Медійна роль власника ПВК Вагнер та екс-кухаря Путіна Євгена Пригожина останнім часом стала у рази помітнішою та яскравішою. Тоді як воєнна вдача від його приватної військової компанії, схоже, відвертається.
Кухар прагне булави
Ватажок російської приватної військової компанії Вагнер, екс-кухар Путіна Євген Пригожин нещодавно здійснив "політичний камінг-аут": оголосив, ні багато ні мало, про власні амбіції балотуватися у президенти України на виборах 2024 року. Про це він сказав 11 березня, нібито стоячи поблизу Бахмута, повідомила ТСН.
За словами Пригожина, його заява "вразить усіх росіян та світ". Отже, лідер зеків, що воюють на Бахмутському напрямі, заявив: він стане конкурентом для нинішнього президента Володимира Зеленського та колишнього президента Петра Порошенка.
"Ця заява вразить усіх росіян і весь світ. Роблю політичний камінг-аут. У мене щойно з'явилися політичні амбіції. Я прийняв рішення у 2024 році балотуватись у президенти України і конкуруватиму на цій посаді із Зеленським та Порошенком. Якщо виграю вибори, тоді все буде добре. Снаряди не будуть потрібні", - збиткується він.
Зрозуміло, що в Україні ці слова апріорі серйозно сприйняти не можуть, і кухар Путіна прекрасно про це знає, та все ж вдається до блюзнірства. Але йому варто пам’ятати, що ми маємо реальний досвід з недопущення зеків до влади: це Помаранчевий майдан у 2004 році, спрямований проти фальсифікації результатів президентських виборів на користь колеги Пригожина - Віктора Януковича та Революція Гідності 2013-2014 рр., що не допустила зради Януковичем і його посіпаками європейського шляху України. Тож перспектив у нього у цьому сенсі - нуль.
Утім, заява господаря ПВК Вагнер пролунала явно не для українців, ну хіба що з метою глуму. А от попередні - скиглення про те, що Пригожину відключили спецзв'язок та перестали пускати його до міністерств країни-окупанта РФ - вже можуть мати реальний сенс та наслідки. Ватажок ПВК каже, що доступ до відомств йому заблокували через те, що він просив боєприпаси для своїх найманців.
"Для того, щоб я перестав просити боєприпаси, мені відключили всі телефони спеціального зв'язку у всіх офісах у всіх підрозділах. Ще важливий момент: заблокували всі перепустки до всіх відомств, які мають ухвалювати рішення", - розповів він.
Він також зазначив, що єдиним способом їх отримати для нього є звернення через ЗМІ.
"Цим я, власне, і збираюся займатись", - сказав Пригожин.
Разом із тим, 9 лютого Пригожин оголосив про припинення набору ув'язнених у ПВК.
"Набір ув'язнених до Групи Вагнера повністю припинено. Перед тими, хто у нас зараз працює, всі зобов'язання виконуються", - йдеться у заяві Пригожина, котру оприлюднила його прес-служба.
На думку військового оглядача Романа Світана, доля ПВК Вагнер, головного чиннику впливу Пригожина, вирішується нині саме під Бахмутом. Лейтенант Нацгвардії Володимир Назаренко, котрий нині воює на Бахмутському напрямку, розповів нещодавно у коментарі ТСН, що Вагнер вже зазнав втрат понад 80%, "і це непоправні втрати, тобто вони не можуть відновити штатну чисельність".
"Вже немає зеків, які обирають за п'ять днів замерзнути, згнити в окопах під Бахмутом, в окопах Донбасу, ніж 5-7 років посидіти у відносно теплій в'язниці. Всім зрозуміло, що залишки Вагнера використовують як штрафбати, жодної обіцяної амністії немає, нікому не потрібні на волі ці злочинці... Ніхто не збирається виплачувати обіцяні кошти - їх просто утилізують", - сказав Назаренко.
Хто на новенького?
На думку журналіста і блогера Юлії Латиніної, підставляючи "м’ясні хвилі" пригожинських зеків під обстріли української арти та дозволяючи ЗСУ велике полювання на них, путінські генерали мстяться таким чином Пригожину за потік нескінченних принижень. Нагадаємо лише один епізод: наприкінці грудня журналіст-розслідувач Христо Грозєв поширив відеозвернення найманців, у котрому вони нецензурно вилаяли начальника генштабу РФ Герасимова, жаліючись, що у них немає чим воювати. Звісно, міноборони РФ зачаїло образу на Пригожина.
Тож російська правозахисниця, голова фонду Русь, що сидить Ольга Романова стверджує: підопічні Шойгу "відсувають" Пригожина, аби вербувати зеків безпосередньо через міноборони РФ. За її словами, міноборони РФ обіцяє ув'язненим під час вербування помилування - про гроші, як у Вагнері, не йдеться. Однак вони цікавлять зеків менше свободи. До того ж, вони сподіваються, що російське "міністерство нападу" не проводитиме позасудові страти, як це робить ПВК Вагнер.
"Пригожин дуже широко розкрив рот на бюджети міноборони РФ", - пояснює ще один мотив "злиття" власника Вагнера журналіст Ігор Яковенко.
За словами юриста, правозахисника Марка Фейгіна, потенційна ліквідація ватажка Вагнера вплине на перебіг бойових дій та загалом на його найманців.
"Вона (ліквідація Пригожина - ред.), звичайно, вплине, бо Пригожин додає певної мотивованості, як мінімум, ПВК Вагнер. А його усунення зараз, коли йому за рік дали "надутися" до ступеня польового командира, може посіяти думку: "Сьогодні - його, завтра - нас. А за що ми тоді тут воюємо, якщо тилові "щури" можуть нас усунути?", - сказав він у коментарі УНІАН.
На його переконання, Вагнер може продовжити існування й без Пригожина - компанію легко передадуть комусь іншому, бо невипадково у Росії створюють аналогові групи.
"Конфлікт між міністерством оборони Росії і Вагнером показує, що різні сторони в найближчому оточенні Путіна конкурують між собою в іграх, які не сприяють досягненню загальних цілей Путіна", - зазначають аналітики Інституту вивчення війни (ISW).
Утім Ігор Яковенко констатує: Пригожин продовжує бути присутнім у російському державному "телевізорі", хоча б опосередковано.
"Його прямо поки не допускають на федеральні канали, аби він там був наживо. Якби він туди потрапив, став би одразу політиком номер один у Росії. Це як покійний "пан Ж" (Жириновський - ред.), але у меншій мірі естрадний актор. Від нього реально тхне кров’ю, він справжній карний злочинець, а не "приблатнений", як уся ця шпана, включно із Путіним. Це справжній готовий фюрер", - вважає Яковенко.
Політтехнолог Станіслав Бєлковський, у свою чергу, прогнозує, що після поразки у Бахмуті господар ПВК Вагнер може "перенайнятися" на службу до окупаційної влади Криму.
"Про кінець Пригожина я б не поспішав стверджувати, бо у нього є ще проєкти в Африці, котрі Путін вважає успішними. Та коли окреслились протиріччя між Пригожиним і міноборони РФ, саме тоді Україна й прийняла рішення добивати ПВК Вагнер (у Бахмуті - ред.), - сказав Белковський в інтерв’ю Євгену Кисельову. - Далі у нього плани переміститись до Криму, бо Аксьонов зрозумів, що надій на "другу армію світу" небагато".
Ірина Носальська