги.
Важливий діалог
Чим так важливий український голос у Давосі? Експерт з міжнародних відносин Богдан Ференс нагадує, що Всесвітній економічний форум - це великий майданчик, на котрому збираються, у першу чергу, знакові політики та економісти з західних країн-партнерів України.
"Це - безпосередня можливість поговорити з ними, ще раз запевнити у необхідності підтримки України у всіх відношеннях: у військовому контексті, у політичному, економічному й фінансовому. Це дуже важливо. Цей захід спочатку був задуманий, як обговорення економічних питань, викликів, з якими стикаються у глобальному контексті демократичні країни. Але зараз на глобальній повістці - російсько-українська війна. Тому ми максимально маємо використовувати такі платформи, що допомагають нам укріплювати коаліцію на підтримку України у всіх контекстах", - пояснив він.
Завдяки тому, що форум у Давосі - це насамперед економічний профайл, потрібно фокусувати та готувати наших партнерів до того, що відновлення України - у першу чергу її економічного, промислового, людського потенціалу - має бути пріоритетним для них, зазначив Ференс.
"Адже ті руйнування, що ми їх бачимо і маємо з ними стикатись не за своєї волі, котрі викликані російською агресією - ми впораємось із ними тільки з допомогою цієї підтримки. Вже були певні формати, на котрих ми, як країна, підготували своє бачення відновлення України у конкретних сферах, навіть із приблизними кошторисами і необхідною підтримкою. Але зараз цю дискусію кожного разу потрібно відновлювати. Бо, на жаль, війна затягується. І, природньо, наші партнери сконцентровані на допомозі, що нам потрібна саме у даний момент. Але ми вже зараз маємо не лише візуалізувати, яким чином відновлення України має йти, за якими правилами, з якими підходами, а й починати це робити там, де можливо", - додав експерт.
При цьому він нагадав, що в Україні вже запускаються деякі інфраструктурні проекти, відновлюються будинки, де люди можуть жити після повернення на Батьківщину.
"Поки це ще відбувається не у тому об’ємі, як хотілося б. Але це дуже важливо - не чекати, поки закінчиться війна, а вже починати. Не скажу, що інвестувати, однак фінансово допомагати, відновлювати те, що можливо зробити вже зараз. Адже для людей, особливо внутрішньо переміщених осіб, це дуже важливо", - підкреслив Ференс.
Давоський брейнстормінг
Та головне для нас зараз - швидша перемога над ворогом. Чи допоможуть рішення Давосу більш плідній співпраці України з партнерами у форматі Рамштайн? Експерт Центру оборонних стратегій Андрій Риженко підкреслює, що Рамштайн - це окрема платформа, системний захід.
"Створена коаліція у складі з більш, ніж п’ятидесяти держав, що регулярно, планово допомагають Україні. Там є свої певні погляди, позиції з приводу того, яку зброю надавати, а яку ні. Ця система вже працює, потрібно це чітко розуміти", - зазначив він у ефірі FREEДОМ.
Однак, за словами фахівця, треба усвідомлювати також, що платформа Давосу - це своєрідний "брейнстормінг" (техніка генерації нових ідей - ред.).
"У ньому беруть участь як політики, так і представники бізнес, медіа - такі, скажімо, відомі інтелектуальні діячі, котрі загострюють поточні проблемні питання світової безпеки та надають свої рекомендації", - уточнив він.
Тому, за словами фахівця, цьогорічна зустріч у Давосі має виступити каталізатором рішень, що будуть прийняті під час чергової зустрічі у Рамштані.
"Що ми побачили? Давос виступив на нашу підтримку - що нам потрібна важка зброя, бронетехніка, системи ППО. Хочу сказати, що Рамштайн, оці конференції, вже діє як незалежне джерело нашої підтримки", - наголосив Риженко.
