В Україні кажуть про те, що всі умови, які ЄС висунув щодо початку переговорів про вступ країна виконала. Коли можемо стати повноправним членом.
Високопосадовці України кажуть, що країна виконала всі рекомендації для переговорів про вступ в ЄС. Чи наближає нас це до омріяного повноцінного членства в європейській сім’ї?
Всі умови виконано
“Україна виконала всі сім рекомендацій ЄС, які визначені для отримання статусу кандидата. Це демонструє нашу цілеспрямованість уже цього року перейти до початку переговорів про вступ”, - заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Нагадаємо, для того, щоб стати повноправним членом ЄС, Україна має виконати сім умов: провести реформу КСУ, судову реформу, антикорупційні заходи, боротися з відмиванням коштів, прийняти антиолігархічний закон, ухвалити закон про ЗМІ, внести зміни у законодавство про нацменшини.
Своєю чергою голова Верховної Ради Руслан Стефанчук каже, що можна з упевненістю сказати, що Верховна Рада України виконала свою частину роботи та прийняла усі необхідні системні законопроекти для виконання рекомендацій Єврокомісії.
Зі свого боку, віцепрем’єр-міністерка з євроінтеграції Ольга Стефанішина теж високо оцінює виконання Україною зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС.
“В умовах повномасштабної війни Російської Федерації проти України ми продовжували процес адаптації українського законодавства до європейського. Маємо зростання прогресу з імплементації Угоди про асоціацію”, - каже вона.
Лідером із виконання зобов’язань за Угодою, за її словами, є сфера інтелектуальної власності. При цьому за час виконання Угоди Україна виконала 90% зобов’язань у сферах юстиції, свободи, безпеки, політичного діалогу, національної безпеки та оборони, статистики й державних закупівель.
За словами урядовиці, на основі звіту Європейської комісії Україна проведе перевірку стану імплементації українського законодавства до європейського. На основі висновків уряд планує розробити Національну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського союзу.
Україна працює над подоланням корупції
Найбільш проблемним було питання щодо корупції. ЄС постійно закликав з нею боротися і час від часу казав про недостатність зробленого в Україні у цьому напрямку.
Приміром, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, неоднорозово підкреслювала, що у Брюсселі відомо про проблему корупції в Україні і що ситуацію потрібно поліпшувати.
ЄС зокрема вимагав завершення відбору та призначення нового директора Національного антикорупційного бюро (НАБУ).
Нарешті нещодавно на позачерговому засіданні Кабінету Міністрів було обрано очільника НАБУ. Ним став Семен Кривоніс.
За словами прем’єр-міністра, процесу призначення директора НАБУ передував прозорий конкурс, за підсумками якого комісія, що складалась і з міжнародних партнерів, визначила трьох кандидатів.
Із призначенням директора НАБУ Україна має повністю сформовану та незалежну антикорупційну інфраструктуру.
Крім того, уряд зробив ще один важливий крок у рамках подолання корупції - затвердив Державну антикорупційну програму на 2023 - 2025 рр. Вона містить заходи, спрямовані на підвищення ефективності системи запобігання корупції та забезпечення невідворотної відповідальності за корупцію. Програма передбачає заходи у галузях судочинства, державного регулювання економіки, митної справи та оподаткування, державного та приватного сектору економіки, будівництва, земельних відносин та інфраструктури, сектору оборони, охорони здоров’я, освіти й науки та соціального захисту.
“Наша команда неухильно дотримується принципу нульової толерантності до корупції та підтримує антикорупційні інституції”, - резюмував Шмигаль.
Коли почнуться переговори?
В Україні прагнуть розпочати переговори про членство вже цього року, постійно вказуючи ЄС на те, що ми гарно виконуємо рекомендації. В ЄС певний час намагались відтермінувати перемовини, побоюючись що це може призвести до ескалації конфлікту з РФ, проте після саміту Україна – ЄС, який відбувся на початку лютого, ситуація змінилась.
За словами президента України Володимира Зеленського, Київ має “доволі конкретні домовленості” з партнерами про зближення з Євросоюзом.
“Ми говорили і говоримо вже як учасники європейської спільноти. І працюємо, щоб зафіксувати це де-юре. Є розуміння, що почати переговори про членство України у Євросоюзі можна цього року.”, – заявив він.
За його словами вже зараз Україна готується до більшої інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС.
“ЄС – це більші доходи українських компаній, більше виробництво та робочі місця в нашій країні, це доходи державного й місцевих бюджетів. Тобто це те, що робить Україну реально міцнішою”, - підкреслив президент.
Підтвердженням готовності ЄС розпочати діалог про вступ України до Союзу, є те, що Європейський парламент більшістю голосів ухвалив резолюцію з приводу перших роковин повномасштабної військової агресії Росії проти України. Серед іншого в ній йшлося про те, що запуск переговорів про членство розпочнеться вже цього року.
Має бути політичне рішення
Той факт, що Україна виконала всі рекомендації безумовно наближує нашу країну до членства в ЄС. Проте експерти часто кажуть, що сам факт виконання не означатиме швидкого вступу до ЄС і наводять приклади інших країн.
Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm нагадує, що наші сусіди зі Східної Європи зуміли набути повноправного членства через 8-12 років від подання заявки. Поки що рекорд зі швидкості приєднання до ЄС належить Швеції та Фінляндії - 3,5 року та 3 роки відповідно. Однак ці країни ще до подання заявки вже відповідали багатьом критеріям до вступу в ЄС і за рівнем життя навіть перевершували багато країн Євросоюзу.
Албанія та Північна Македонія, які не менше за українців хочуть вступити до ЄС, перебувають у статусі кандидатів ще з 2009 р. та 2004 р. відповідно. А Чорногорія перебуває на етапі переговорів про вступ до ЄС вже понад 10 років.
Своєю чергою Олексій Кущ, експерт аналітичної компанії “Об’єднана Україна” вважає, що вступ до ЄС нашої країни не буде типовим. ЄС має прийняти політичне рішення, спрямоване на те, щоб Україна якнайшвидше стала частиною західного світу. Вступ до ЄС має розглядатися в Європі як недопущення глобальної війни на континенті в майбутньому.
А голова Єврокомісії зазначила, що кожна країна має різну історію вступу до ЄС і немає єдиного варіанта для всіх.
“Все залежить від того, як рухається кожна країна-кандидат. Мушу сказати – я глибоко вражена, хочу відзначити чіткість, якість та швидкість, з якою ви забезпечуєте результат. Це феноменально. Ви – у стані війни зараз, але захищаючи свою країну від агресора, вам вдається забезпечувати один результат за іншим, які необхідні, щоб рухатися далі”, – заявила Урсула фон дер Ляєн.
Набуття Україною статусу кандидата в члени ЄС стане безпрецедентним рішенням для ЄС. У разі його схвалення Союз підтвердить, що найбільшого значення для європейської спільноти мають демократичні цінності та політичні прагнення держави та її народу, а не просте виконання формальних вимог, які до цього часу мали вирішальне значення.
Вікторія Хаджирадєва