Через війну в Україн падає ВВП, скорочуються резерви, ростуть борги та дефіцит бюджету. Проте урядовці вважають, що ситуація не критична.
В Україні погіршились важливі економічні показники. Параметри погіршились через війну. Мова йде про зниження ВВП, скорочення ЗВР, зростання боргів та більший за прогнозований дефіцит бюджету. Проте представники влади кажуть, що ситуація контрольована.
ВВП просідає
Згідно з інформацією Мінекономіки України, у лютому ВВП країни впав майже на третину (на 26%).
“Негативна динаміка економіки зберігається на тлі війни, зруйнованої інфраструктури та скорочення кількості працюючих людей, оскільки все більше з них йде на фронт”, - пояснює Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio.
Проте урядовці заспокоюють: лютневий показник кращий за січневий, коли ВВП просів на 32%.
“Дефіцит електроенергії в лютому значно скоротився, а тривалість відключень світла зменшилася. Ці фактори позитивно вплинули на економічну активність, яка поступово почала відновлюватися”, - кажуть у Мінекономіки.
За словами глави Мінекономіки Юлії Свириденко, український бізнес почувається трохи краще й активніше включився в роботу.
Виграна Україною “енергетична війна” додала оптимізму бізнесу, який покращив свої настрої щодо майбутнього та активізував діяльність.
Промисловий сектор також нарощує потужності, адже тиск з боку відсутності електроенергії перестав впливати на нього так, як це було раніше.
Своєю чергою Болтян каже, що в уряді в цілому ситуацію відзначають як помірно оптимістичну через адаптацію економіки до нинішніх обставин. На думку експерта, причина скорочення темпів падіння ВВП полягає в тому, що минулого місяця ракетних ударів по об'єктах електроенергетики було менше, ніж у січні 2023 р., а їх негативний вплив компенсувався більшою адаптивністю виробників. Так, наприклад, у лютому цього року металургійні підприємства збільшили виробництво прокату на 30% порівняно з попереднім місяцем – до 334 тис. тонн, а виплавку сталі – на 49,3%, до 353 тис. тонн.
Водночас прогнози щодо зростання ВВП на майбутнє теж погіршуються. Так, Мінекономіки переглянуло макропрогноз на 2023 р., погіршивши прогноз зростання ВВП з 3,2 до 1%.
За словами заступника міністра Сергія Соболєва таке рішення викликане насамперед припущенням, що воєнні дії не завершаться в середині року, а триватимуть “майже цілий рік”.
Резерви падають, борги ростуть
ЗВР України знизилися вперше за чотири місяці. У лютому на валютні рахунки уряду у НБУ надійшло менш ніж 2,5 млрд дол.
Міжнародні резерви України протягом лютого знизилися на 3,5%.
Болтян каже, що резерви знизились внаслідок інтервенцій НБУ з продажу валюти для покриття різниці між попитом та пропозицією на валютному ринку України. Крім того, уряд України у лютому погашав минулу заборгованість: заплатив за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті 570,4 млн дол. та сплатив 306,3 млн дол. МВФ.
Той факт, що ЗВР трохи впали експерти не вважають критичним доти, доки у країни є підтримка заходу.
Своєю чергою заборгованість України теж зросла. За останній звітний місяць держборг зріс на 4,6% у гривні - до 185 млрд грн. Валютна частка держборгу зросла до 68%.
Болтян каже, що причиною зростання боргів у лютому є залучення першого траншу макрофінансової допомоги від ЄС.
Загалом, борг країни не скорочується за рахунок того, що терміни повернення боргових зобов'язань минулого року були переглянуті, але вони нікуди не поділись. І чим більше ми беремо нових кредитів, тим більше нам доведеться платити за цими боргами в майбутньому.
Водночас Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm каже, що поки ми отримуємо фінансову допомогу від Заходу із виплатою боргів проблем не буде і дефолт нам не загрожує. Це все враховано у держбюджеті-2023, під який узгоджено фінансування від західних партнерів. Виплати нашого боргу здійснюватимуться за рахунок зовнішньої допомоги та від рефінансування на внутрішньому ринку.
Дефіцит госбюджету росте
Дефіцит бюджету вже більший, ніж було заплановано. Щоб закрити його, за словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля Україні потрібні додаткові 5 млрд дол.
На думку Болтяна, дефіцит більший, ніж планували, бо витрати держави контролюються не на 100%. Саме з цієї причини торік МВФ припинив програму фінансування нашої країни. Високий рівень корупції у період війни легко приховати, що дозволяє дефіциту бюджету зростати та перевищувати прогнозні значення. Крім того, через війну більш ніж у 10 разів зросли витрати на безпеку.
Через те, що коштів на все, що було заплановано не вистачає,
Мінфін готує зміни до державного бюджету на 2023 р. Вони передбачають перегляд видатків через погіршення макроекономічного прогнозу. Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко.
“Це питання часу та обсягу, але це необхідність, тому найближчим часом готуватимемо проєкт змін до бюджету”, – сказав Марченко.
На думку Болтяна перегляд бюджету полягатиме в чергових скороченнях соціальних виплат та субсидій. Урізати витрати на потреби оборони країна не стане. Чим довше в країні йтиме війна, тим гіршим буде стан справ усередині країни. Скорочення виплат призведе до погіршення соціального стану населення та зростання рівня злочинності. Можна чекати, що скорочення торкнуться найменш захищених професій - вчителів, медпрацівників, науковців. В умовах війни немає зацікавленості у розвитку мирних професій, тому максимально заощаджуватимуть на тих, хто не зайнятий у військовому секторі. Людей залучатимуть на фронт пропонуючи їм вищі доходи, щоб максимально орієнтувати все населення країни на участь у війні.
Водночас Шмигаль сказав, що дефіцит буде покриватись за рахунок кредитів від МВФ.
“Наразі, враховуючи всі домовленості, щоб закрити дефіцит, нам потрібно ще близько 5 млрд дол. Плануємо залучити їх від МВФ, перемовини щодо цього вже розпочаті”, - сказав він.
Загалом погіршення ситуації в економіці країни, зокрема погіршення важливих економічних показників, пояснюється війною. Так, Болтян каже, що причина - в продовженні війни, наявності виснаженості бізнесу, населення та ресурсів. Все це й надалі погіршуватиме стан справ держави. Не просто так в уряді було ухвалено рішення на поточний рік максимально збільшити приплив грошей до скарбниці з існуючого бізнесу та будь-якої економічної активності, скорочуючи при цьому підтримку держави. Усі розуміють, що з кожним місяцем, доки триває війни, економічна ситуація погіршуватиметься.
Водночас відсутність відповідності між прогнозами українських відомств та фактичною ситуацією – це результат регулярної зміни кадрів на різних рівнях управління процесами та сумнівної звітності, яку нікому й ніколи перевіряти. І це нормально саме тому, що зараз такий час. Його треба пережити та сподіватись на покращення ситуації після закінчення війни. До того ж треба мати на увазі, що ситуація, яка склалася зараз в Україні, краще ніж вважали закордонні експерти. Приміром, у МВФ прогнозували падіння ВВП України на 35% до кінця минулого року, проте економіка скоротилася лише на 30,4%.
Вікторія Хаджирадєва