Прикладом такого брейнстормінгу можна вважати заяву колишнього держсекретаряСША Генрі Кісінджера, котрий раніше був затятим критиком вступу України до НАТО. Але під час виступу у Давосі 17 січня він заявив: наш країна має вступити до Північноатлантичного альянсу.
"До цієї війни я був проти членства України в НАТО, бо боявся, що це розпочне саме той процес, який ми спостерігаємо зараз. Але тепер ідея нейтральної України в цих умовах вже не має сенсу", - сказав 99-річний політик.
Кісінджер нагадав, що український нейтралітет був ключовою вимогою Росії під час переговорів, котрі відбулися в березні 2022 року.
"Проект із 15 пунктів передбачав відмову Києва від своїх амбіцій щодо приєднання до НАТО і згоду не розміщувати іноземні військові бази чи зброю в обмін на захист від таких союзників, як США, Великобританія та Туреччина. Переговори зірвалися, незабаром позиції обох сторін загострилися. Тепер Кремль каже, що Київ має визнати анексію Москвою чотирьох південних та східних регіонів України, у той час як Київ вимагає, щоб кожен російський солдат залишив його територію, включаючи Крим, який Росія анексувала у 2014 році. Київ подав заявку на вступ до НАТО після того, як Москва оголосила про наступні анексії у вересні", - цитує його видання The Post.
Те, що ця пропозиція надійшла від колишнього держсекретаря США, який виступав як затятий критик вступу України до НАТО, має велике значення, наголошує видання.
Раша, гудбай!
Водночас на Давоському економічному форумі-2023 немає росіян, того самого Російського дому, у котрому зазвичай гриміли найбільш дорогі вечірки. Перед Російською Федерацією закрилися двері ще одного важливого міжнародного майданчика.
"Росія втрачає майбутнє, вона його вже загубила. Той жах і трагедія, у яку вони занурили нашу країну, та й увесь європейський континент у контексті кризи безпеки, буде позначатися на наступних поколіннях росіян, я у цьому впевнений. Якщо вони для себе визначають майбутнє, як модель Північної Кореї, ізольованої країни, що хоче всіх налякати ядерною зброєю - це шлях у нікуди", - переконаний Богдан Ференс.
Яскравим підтвердженням цієї думки виступила заява в Давосі виконавчого віце-президента Єврокомісії Валдіса Домбровскіса. Він розповів, які санкції проти РФ можна вважати найефективнішими.
"По-перше, я б сказав, що всі санкції були необхідні, це дійсно комплексний набір санкцій. Це і персональні санкції, фінансові, торговельні, економічні. Вони мають сукупний ефект і мають різні цілі. Тобто, енергетичні санкції стосуються скорочення доходів РФ від енергоносіїв. Торговельні санкції стосуються впливу на російську промисловість та технологічні можливості. А індивідуальні санкції проти осіб, причетних до війни, повинні змусити їх переглянути свою позицію, або принаймні, подумати про наслідки", - повідомив він.
Але, на його думку, можливо, саме санкції у сфері енергетики найбільш важливі, тому що це головний енергетичний ресурс РФ.
"І ми були дещо повільні з нафтовим ембарго в ЄС, із граничною ціною на нафту в G7. Зараз все це зроблено і це добре", - азначив Домбровскіс, додавши, що тривають дискусії щодо граничної ціни на російські нафтопродукти.
На його думку, точно зрозуміло те, що у питанні санкцій проти Росії потрібно дотримуватися вже встановленого курсу.Потрібно продовжувати чинити тиск на агресора і забезпечувати всю необхідну допомогу Україні, оскільки війна затягується. Важливо, щоб на Заході не було "втоми"і він залишався сконцентрованим на наданні необхідної підтримки Києву.
"Щодо санкцій проти РФ, я б сказав, що санкції працюють. Можуть бути різні точки зору на це, але подивимось на те, що економіка Росії була в рецесії минулого року, і вона буде у ще глибшій рецесії цього року", - пояснив Домбровскіс.
Ірина Носальська