Чехію й Угорщину поєднує минуле і сьогодення: обидві вони є пострадянськими країнами Східної Європи, зараз - членами ЄС. Проте різниця між ними, що врешті й визначить їх майбутнє - дійсно вражаюча.
Одні дороги, різні пункти призначення
Новий президент Чехії Петр Павел, вибраний 28 січня,все життя присвятив армії і лише кілька років тому пішов у політику. Після закінчення інституту сухопутних військ у 1983 році почав військову кар'єру, командував розвідувальним десантним взводом особливого призначення. З 1985 року і до Оксамитової революції 1989 року був членом компартії.
"Вступ до комуністичної партії був помилкою. Але за останні 33 роки я належним чином компенсував це", - казав Петр Павел в інтерв'ю у вересні 2022 року.
У 1991 році він перейшов у військову розвідку, у 1993-му зіграв важливу роль в порятунку групи французьких миротворців під час війни в Хорватії, у 2002 році став бригадним генералом і командувачем спецвійськ, у 2012-2015 роках очолював генштаб армії Чехії. А в 2015-2018 роках був першим представником посткомуністичної країни на чолі військового комітету НАТО.
Суперником Павела був мільярдер-популіст Андрій Бабіш, котрого порівнюють із Дональдом Трампом або Сільвіо Берлусконі. Під час виборів він підкреслював, що є "не генералом, а дипломатом". Бабіш пішов у політику у 2011 році. Він має великі статки та вплив на медіа. У2013 році його партія ANO (Акція незадоволених громадян) зайняла друге місце на виборах, а у 2017-2021 роках Бабіш очолював чеський уряд.
Бабіш є прибічником проведення мирної конференції щодо України, котра нібито допоможе закінчити війну, а вступ України до НАТО вважає "нереальним". Павел навпаки вважає, що країна-агресор РФ має програти Україні, і українська влада щонайменше має повернути території, втрачені після 24 лютого. Наразі погляд Павела у Чехії переміг.
Водночас, недалека сусідка Чехії Угорщина теж нещодавно обрала собі нового очільника, але популізм тут, навпаки, виграв: у травні минулого року парламент країни вп’яте переобрав чинного прем'єр-міністра Віктора Орбана главою уряду. Він після середньої школи і військової служби (у 1981- 1982) закінчив юридичний факультет Будпештського університету, потім був соціологом в інституті при міністерстві сільського господарства і харчової промисловості. 1989 року отримав стипендію Фонду Сороса і стажувався в Пембрук-коледжі Оксфорда. Є лідером проросійської угорської партії Фідес.
Наразі Угорщина регулярно потрапляє до українських новин за одним із двох приводів: коли Орбан блокує щось для України (передусім - виділення допомоги ЄС), або коли Євросоюз блокує виділення грошей для Угорщини, що є насправді взаємопов’язаними речами. Пояснюється це просто: Угорщина перебуває у глибокій фінансовій кризі, здатній обвалити її економіку. Тож Орбану доводиться маневрувати між єропейськими цінностями й намаганням продати себе як найдорожче Росії. Будапешт продовжив і навіть посилив гру на боці РФ після 24 лютого, відробляючи дешеві російські енергоносії.
Та ось дійшло до краю: минулого тижня у спілкуванні з групою журналістів Орбан заявив, що є "лідером країни, яка стоїть на правильному боці історії". Він також порівняв Україну із "Афганістаном" і назвав "нічийною землею".
"Чергове зневажливе висловлювання Віктора Орбана на адресу України. Такі заяви є категорично неприйнятними. Будапешт продовжує курс на свідоме руйнування угорсько-українських відносин, суттєво підважуючи можливість ведення подальшого діалогу між двома сусідніми країнами. До МЗС України буде викликаний посол Угорщини для відвертої розмови. Залишаємо за собою право вжиття і інших заходів реагування", - йдеться у коментарі речника МЗС України Олега Ніколенка.
Наслідки realpolitic
ЄС намагається вгамувати угорську владу. Через те, що Будапешт віддалився від стандартів верховенства права, у другій половині 2022 року Єврокомісія підтвердила: грошей ЄС з так званого фонду постковідного відновлення Будапешту не надасть. А в останній день осені Брюссель рекомендував урізати виплати Угорщині із так званого "фонду вирівнювання" регулярного бюджету ЄС.
Йдеться про величезні суми, пише Економічна правда. За першою програмою Угорщина не отримала 5,8 млрд євро, на котрі вона розраховувала, за другою - додатково 7,5 млрд євро. Враховуючи, що сумарні доходи угорського бюджету за рік складають 60-70 млрд євро, заморожування коштів ЄС у такому обсязі було дуже болючим.У наслідку угорський форинт знецінився на понад 10% до євро і 20% до долара США; Угорщина била рекорди інфляції у ЄС; фінансисти казали про прихований запуск "друкарського верстата".
Між тим, західні політики у відпоідь на скандальні заяви все частіше порівнюють Орбана з угорським правителем Міклошем Хорті, котрий підтримав Гітлера під час Другої світової війни.
А щодо територіально недалекої від Угорщини Чехії - відомий журналіст і блогер Олександр Невзоров так охарактеризував підсумки президентських виборів у цій країні: "Найбільш важливо те, що Путін знову побитий. Побитий жорстоко: у Чехії обраний новий президент Петр Павел. І треба розуміти, що цей свіжообраний президент, звичайно ж - "чистокровний" НАТО-вець, він чудово розуміє людожерську сутність та небезпечність путінського режиму, й абсолютно відверто його ненавидить. Він точно розуміє, що у світі миру та спокою не буде ніколи, поки у Росії не вирвані її ядерні зуби, а сама вона не переформатована на якісь безпечні території".
Про це, як нагадує Невзоров, Петр Павел каже абсолютно відверто, із вражаючою прямотою та відкритістю.
"Й обрання його президентом Чехії, країни нібито не такої й великої, але дуже впливової - це чергове горе Путіна. Горе суттєве, адже Путін вгатив сотні мільйонів доларів у підтримку його конкурента", - зауважив Невзоров.
На думку політолога Ігоря Рейтеровича, новий президент Чехії змінить зовнішню політику цієї країни по відношенню до України у бік більшої однозначності.
"Ця більша однозначність, я впевнений, відіб’ється позитивно на тій співпраці, котра сьогодні налагоджена між Україною та Чехією. Чехія - безсумнівно наш союзник, країна, яка нас підтримує у гуманітарному, і що дуже важливо, у військово-технічному плані, - каже він. - Ну а знання президентом Чехії основ військової доктрини, військової політики, та й не лише основ, бо він є військовим, що має великий досвід на керуючих посадах, дозволить інтенсифікувати це військово-технічне співробітництво, надавати Україні більш активно допомогу, якої ми сьогодні потребуємо".
При цьому варто згадати, що ще у вересні минулого року міністр уряду Чехії з європейських питань Мікулаш Бек заявив: дії Угорщини роблять теоретично ймовірною ситуацію, коли вона може вийти зі складу Європейського Союзу.
"У ЄС переговори часто важкі, і їх можуть вести багато країн. Та Угорщина, на мій погляд, пройшла довгий шлях до краю своєрідної прірви, і тепер вона має вирішити: відійти від цього краю чи ризикнути й стрибнути, про наслідки чого я спекулювати не хочу", - зауважив тоді він.
Тож, поки Орбан позиціює себе як ультраопозицію в ЄС, намагаючись розхитати єдність Європи, він може й не помітити, як втратить усіх потенційних європейських союзників.
Ірина Носальська