Тема тарифів дуже болюча для кожної української влади. Тим не менш, питання подорожчання є гострим та нагальним: критична інфраструктура зазнає атак. Тому навесні варто очікувати змін у платіжках.
Що може подорожчати
Наприкінці січня в етері телемарафону виступив розповів голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) Костянтин Ущаповський. Він заявив, що після завершення опалювального сезону тарифи на комунальні послуги можуть переглянути.
Ущаповський пояснив, що підвищення тарифів дасть змогу збільшити зарплати енергетикам та іншим працівникам критичної інфраструктури, а також проводити аварійні відновлювальні роботи.
"Зараз уряд разом із нами, разом з Міністерством енергетики шукає оптимальний шлях для того, щоби розробити програму, згідно з якою після закінчення опалювального сезону можна буде повернутися до цього питання (підвищення тарифів – ред.)", - каже Ущаповський.
Треба також нагадати, що 2022 року НКРЕКП планувала підвищити тариф на водопостачання та водовідведення, але скасувала рішення ще до того, як воно встигло набути чинності. Тож ці тарифи також в теорії можуть зазнати змін.
Ціни в платіжках на природний газ також можуть підскочити. Цей тариф для побутових споживачів можуть переглянути вже у квітні. Зі слів голови податкового комітету Данила Гетманцева поточний тариф невиправдано низький.
Він також додав, що, на його думку, це потрібно було зробити набагато раніше, адже фіксований тариф на газ для побутових споживачів на рівні 7,99 гривні за кубометр газу — "це невиправдано дешево". Разом є тим Гетманцев наголошує, що обіцянка уряду та президента буде виконана.
Також до "комуналки" відносять й послуги з вивезення сміття. Тарифи підвищили у 2022 році і вони продовжуватимуть зростати в інших регіонах. За словами голови Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенка, це пов'язано із зростанням цін на пально-мастильні матеріали.
Нагадаємо, що в Україні офіційно заморозили тарифи на період воєнного часу, тож наразі заборонено підвищувати ціни на послуги з розподілу природного газу, теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання), послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
Але вже до кінця 2022 року подавалися пропозиції до НКРЕКП щодо підвищення комунальних тарифів.
До того ж, за інформацією Держстату, житлово-комунальні послуги для населення вже подорожчали на 4,3%. Найбільше додала у вартості каналізація — 14,9%, водопостачання — 12%, утримання та ремонт житла — близько 24%.
На думку енергетичного експерта Юрія Корольчука, підвищення тарифів є неминучим рішенням, тож його реалізацію ми побачимо вже навесні.
"Зараз це питання стоїть дуже гостро, і навіть дивно, що його згадують ніби мимохідь і суцільними натяками. Як тільки в інформаційному полі хтось акуратно торкається теми підвищення тарифів, опоненти відразу нагадують про позицію Зеленського, який обіцяв, що на період воєнного стану тарифи будуть заморожені. Тим часом, наскільки я знаю, це питання порушується на всіх переговорах", - зазначає Корольчук в коментарі KP.UA.
На думку Корольчука, залишити тарифи на нинішньому рівні – це означає продовжувати знищувати підприємства Центренерго, Теплокомуненерго, атомну генерацію.
Електроенергія та водопостачання - в першу чергу
Також є експертна думка щодо майбутнього зростання тарифів. Економіст Олег Пендзін підкреслює, що на сьогодні енергоносії в Україні набагато дешевші, ніж у сусідів, а різницю покриває держава. Наприклад, за електроенергію українці платять по 1,67 гривні за кіловат-годину, а за куб газу - 7,99 гривні. У поляків тим часом 1 кіловат коштує 40 центів, 1000 метрів кубічних газу там коштує 700 євро, а у Німеччині - 1400 євро.
"Щодо перспектив і підняття цін, то треба розуміти наскільки держава буде спроможна й далі покривати різницю. Нині із експортера електроенергії - ми стали імпортером. Готові купляти її, а за кордоном вона дорожча. Газ поки маємо український", - каже експерт у коментарі Gazeta.ua.
За словами Олега Попенка, наразі незрозуміло, чи піднімуть тарифи одразу після опалювального сезону чи після війни, але про підвищення першою чергою має попередити уряд.
"Питання вартості електроенергії для бізнесу піднімали ще 1 жовтня 2022 року постачальники електроенергії, бо їм потрібно ремонтувати базу, не вистачає коштів на зарплату. Тоді ішлось про підняття на 1 гривню, бо зараз верхня межа не вище 5 гривень. Тому мова, швидше за все, йде про підняття тарифів на електроенергію для бізнесу і, можливо, – для населення", – припускає Попенко в коментарі Суспільному.
