ЄС скасує автономні торговельні заходи для України. Чим замінять АТЗ та як це вплине на Україну.
ЄС не продовжуватиме механізм торговельної лібералізації 5 червня поточного року. Умови торгівлі з Україною будуть переглянуто, а імпорт продукції скорочено. Чим замінять АТМ та як це позначиться на Україні?
Нові правила
Цього тижня Європейська комісія оголосила про підготовку пропозиції щодо нового формату торговельних відносин з Україною після завершення дії чинного механізму торговельної лібералізації 5 червня 2025 р.
ЄК не планує після цієї дати продовжувати дію поточного пільгового режиму безмитної торгівлі з Україною, який було запроваджено у 2022 р. для підтримки української економіки.
Наразі не йдеться про повернення до того режиму торгівлі, що існував до повномасштабної війни – це стало б значним ударом для України, експорт якої до ЄС ще більше зріс за останні роки.
Натомість розглядається можливість укладення нової угоди в межах Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ, англ. DCFTA). Ця угода може передбачати встановлення квот на окремі види агропродукції з України та додаткові запобіжні заходи для захисту європейських фермерів.
“Більшість міністрів сільського господарства висловлюються на користь більш стабільної угоди DCFTA, аніж продовження теперішнього режиму… Перевагу віддають тому, щоб рухатись у напрямку DCFTA, де будуть визначені нові обсяги експорту та імпорту”, – зазначив єврокомісар з сільського господарства Крістоф Гансен.
На його думку,це було б “найкращим рішенням”.
Нова угода означатиме взаємну лібералізацію торгівлі, але не, як у нині чинному регламенті, лише на користь України. В ЄК вважають, що від цього виграють як українські, так і європейські компанії. У деяких випадках це може означати встановлення квот на чутливу сільськогосподарську продукцію з України та нові захисні положення.
Угода в рамках ПВЗВТ також означатиме, що Україна повинна буде адаптуватися до стандартів безпеки харчових продуктів і добробуту тварин, які діють в ЄС.
В ЄК вважають, що такий формат сприятиме поступовій інтеграції України до єдиного ринку ЄС та підготовці до майбутнього членства.
ЄС вже почав переговори з Києвом щодо нової домовленості про торгівлю – поки на технічному рівні, а основні переговори мають початися найближчим часом.
За словами Гансена, Брюссель має намір “знайти нову угоду” для торгівлі з Україною до закінчення терміну дії нинішніх заходів часткової лібералізації у червні, обговорення мають бути швидкими.
В ЄК очікують, що надалі торговельні заходи підтримки України будуть скромнішими і обсяги сільськогосподарського імпорту з України до ЄС зменшаться.
“Імпортні квоти не залишаться такими ж, як під час цієї тимчасової лібералізації. Тож, дійсно, імпорту буде менше”, - сказав Гансен.
За словами заступника міністра економіки України Тараса Качки, остаточного рішення в ЄС щодо торговельного безвізу ще немає.
Причини скасування АТЗ
Причиною того, що країни ЄС не підтримують продовження діючих умов торгівлі з Україною є незадоволення європейських фермерів.
Зокрема, Гансен сказав, що діючі умови торгівлі з ЄС спричинили проблеми, особливо в деяких країнах-членах.
Нагадаємо, європейські фермери почали висловлювати протест через негативний вплив дешевих товарів з України на їхній ринок.
У відповідь на це, минулого року ЄС запровадив певні обмеження на імпорт таких продуктів, як цукор, м’ясо птиці, яйця та кукурудза.
Співрозмовники RMFFM сказали, що питання дуже чутливе, оскільки з одного боку у ЄС хочуть залишити для України якомога більш сприятливі умови для підтримки її економіки в умовах війни, а з іншого боку побоюються невдоволення європейських фермерів.
Також скасування АТЗ для України пов’язують зі змінами у керівництві ЄК та приходом на посаду єврокомісара з питань торгівлі представника Словаччини Мароша Шефчовича замість латвійця Валдіса Домбровскіса. Позиція Словаччини стосовно торгівлі з Україною ближча до позиції Польщі.
Ще однією причиною відмови від АТЗз Україною є тарифна війна, яку розпочав президент США Дональд Трамп.
В ЄС побоюються, що через торгівельні обмеження США,економіка Європи сповільниться і не бажають купувати українські товари, а планують забезпечувати себе тим чим можуть самостійно.
У цьому контексті ЄС вирішив зосередитися на захисті власних економічних інтересів та стабілізації відносин з основними торговельними партнерами, що, можливо, вплинуло на рішення щодо ЗВТ з Україною.
Тож, хоч тарифна політика США не є прямою причиною рішення ЄС щодо України, загальна напруженість у міжнародній торгівлі, спричинена тарифними війнами, могла вплинути на перегляд ЄС своїх торговельних відносин та стратегій.
Як позначиться на Україні
В Україні наголошують на критичній важливості продовження режиму вільної торгівлі, наданого Україні під час повномасштабної війни.
“Непродовження стало б дуже неправильним сигналом, ЄС є ключовим торговельним партнером України, і повернення до умов, які діяли до війни, серйозно зашкодять країні”,- каже міністр фінансів Сергій Марченко.
Якщо Україна повернеться до старої конфігурації торгівельних взаємовідносин з ЄС - звичайної зони торгівлі з квотами та митами, це причинить серйозні втрати для української економіки. В першу чергу постраждає експорт сільськогосподарської продукції.
У Європейській Бізнес Асоціації кажуть, що скасування автономних торговельних заходів не є скасуванням Угоди про вільну торгівлю, але це стане серйозним ударом для економіки України, адже агросектор є одним із ключових експортних напрямків, а зниження експорту означатиме втрату валютних надходжень, що критично важливо в умовах війни. Окрім того, українські підприємства, що залежать від експорту до ЄС, можуть зіткнутися з фінансовими проблемами, скороченням виробництва та навіть зупинкою діяльності, що також негативно вплине на зайнятість, адже багато робочих місць у сільському господарстві та переробній промисловості залежить від стабільного експорту.
До лютого 2022 р. більшість обмежень на український імпорт в ЄС стосувалися саме сільськогосподарських товарів та продуктів харчопереробної промисловості. Відповідно, можливе повернення обмежень (переважно у формі тарифних квот) відобразиться саме на аграрних експортерах.
“На ЄС припадає 60% українського експорту у 2024 і. При цьому, з початку повномасштабного вторгнення, значна частка українського експорту до ЄС (понад 50% у 2024 р.) - це продукти харчування та сільськогосподарська продукція. За підрахунками УКАБ, українська економіка може недоотримати близько 3 млрд євро, якщо ЄС поверне мита на українські товари (а це приблизно 7% від загальної вартості українського експорту у 2024 р.)”, - зазначає старша економістка ЦЕС Яна Охріменко в коментарі Фокус.
За словами економістів ЄБА, у разі скасування торговельного безвізу, окрім зернової галузі, значно постраждає і молочна.
“Особливо чутливими до таких змін є зернова та молочна галузь. Молочна галузь, яка вже опинилася в дуже складних умовах, може втратити можливість експортувати продукцію до ЄС. Сьогодні понад 50 молочних переробних майданчиків мають дозвіл на експорт до ЄС, і втрата цього ринку може мати критичні наслідки”, - сказали економісти ЄБА Фокусу.
Вікторія Хаджирадєва