Європейській суд з прав людини визнав російську окупацію на Донбасі з 2014 року. Це рішення може стати як символічним, так і підставою для компенсацій постраждалим та приводом для санкцій.
Що вирішили в ЄСПЛ
Отже, Європейський суд з прав людини визначив дату початку окупації Росією окремих районів Донецької та Луганської областей з 11 травня 2014 року. Рішення було винесене у рамках розгляду скарги України та Нідерландів.
"Серед іншого, суд встановив, що райони сходу України, що перебувають у руках сепаратистів, були з 11 травня 2014 року і щонайменше до 26 січня 2022 р. під контролем Російської Федерації. У зв'язку з цим суд послався на присутність на сході України контингенту російських збройних сил, починаючи з квітня 2014 р., та на широкомасштабне розгортання російських сил з кінця серпня 2014 р. Суд далі встановив, що держава-відповідач мала суттєвий вплив на визначення військової стратегії сепаратистів, що вона постачала їм зброю та інше військове обладнання у значних масштабах від початку створення "ДНР" та "ЛНР" та в наступні місяці та роки, і що вона також надавала їм політичну та економічну підтримку", – йдеться у рішенні суду.
Це рішення ЄСПЛ стосується питання прийнятності скарг для їх подальшого розгляду суті. На наступному етапі процедури суд розгляне питання про те, чи мали місце порушення Конвенції.
Але треба відзначити, що примусити Росію до виконання цього рішення буде м’яко кажучи не просто. Справа в тім, що 16 вересня РФ остаточно вийшла з Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Це стало наслідком виключення Росії зі складу Ради Європи.
Європейський суд з прав людини остаточно втратив юрисдикцію над Росією, а розгляд тисяч скарг проти неї опинився під питанням, у тому числі скарги, подані Україною.
"Що буде після 16 вересня, ЄСПЛ ще не вирішив. Точно відомо лише те, що нові заяви щодо Росії, подані після цієї дати, не будуть приймати", - каже правозахисник з Центру громадянських свобод Володимир Яворський в коментарі ВВС News Україна.
За його словами, позиція Росії тепер полягає у тому, що вона вийшла з Конвенції з прав людини ще в березні і тому ніяких зобов'язань не має.
У березні Рада Європи виключила Росію зі свого складу, проте ще пів року зберігалися зобов'язання країни щодо виконання Конвенції і рішень Європейського суду з прав людини. Це означало, що подані до 16 вересня скарги на дії Росії суд брав до розгляду, а Росія має виконувати його рішення. Але ще у червні Державна дума РФ ухвалила, що Росія не буде виконувати ці рішення ЄСПЛ.
Справа про окупацію Донбасу
Утім, у експертів є різні думки щодо останнього рішення ЄСПЛ. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець висловив сподівання, що воно допоможе притягнути РФ до відповідальності за всі вчинені злочини.
"Очевидно, що під час розгляду справи росіяни це заперечували. Чим вкотре продемонстрували свою цинічність та гру в "я – не я". Зауважу, що до справи також доєднали факт збиття Boeing рейсу МН17. Тож тепер ЄСПЛ розпочне розгляд справи по суті і визначить, чи порушувала Росія права людини на окупованому Донбасі. Вірю, що це рішення допоможе притягнути РФ до відповідальності за всі вчинені злочини!", – написав він у телеграмі.
Заступниця міністра юстиції України Ірина Мудра додала у Facebook, що це судове рішення стане ще одним механізмом для притягнення Росії до міжнародної відповідальності.
"Рішення ЄСПЛ допоможе притягнути до відповідальності РФ за дії, які призвели до масових порушень прав людини на сході України та зупинити ці порушення, наскільки це можливо. Підтримка індивідуальних позовів громадян і компаній проти РФ як у ЄСПЛ, так і в інвестиційних арбітражах і буде основою, на якій індивідуальні справи, справи в арбітражах рухатимуться далі, щоб заявники могли стягувати компенсації із Росії за порушення права", — пояснила вона.
Крім цього, рішення суду можна використовувати для дипломатичного тиску на Росію та запровадження додаткових санкцій різного рівня.