Якщо збільшать тарифи на електроенергію для бізнесу, то це автоматично потягне і зростання вартості послуг компаній, собівартості послуг бізнесу, бо всі торговельні центри, виробничі потужності прив’язані до електроенергії.
Також найближчим часом в Україні будуть підвищені тарифи на водопостачання і водовідведення, вважає експерт з економічних і політичних питань Георгій Біркадзе. Він нагадав, що НКРЕКП не погодила рішення про підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення з 1 січня 2023 року.
"Це все одно відбудеться найближчим часом. Ну, по-перше, ми з вами знаємо, що для цього є, так скажемо, багато факторів. Перше - зросли зарплати, друге - зросла електрика (в ціні - ред). Також умови МВФ", - сказав він.
За словами Біркадзе, на відновлення пошкоджених через війну об'єктів водо- і теплопостачання необхідно 5 млрд доларів, що є ще однією причиною для підвищення тарифів на водопостачання.
Тому питання в ціні: наскільки треба буде платити більше. Юрій Корольчук припускає, що навесні тарифи у будь-якому разі піднімуть, щоправда, не до ринкових, адже для цього їх довелося б збільшити вдвічі. Зрозуміло, що таке різке зростання допустити не можна, це могло б спричинити велике невдоволення серед населення.
Криза неплатежів
Небезпека криється і тому, що люди банально перестануть платити за комунальні послуги. Особливо, якщо почнеться зростання тарифів. За даними ЗМІ, цифри заборгованості сьогодні є колосальними – близько 130 млрд грн, з них лише невелика частина припадає на тимчасово окуповані території.
Будь-яке підняття тарифів призведе до того, що зросте заборгованість за житлово-комунальні послуги на всіх рівнях, вважає Попенко. Це може призвести до зниження якості комунальних послуг. Також підняття тарифів під час війни, на думку експерта, не розв'яжуть проблеми оплати праці комунальників.
"Ще жодна країна світу не відновила стан житлово-комунального господарства за рахунок підняття тарифів. Тому проблему оплати праці енергетикам можна розв’язати за рахунок залучення дешевих кредитних ресурсів. Для енергетичної компанії під гарантії держави – це нормальний і дієвий засіб", – зазначив Попенко.
До слова, деяким громадянам України можуть взагалі списати заборгованість за комуналку. Для цього у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №8367 про внесення змін до Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію". У документі пропонується списати заборгованість за житлово-комунальні послуги, що накопичилися у період активних воєнних (бойових) дій на території, де знаходиться житло громадян.
Але цю ініціативу вже критикують. Директор Інституту міста Олександр Сергієнко в ефірі Громадського каже, що існує борг у 81,4 млрд гривень, який накопичився задовго до війни. Тому треба розв’язати проблему всієї заборгованості, а не лише тієї, що виникла під час останнього року, каже експерт.
"Питання, яке лишається не вирішеним. Хто компенсує підприємствам? Водоканал давав воду, Теплокомуненерго давало тепло. Хто компенсує їм ці втрати? Депутати умили руки, мовляв, жодних компенсацій із бюджету не буде. Зрозуміло, що це теж несправедливо.
Крім цього списання вони пропонують механізм реструктуризації боргів. Тобто якщо ви кудись поїхали, не могли заплатити, у вас виник борг, ви можете його розтягнути. Це дуже добре, але таку процедуру потрібно було, очевидно, розповсюдити на всі борги. На 81,4 млрд гривень. А не лише на ту невеличку суму, яка виникла під час ведення бойових дій, які, до того ж невідомо хто буде визначати", - каже експерт.
На думку Олега Попенко, законопроект варто доробити.
"У кого списувати борги: в тих, чиє житло зруйноване повністю, або пошкоджене? Чи списувати навіть тим, у кого ціле житло? Списувати борги тим, хто проживає в Бахмуті, Костянтинівці, Краматорську чи Харкові? Тому потрібно не просто визначити зону бойових дій, а й ступінь пошкодження майна. Це ще не деталізовано", – пояснює експерт.
На думку Попенка, закон має бути прописаний так, щоб не виникало ризиків, коли людині із величезним боргом за житло, який виник до повномасштабної війни, не списали ці борги зараз.
Валерія Шипуля