2022 рік для фермерів виявився надважким. Вони стикнулись з високими цінами на добрива та пальне, росли супутні витрати, багато полів заміновано. 2023 рік для аграріїв не стане легшим.
Головні прогнози на посівну
За попередніми даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, очікувана посівна площа під урожай 2023 року має скласти 21,8 млн га, що на 6,8 млн га менше від показника 2021 року.
"Якщо ми говоримо про посівну кампанію, то наразі не можемо використовувати приблизно 25% площ через ведення бойових дій або тимчасову окупацію територій", - пише в блозі для Liga.net Артем Чорноморов, народний депутат України ІX-го скликання, член депутатської фракції політичної партії Слуга народу.
Щодо замінованих площ, то ситуація на Харківщині та Херсонщині залишається складною, зазначає нардеп.
"Там заміновано понад 1 млн га території. Їх можна розділити на два типи. Перший – там, де була лінія фронту, це 80%-90% замінованих площ. Другий – в тилу, там менший відсоток. Щодо останніх, є план все ж встигнути їх засіяти. А ті 200-300 тис. га, які були на лінії зіткнення, на жаль, цього року ще не вдасться ввести в обіг", - пише він.
Також Чорноморов назвав головні чинники, від яких залежатимуть цьогорічні валові збори сільськогосподарських культур. Традиційний – погодно-кліматичні умови. Ще один полягає в фінансовому і матеріально-технічному забезпеченні українських сільгоспвиробників. Зокрема, йдеться про наявність добрив
"З іншої сторони, ми спостерігаємо зниження міжнародних цін на мінеральні добрива. Це той фактор, який має допомогти нам весною надолужити площі, які не були засіяні восени. Ми маємо вийти як мінімум на площі, які були посіяні у 2022 році. А використання дешевших технологій, своєю чергою, провокує зменшення виробництва", - пише Чорноморов.
Він зазначає, що проблемою для аграріїв також є дорога логістика, додатковий негативний вплив на агросектор також має енергетична криза. Та, попри всі виклики агросектор продовжує працювати та демонструє адаптивність і стійкість.
Щодо культур, якими будуть засіювати українські чорноземи, то на думку першого заступника міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, посівні площі кукурудзи, сої та соняшнику кардинально не зміняться у 2023 році.
"За попередніми прогнозами, зробленими на основі онлайн-опитування Мінагрополітики, та прогнозами виробників насіння, відповідно до запитів аграріїв, посівні площі зазначених культур (кукурудзи, сої та соняшнику — Ред.) кардинально не зміняться", — говориться у повідомленні.
Але вже очевидно, що аграрії будуть шукати шляхи здешевлення посівної та обиратимуть культури, менш вибагливі до мінеральних добрив, ціни на які є досить високими.
"Також прогноз може коригуватися залежно від загальної ситуації в країні, погодних умов та інших чинників", — додали у міністерстві.
За оцінками УКАБ (Українського клубу аграрного бізнесу), у 2023 році в Україні посівні площі під зерновими будуть скорочені на 45% у порівнянні з 2021 роком та на 22% у порівнянні з 2022 роком. Водночас площі під олійними будуть збільшені на 32% у порівнянні з 2022 роком та на 9% у порівнянні з 2021 роком.
За словами заступника голови Всеукраїнської Аграрної Ради Дениса Марчука, зараз фермери починають активно розвивати вирощування овочів, бо на півдні Украйни йдуть бойові дії і є окуповані регіони. Аграрії розуміють, що на овочі буде попит, тому активно цим займаються.
Також експерти зазначають, що вирощування кукурудзи стало збитковим, тому фермери відмовляються від посіву цієї культури. Але поля простоювати не будуть, відбуватиметься заміна культур, каже Денис Марчук.
"Це можуть бути олійні культури. Зокрема, соя, ріпак, соняшник, які демонструють більшу маржинальність в цьому сезоні. Їх дешевше і легше зберігати, та й займають менші площі, ніж та кукурудза. Відповідно аграрії будуть на це переорієнтовуватись. Також важливо зберігати напрямки експорту. Ми можемо засіяти багато чого, але чи буде можливість потім його реалізувати? Це все залежатиме від роботи зернового коридору", — пояснив він в коментарі Суспільному.