Також постанови ЄСПЛ матимуть значення не лише для його подальшої роботи, але й будуть використані, наприклад, у позовах українських компаній до міжнародних інвестиційних арбітражів для вимог відшкодувань від Росії за втрачене впродовж років війни, вважає український адвокат, колишній заступник міністра юстиції України Іван Ліщина.
"Прямо зараз ми компенсації від Росії напевне не отримаємо. Але без цієї підготовчої роботи неможливо буде отримувати компенсації у майбутньому… Нам треба мати юридичні підстави для наших вимог", - сказав Іван Ліщина у розмові з Голосом Америки.
Але не всі аналітики налаштовані оптимістично. В коментарях ЗМІ правники стверджують, що ситуація з міждержавними заявами України проти Росії виглядає дещо складніше і має багато нюансів.
"Росія, звичайно, не братиме участі у процедурі розгляду справ, суддя, обраний від РФ, також не буде присутній на засіданнях, хоча повинен згідно з Конвенцією, тому процедурних проблем дуже багато", - сказав в інтерв’ю DW професор Ліверпульського університету в Англії Костянтин Дегтярьов, який спеціалізується на законодавстві у сфері захисту прав людини.
На його думку, загалом питання розгляду справ проти Росії після її виходу з Конвенції "складне як з точки зору його наслідків для суду, жертв порушень прав людини, так і для Ради Європи в цілому".
Дослідниця з Рурського університету, експертка з питань міждержавних позовів у ЄСПЛ Ізабелла Рісіні (Isabella Risinі) переконана, що міждержавні справи щодо Росії "будуть розглянуті Судом, навіть якщо це буде важко зробити і займе багато часу".
"Я гадаю, що правосуддя має здійснитися, справи не можуть просто десь подітися, вони повинні бути розглянуті", - сказала Рісіні у коментарі DW.
Оглядачі британської радіостанції ВВС допустили, що в разі програшу Росії в суді ЄСПЛ може зобов'язати її виплатити компенсації потерпілим.
"На практиці це рішення може залишитися символічним: Росія ще влітку ухвалила закон, за яким відмовилася виконувати рішення ЄСПЛ, які набули чинності після 15 березня. Терміну давності в цих виплат немає. Перспектива виплат щодо рішень ЄСПЛ може зрештою повторити історію з виплатою СРСР царських боргів", — зазначили журналісти.
Тим не менш, важливість цього рішення, на думку кандидата юридичних наук, директора Центру Дністрянського Івана Городиського, полягає в тому, що вперше велика міжнародна інстанція визнала: РФ коїть воєнні злочини не з 24 лютого 2022 року, а вже протягом більш ніж восьми років. І надалі, каже юрист, рішення можна використати як вагомий аргумент у багатьох інших міжнародних судових процесах. А що судити Росію будуть ще не раз, експерт не сумнівається.
"Є такий термін у юриспруденції icebreaker — криголам. Фактично це рішення-криголам, оскільки раніше, коли ми говорили про різного роду міжнародні установи, то вони дуже обережно підходили до того, щоб визнати те, що Росія здійснює активні дії, неприховані, відкриті, на Донбасі саме з 2014 року... Тому в подальшому можна очікувати, що в майбутніх рішеннях насамперед Міжнародного суду ООН, Міжнародного кримінального суду чи Спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії цей факт уже не треба буде доводити", — пояснює Іван Городиський в коментарі RFI.
Експерт теж погоджується, що навіть у разі доведення вини Росії і в збитті боїнга, і в незліченних злочинах, скоєних на українській землі, покарати її можна буде тільки, якщо вона сама погодиться. Так працює міжнародне право. Але, як пояснює Іван Городиський, є нюанси. Коли юридична система не справляється, допоможе політична.
"Невиконання цього рішення стане приводом, наприклад, пролонгувати санкції або запровадити нові. Якщо Росія одного дня захоче принаймні відновити певний рівень співробітництва з Європейським Союзом, з Радою Європи, з цивілізованим світом, вона буде змушена виконати це рішення", — каже експерт.
Валерія Шипуля