22 лютого Міжнародний олімпійський комітет (МОК) заявив, що РФ та Білорусь не будуть представлені на Олімпіаді у Парижі. Однак - залишаючи певні "лазівки" у своїй позиції.
Їх там не чекали
Рішення відмовити спортсменам із РФ та Білорусі далося МОК важко. Впродовж тривалого часу Комітет не міг із ним визначитись та вивчав можливість того, аби вони виступили у Парижі під нейтральним прапором. Це викликало хвилю обурення в Україні, яка тяжко страждає від російської агресії, що здійснюється за допомоги Білорусі.
27 січня президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна розпочне міжнародну кампанію, аби не допустити російських спортсменів до участі в Олімпійських Іграх. Наступного дня він звернувся з листом до президентів провідних міжнародних спортивних федерацій із закликом визначитися щодо прагнення МОК повернути російських спортсменів у міжнародні змагання.
Позиція Києва мала велику підтримку з боку союзників України. Навіть, як повідомив мер Києва Віталій Кличко, мер Парижа Анн Ідальго під час перебування з французькою делегацією у Києві заявила про своє небажання бачити представників РФ на Олімпіаді у столиці Франції.
"Я хочу висловити вам своє переконання та свою волю: поки російські війська продовжуватимуть вас бомбардувати, націлюватися на ваше цивільне населення та вашу інфраструктуру, поки російські солдати окупують вашу територію, я не хочу, щоб російські спортсмени брали участь у спортивних змаганнях. Це моє переконання як мера, як політичного лідера, як переконаної європейки. Я не сумніваюся, що Міжнародний олімпійський комітет зможе підтримати цю позицію", - процитував слова Ідальго Кличко.
Однак у МОК довго пропонували дозволити цим спортсменам виступи без прапора після підтвердження їх політичної "нейтральності". Лобіював це питання й глава МОК Томас Бах, заявляючи, що "не західним урядам вирішувати, хто може брати участь у спортивних змаганнях".
"З минулого року росіяни вбили 231 українського спортсмена та тренера, 15 поранили, 28 затримали, а 4 зникли безвісти. Ця війна-геноцид наказана Путіним, але здійснюється звичайними росіянами. МОК повинен припинити спроби прикрити російські злочини білими прапорами", підкреслив 3 лютого міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Наприкінці лютого з закликом на адресу МОК не допускати до Олімпіади-2024 спортсменів з країн-агресорів виступили уряди 30 країн. Серед тих, хто підписали цей лист, були представники США, Великобританії, Франції, Німеччини, Канади, Польщі, Латвії, Естонії, Литви та інші. За повідомленням Politico, керівникам цих держав незрозумілими критерії, за котрими МОК збирався визначати "нейтралітет" російських і білоруських спортсменів.
У заяві також було наголошено, що "у Росії та Білорусі спорт і політика щільно пов’язані". І допоки триватиме війна проти України, "аж ніяк не може бути доцільним відхід від режиму виключення російських і білоруських спортсменів, про встановлення якого МОК повідомив у своїй заяві від 28 лютого 2022 року".
Нейтральність зараз недоречна
Дотиснути МОК допомогли і заяви легенд світового спорту. Зокрема, знаменитий український боксер Володимир Кличко розкритикував позицію Томаса Баха.
"Томас Бах весь час говорить про "нейтралітет" МОК. Але річ у тому, що Бах не нейтральний. Він представляє російські інтереси, а не олімпійські цінності. Він не може стояти під білим прапором. Спорт, бізнес та політика дуже пов'язані одне з одним. Олімпійські ігри завжди були частиною політики, - сказав колишній чемпіон світу в суперважкій вазі. - Говорячи про кольори, білий нейтральний прапор, у німецькій мові є гарний вислів: "Ви повинні показати свої кольори". Тут немає жодних "якщо" та "або". Нажаль, Бах репрезентує не олімпійські цінності, а агресора, підтримує пропаганду. Багато російських спортсменів представляють клуби міноборони РФ. Вони змагалися на зимових Олімпійських іграх і тепер планують змагатися на наступних літніх Іграх. Російська пропаганда користується цим. Ви випускаєте на світову арену агресора, вбивцю та його представників і поплічників".
При цьому він наголосив, що не бачив, аби хтось із нинішніх російських спортсменів публічно виступав проти війни.
"Виходить, вони її підтримують. І ми вже бачили спортсменів зі знаком Z. Вони підтримують цей режим, цю війну, цю пропаганду", - підкреслив Кличко-молодший.
За словами члена МОК, уславленого у минулому легкоатлета Валерія Борзова, участь росіян і білорусів у змаганнях спровокувала б тяжкі конфлікти.
"Треба спочатку спитати населення України, як би вони поставилися до зустрічі наших спортсменів з російськими та білоруськими спортсменами у своїх повсякденних діях, у їдальні, на подіумі, як би вони почувалися після цього, повертаючись до України, у свої зруйновані рідні міста та міста, де відбувалися викрадення і зґвалтування жінок, де росіяни загрожують їм брудними бомбами та опоганюють їхню країну.З людської точки зору це цілком зрозуміло, і відповідь дуже зрозуміла: російським та білоруським спортсменам доцільно зачекати на свою участь в Олімпійських іграх до кінця війни", - цитує Борзова Inside The Games.
Не все так однозначно?
Отже, МОК начебто дослухався до цих аргументів, вирішивши не знімати санкції (введені у лютому 2022 року, потім додатково підтверджені грудневим Олімпійським самітом) з російських та білоруських спортсменів. В оприлюдненому документі йдеться, що дискваліфікацію на них наклали за розв'язану РФ проти України війну.
Тепер у МОК запевняють, що від самого початку не планували допускати атлетів з країн-агресорів на Ігри у Парижі, а обговорення стосувалося лише їхньої участі у змаганнях в Азії.
Однак видання Дзеркало тижня, коментуючи відповідний меседж МОК, звернуло увагу на фразу "Олімпіада може стати майданчиком для об'єднання світу" у цій заяві. Саме це формулювання журналісти вважають неоднозначним. Дійсно, у прагненні миру немає нічого поганого, проте - на яких умовах? І чи доречно говорити про мир, коли Росія продовжує обстрілювати територію суверенної України, вбиває наших громадян?
Тож не дивно, що й українці, і представники наших країн-партнерів досі насторожено сприймають "миротворчу" риторику МОК.
Ірина Носальська