Цього року рівень виплат за державним боргом є посильним для країни. Україна здатна сплачувати борги.
НБУ оприлюднив календар планових платежів із зовнішньої заборгованості. Загалом Україна цьогоріч має сплатити понад 13, 2 млрд дол. боргів. Чи по силах нам це зробити?
Скільки винні?
В НБУ розповіли скільки коштів має сплатити Україна цього року кредиторам. Загалом йдеться про 13,2 млрд дол. (майже 482 млрд грн). При чому 2,4 млрд дол. (88,6 млрд грн) від цієї суми складають відсотки.
Це, зокрема, борги сектору загальнодержавного управління, центрального банку, депозитних корпорацій, та прямі інвестиції.
Крім того, цьогоріч більше ніж 3 млрд дол. (111,1 млрд грн) ми маємо повернути МВФ. З них 495 млн дол. – це відсотки.
Найбільша сума виплат припадає на травень – 102,59 млрд грн; 89,93 млрд грн необхідно сплатити у червні, 84,09 млрд грн – у листопаді.
Цікаво, що загальний держборг, за інформацією Мінфіну, у січні цього року збільшився у порівнянні з минулим місяцем.
“Сукупний державний (прямий і гарантований) борг України у січні збільшився на 4,55%, або на 5,07 млрд дол., до 116,44 млрд дол. порівняно з попереднім місяцем”, - повідомляє Мінфін України.
Як і минулого року, цього року більшість коштів, які дає Захід, надаються як позика, це означає, що зовнішній борг України продовжить зростати. Минулого року він вже зріс на 33%. Нагадаємо, в гривневому еквіваленті зовнішній борг минулого року збільшився на 1 трлн грн, увесь державний борг – на 1,4 трлн грн.
Через це термін повернення макрофінансової допомоги збільшено з 25 до 35 років.
За інформацією Мінфіну, видатки держбюджету на цей рік заплановані в сумі 2,64 трлн грн. Таким чином, на обслуговування держборгу необхідно буде витратити суму, що еквівалентна чверті всіх видатків.
Залежимо від зовнішньої підтримки
Економічні експерти впевнені, що Україна здатна розплачуватись з боргами і дефолт їй попри велику суму заборгованості не загрожує.
Так, Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm каже, що поки ми отримуємо фінансову допомогу від Заходу із виплатою боргів проблем не буде і дефолт нам не загрожує. Це все враховано у держбюджеті-2023, під який узгоджено фінансування від західних партнерів. Виплати нашого боргу здійснюватимуться за рахунок зовнішньої допомоги та від рефінансування на внутрішньому ринку.
Своєю чергою Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio каже, що станом на 2023 р. зовнішній державний борг України за останні 10 років перебуває на максимальному рівні. Але, на його думку, це не означає, що ми не впораємося, навіть в умовах війни.
“Рівень виплат на 2023 р. посильний для нашої країни через продовження співпраці з міжнародними кредитними організаціями”, - каже експерт.
За його словами, ми вже давно знаходимося в тій ситуації, що отримуємо багато грошей від партнерів, а отже, не дати нам нове кредитування означало б дозволити країні дійти до дефолту, що, своєю чергою, призвело б до замороження отримання виплат на довгі роки вперед. На думку експерта, цього не станеться через підтримку Заходу. Тому Україна продовжуватиме отримувати нові кредити, формувати нові боргові зобов'язання і розплачуватися за старими боргами.
Експерт нагадує, що курс гривні до долара США, за офіційними прогнозами, очікують на рівні 42,2 грн/дол. у середньому по року, а на кінець 2023 р. – 45, 8 грн/дол. Тож з огляду на це, можна спрогнозувати, що девальваційні стрибки, будуть приурочені якраз до дат виплат за зовнішніми боргами, які очікуються у травні, червні та листопаді (102,59 млрд грн, 89,93 млрд грн, 84,09 млрд грн відповідно).
“Кризові моменти будуть, обов'язково, і залежатимуть вони від переказу коштів західними кредиторами, але за підсумками технічні платежі відбуватимуться вчасно. Ми бачимо і відчуваємо тотальну підтримку західних країн, тому питання виплат із зовнішніх боргових зобов'язань не є предметом побоювань щодо дефолту країни”, - резюмує експерт.
Загалом, за словами економіста Центру економічної стратегії Максима Самойлюка маємо приблизно 33,2 млрд дол. на цей рік вже отриманих та обіцяних коштів.
“Це не покриває потреби повністю, але надходження також можуть бути від інших країн чи міжнародних фінансових організацій”, – каже він.
Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру теж впевнений, що проблем зі сплатою боргів цього року у України не буде.
На думку експерта, у нас не виникне проблем зі сплатою боргів цього року. Більшість боргів - це погашення облігацій внутрішніх державних позик (державні цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов'язання України щодо відшкодування пред'явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій. - Ред.). Мінфін випустить нові ОВДП, їх куплять ті банки, які вже володіють старими облігаціями і гроші просто побіжать по колу. Тобто з внутрішніми боргами у гривні, проблем не буде.
А зовнішні борги сплачувати не доведеться, крім боргу перед МВФ. Цього року інші зовнішні кредитори не вимагатимуть від України погашення боргів. Поки триває війна відсотки та інші платежі за обслуговування боргу замість України платитимуть країни ЄС, якщо Україна виконає узгоджені сторонами умови, які зокрема стосуються впровадження верховенства права, продовження структурних реформ та підвищення ефективності врядування, реформування сфери енергетики та збереження макрофінансової стабільності.
Проблеми можуть виникнути після війни
Водночас деякі експерти в Україні побоюються, що проблеми зі сплатою боргу можуть виникнути, коли війна закінчиться.
Так, Охрименко каже, що тоді нам доведеться обов'язково погашати зовнішні борги, в тому числі борги за постачання зброї, і ось тоді можуть виникнути справжні проблеми. Не варто мріяти про те, що після війни всі борги нам простять або сплатять за нас.
Своєю чергою Олексій Кущ, експерт аналітичної компанії “Об’єднана Україна” теж побоюється, що ми після закінчення війни можемо зіткнутися з великими труднощами при сплаті боргів.
“Уряд пролонгував сплату боргів лише на два роки, списання взагалі не добився. Відсотки за кредитами ми наразі не сплачуємо, вони продовжують нараховуватись. Я не бачу підстав аби ситуація змінилася на краще в майбутньому.”, - каже він.
На думку експерта, Україні потрібно було домогтися реструктуризації на кращих умовах. Треба було домовитись про списання 50% боргу, реструктуризацію суми, що залишилася на 15-20 років і зниження державного обслуговування боргу до 2-3%.
Проблема ще й в тому, що якщо війна за два роки закінчиться, то наші кредитори зможуть наполягати на терміновій сплаті своїх боргів. Це зараз поки вона триває, можна домовлятись про реструктуризацію, після закінчення війни це буде зробити важче.
Експерт радить порушити це питання вже зараз аби Україні було легше після закінчення війни сплачувати борги.
Вікторія Хаджирадєва