Головні виклики для аграріїв
Для сільгоспвиробників 2023 рік буде ще складнішим за попередній, оскільки ціни на все зросли. За таких умов дуже добре, якщо вартість посівної зросте лише на 40-50%, розповів президент Баришівської зернової компанії Grain Alliance Євгеній Радовенюк,.
"З цінами на ринку комплектуючих ви самі знайомі, коментувати їх немає сенсу. За нашими підрахунками, самі лише ЗЗР (засоби захисту рослин - ред.) здорожчали мінімум на 15%, а міндобрива — майже вдвічі. А які зараз ціни на логістику, яка також є значною частиною витрат агровиробництва?" — ставить риторичне питання Радовенюк в коментарі АgroРortal.ua.
Також проблеми будуть с головним експортним товаром України - зерновими. За прогнозами генерального директора УКАБ Романа Сластьона, цього року в Україні буде посіяно менше зернових, у зв'язку із низькою рентабельністю та відсутністю коштів у аграріїв, зокрема на закупівлю добрив. Експерти прогнозують, що у 2023 році використання добрив буде зменшене на 60% у порівнянні з довоєнними показниками.
"Експортний потенціал у нас умовно впаде в три рази. Якщо у 2021 році ми розраховували, що ми можемо експортувати понад 60 млн т зерна, то з цього врожаю (у 2023 році - ред.) буде в районі 20 млн т, не більше", - заявив Сластьон.
Також аграрії стурбовані затримками з продовженням на 2023 рік урядової програми пільгового кредитування 5-7-9. В пресслужбі ВАР зазначають, що це вкрай негативно вплине на подальшу роботу агросектору України в умовах війни.
Вже сьогодні сільгоспвиробники стикаються з тим, що банки, не маючи сигналів від уряду, почали вимагати повернення кредитів. Такий "кредитний зашморг", пишуть в ВАР, призведе до банкрутства агропідприємств. Загалом, згідно з програмою, один суб’єкт господарювання отримував пільговий кредит у розмірі 90 млн грн та терміном до 12 місяців.
"Якщо найближчими днями програму Доступні кредити 5-7-9 не пролонгують, весняна посівна буде зірвана. Бездіяльність в питанні підтримки найбільш важливого сектору економіки під час війни призведе до скорочення інвестицій в агровиробництво, що в подальшому негативно відобразиться на економіці країни та продовольчій безпеці", - наголошують в ВАР.
За словами президента асоціації фермерів та приватних землевласників України Віктора Гончаренка, зараз у фермерів є також проблеми з персоналом. Працівників не вистачає в аграрній галузі.
"Нас турбує, кого сьогодні садити за кермо трактора чи на комбайн. У дрібних господарствах багато військовозобов'язаних. Це вже для великих господарств більше привілеїв. Тому постає питання, чи взагалі існуватимуть дрібні господарства, як вони впораються з нестачею кадрів. Переорієнтувати жінок, посадити їх за сучасну техніку — складно. Ми не готували їх. Аби підготувати тракториста, комбайнера, потрібні роки", — пояснив Гончаренко в коментарі Суспільному.
Він також спрогнозував, що 2023 рік для аграріїв буде складнішим, ніж 2022.
"Гроші, які були у господарників з попередніх років, вичерпалися. Техніка, яку закупляли раніше, стає непридатною, виходить з ладу, старіє, оновлення машино-тракторного парку здебільшого не проводили. Є також проблеми із постачанням запасних частин, які здорожчали у три-п'ять разів, та мінеральних добрив — більше ніж у три рази. Практично затрати виросли в рази, а виторг від реалізації продукції на 40-50% знизився. Подорожчала й логістика. А всі витрати здебільшого лягають на плечі фермерів", — розповів президент асоціації.
Подальше затягування війни буде нести негативний вплив на аграрну галузь, робить висновок Роман Сластьон.
"Ми будемо входити в цикл, коли виробники з кожним роком будуть отримувати менше грошей, відповідно менше вкладати у виробництво. Постійна збитковість із року в рік призведе до того, що наш аграрний сектор перестане бути локомотивом і може перетворитись на дотаційну галузь", - наголошує Сластьон.
Валерія Шипуля