У травні Єврокомісія оприлюднить перший звіт про відповідність України критеріям ЄС. Наскільки добре ми виконуємо вимоги.
Для початку переговорів про вступ України до ЄС нашій країні потрібно виконати сім рекомендацій Єврокомісії. Першу оцінку виконання завдань Україна отримає вже в травні цього року.
Попередня оцінка
За словами віце-прем’єрки з євроінтеграції Ольги Стефанішиної, Єврокомісія оприлюднить перший звіт щодо прогресу України у виконанні умов на отримання статусу кандидата в травні.
В березні відбудеться обговорення між державами-членами і Україною, однак першу формальну оцінку наша країна отримає наприкінці весни.
“Ми розраховуємо, що в травні, коли буде засідання General affairs council (Ради ЄС з загальних питань), така оцінка буде представлена.”, – повідомила Стефанішина.
Віце-прем’єрка вважає, що до травня Україна майже повністю завершить виконання всіх критеріїв.
“Очільник НАБУ призначений, концепція реформування правоохоронних органів підготовлена і має бути схвалена рішенням президента, завершиться процес відбору членів ВККС. Таким чином ми закриваємо антикорупційний, правоохоронний і судовий блок”, – каже Стефанішина.
За її словами декілька блоків у нас вже політично завершені, лишилися технічні питання. Серед іншого залишаться завдання щодо імплементації закону про національні меншини.
За оцінкою віце-прем’єрки, Верховна Рада (ВР) до травня ухвалить закон щодо структурування рекламного ринку в Україні, що дозволить Києву заявити про виконання критерію щодо реформи медіа.
Зазначимо, що у січні виконання семи критеріїв експерти оцінювали на 5,8 бала із 10, але ця оцінка з того часу суттєво виросла.
Водночас офіційна оцінка з боку ЄС буде лише в жовтні цього року.
Як виконуємо рекомендації?
Попри гучні заяви високопосадовців про виконання вимог щодо отримання статусу кандидата в члени ЄС, в України є і проблемні місця, на які вказує їй євроспільнота, при чому з усіх семи критеріїв.
Нагадаємо, під час надання Україні статусу кандидата, у ЄС назвали 7 критеріїв, виконання яких є обов’язковою умовою для подальшої інтеграції України. Серед них: відбір суддів Конституційного суду (КС), продовження судової реформи, створення антикорупційних органів, боротьба з відмиванням коштів, антиолігархічна реформа,
реформа у медіасфері, законодавство щодо нацменшин.
Щодо виконання першого критерію - відбору суддів КС, то Україна намагалась виконати рекомендацію ЄС в грудні цього року, ухваливши законопроєкт про реформу КСУ. Проте в ЄС висловили незадоволення тим, яким чином це було зроблено. Головна ідея цього критерію полягає у тому, щоб КС був незалежним від влади. Проте законопроєкт передбачав ігнорування думки спеціально створеної Дорадчої групи експертів (ДГЕ), яка має здійснювати професійну оцінку кандидатів та й до самої ДГЕ є претензії (вона формується так, що незалежні представники не матимуть змогу відсіювати негідних кандидатів).
Проте влада випромінює оптимізм і вважає, що ЄС влаштує виконання цього пункту вимог. Так, Стефанішина впевнена у тому, що реформа системи відбору суддів КС буде сприйнята позитивно.
Другий критерій: продовження судової реформи. Тут є прогрес у виконанні. За словами, спікера ВР Руслана Стефанчука Рада обрала за своєю квотою членами Вищої ради правосуддя двох кандидатів. Проте необхідно завершити відбір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, але процес рухається за планом.
Третій критерій - антикорупційні питання традиційно є проблемною сферою для української влади, але тут є позитивні зрушення. Критерій щодо відбору керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) виконаний. Також було обрано очільника Національного антикорупційного бюро. Крім того, уряд зробив ще один важливий крок у рамках подолання корупції - затвердив Державну антикорупційну програму на 2023 - 2025 рр.
Однак є низка завдань, які влада ще має виконати. Серед них відновлення декларування топпосадовців, зупинене на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Четвертий критерій - боротьба з відмиванням коштів. У цій сфері є цілком задовільний прогрес. За двома законопроєктами триває робота – йдеться про закон про засади санкційної політики та про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів. Також не виконано пункт про ухвалення стратегічного плану реформування правоохоронного сектора як частини середовища безпеки України.
П’ятий критерій: антиолігархічна реформа є одним з найпроблемніших критеріїв для України, але в цьому немає вини України. ЄС вимагає від України привести антиолігархічний закон, який було прийнято у 2021 р. у відповідність з порадами Венеціанської комісії (ВК), однак сама комісія з кінцевим висновком зволікає. Тож наразі антиолігархічний закон цілком не імплементований через те, що продовжуються консультації з ВК.
Шостий критерій: реформа у медіасфері. В грудні ВР ухвалила закон про медіа, але необхідно ще ухвалити законопроєкт про рекламу, який імплементує відповідну Директиву ЄС.
Сьомий критерій - ухвалення законодавства щодо прав меншин. В грудні ВР ухвалила закон, проте він викликав зауваження з боку окремих країн ЄС, передусім Угорщини та Румунії, які послідовно виступають за зміну інших законів про нацменшини, насамперед щодо мови освіти. Україні доведеться вести з ними діалог для досягнення взаєморозуміння.
Є інші побажання ЄС
Крім семи рекомендацій від ЄС є ще й інші вимоги, які ЄС ставив перед усіма країнами, що прагнули долучитись до Союзу. І ось із ними в України більше проблем, ніж з офіційними.
Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру каже, що всі офіційні вимоги, які отримала Україна, ми або виконали, або невдовзі виконаємо. Але для вступу до ЄС потрібно ще відповідати критеріям Копенгагенської угоди, ось там багато чого потрібно зробити. У нас найбільша проблема з переходом на європейські стандарти. Це дуже складно та дуже дорого, для цього потрібно мати європейське обладнання та бути готовими до додаткових витрат на контроль якості та дотримання стандартів. Є проблеми і з вимогами у податковій сфері та у сфері сплати тарифів ЖКГ. ЄС вимагає скасування “спрощенців”, але це складно зробити і потребує підвищення тарифів, щоб не було дотацій, в умовах війни, коли населення бідує зробити це нереально.
Своєю чергою Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm вважає, що у процесі приєднання України до ЄС більше політики, ніж економіки.
“Тут більше політики, ніж економіки. Україна об'єктивно не відповідала навіть отриманню статусу кандидата. Саме тому нам і дали додатковий список питань для закриття. Лише після його виконання можуть розпочатися реальні подальші кроки по вступу України до ЄС. ”, - вважає експерт.
Цікаво, що досі немає єдності щодо того, що буде, коли всі вимоги Україна виконає.
В ЄС кажуть, що завершення роботи над сімома критеріями не означає отримання статусу кандидата, Україна, мовляв, лише виконує “домашнє завдання”. А коли виконає його – то може отримати новий перелік умов. В Україні, своєю чергою, вважають, що успіх у втіленні семи критеріїв має призвести до початку переговорів про вступ, без жодних додаткових умов – і закликає ЄС письмово зафіксувати таку політичну обіцянку. Поки що ЄС цього не зробив, але суспільна думка на боці України.
Вікторія Хаджирадєва