Корреспондент.net,
15 березня 2023, 13:02
Чия економіка страждає через війну більше: українська чи російська та як може змінитись ситуація у майбутньому.
У Верховній Раді спробували порівняти, чия економіка постраждала більше через війну: українська чи російська. Що думають з цього приводу експерти, за якими критеріями це можна оцінювати та які є прогнози для цих обох економік на майбутнє?
Як виміряти шкоду від війни
Голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа в ефірі 24 Каналу намагалась порівняти, як виснажуються і страждають економіки України та Росії під час повномасштабного вторгнення РФ на нашу територію.
За основу було взято два критерії оцінювання: дефіцит бюджету та рівень ВВП.
За її словами дефіцит українського бюджету у 2023 р. буде орієнтовно у 40 млрд дол. Проте в Росії дефіцит бюджету лише за перші два місяці цього року становить приблизно 35 – 40 млрд дол.
Дефіцит російського бюджету забезпечується двома чинниками:
падінням в половину нафтогазових доходів до федерального бюджету; зростанням в половину видатків – в першу чергу на війну з Україною.
Тож за першим критерієм - Росії війна завдає більше шкоди, ніж Україні.
Проте, за словами Підласи, на жаль економіка України більше виснажується у війні. У 2022 р. українська економіка скоротилась на 30%. Тоді як російська – на 3,5 – 4%.
Цікаво, що думки експертів, щодо того, хто страждає від війни більше: Україна чи Росія розділилися, а ще цікавіше, що навіть самі критерії оцінювання теж можна трактувати по-різному.
Українська економіка страждає більше
Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру каже, що за 2022 р. ВВП України впав на 31%, а в Росії лише на 3,5%. На його думку, це і демонструє реальну ситуацію. Експерт каже, що у Росії не може бути такого великого падіння, як в Україні, тому що війна точиться на нашій території, а не на їх.
Водночас експерт визнає, що дефіцит бюджету РФ за перші два місяці цього року дійсно великий. За січень-лютий 2023 р. дефіцит бюджету в РФ склав майже 3 трлн руб. При цьому за весь минулий рік була така сама цифра. Тож, перші місяці цього року справді виявились проблемними для Росії. Але задля справедливості, додає, що в Україні на 2023 р. дефіцит запланований на рівні 1,4 трлн грн, при цьому всі доходи держбюджету складають 1,5 трлн грн. У нас зараз держбюджет на дотаціях від ЄС та США, без них у нас дефіцит був би понад 50%, але допомога заходу рятує.
Своєю чергою, Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm вважає, що справи погані в обох економік. При цьому, на його думку, в України ситуація набагато гірша.
“Бойові дії відбуваються на нашій території, у нас були відключення електроенергії, у нас заблоковані порти, частина інфраструктури знищена по всій території країни. В Росії нічого цього не має. Навпаки, у 2022 р. вона змогла отримувати навіть більші прибутки від експорту нафти і газу, ніж до війни. Їхні підприємства не зруйновані, у них немає проблем з електрикою, а товари західних компаній ввозяться через країни Середньої Азії”, - каже експерт.
Бюджет України, на понад 50% фінансується Заходом. Якщо він перестане щомісяця давати гроші, ми матимемо гіперінфляцію вже за кілька місяців і до кінця року економіка може просто зупинитися. Приватний сектор бізнесу в 2022 р. впав в Україні на понад 50%. Падіння ВВП “лише” на 30% стало можливим через західну допомогу, яка фінансує весь державний сектор економіки, виплати соціальних зобов'язань тощо.
А тепер уявімо, що Захід не дав грошей, чим уряд виплачуватиме пенсії та зарплати держсектору вже за кілька місяців? Спочатку НБУ увімкне друкарський верстат. І за кілька місяців після вливань такого обсягу гривні, відбудеться ривок інфляції та девальвації.
А Росія весь цей час фінансує себе сама. Вона не позичає гроші за кордоном. Мало того, у Росії ще й заморозили понад 300 млрд дол. активів за кордоном. І волонтери та благодійні організації не допомагають її населенню та армії. Уряд Росії фінансує соціалку та армію самостійно.
Російській економіці гірше
Проте є інші точка зору. Так, Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) каже, що внаслідок військових дій в Україні постраждали системоутворюючі заводи, окупованими залишаються близько 20% території нашої країни, які генерували до 15% ВВП. Однак, навіть за зруйнованої інфраструктури ми продовжуємо активну економічну діяльність за сільськогосподарським напрямом, експортом харчових продуктів. У перспективі наступних 10 років ця активність годуватиме нашу країну, оскільки попит на продукти харчування збільшуватиметься у всьому світі через природні катаклізми.
Росія, своєю чергою, через те, що розпочала війну підпала під санкційний удар. Разом із необхідністю перерозподілу бюджету країни на 2023-2025 рр. у бік військової активності - це довгострокові збитки економіки. Відсутність ринків збуту через політичні проблеми – шлях до обмеженості дій. Відповідно, більше постраждала російська економіка, попри те, що війна йде не на її території.
Оцінювати абсолютні числа втрат від війни, на думку експерта, апріорі некоректно, оскільки за підсумковими даними 2021 р. Росія була шостою за величиною економікою світу, а Україна була на сороковому місці. Але це було до війни, зараз поки що точних даних немає. Водночас дефіцит бюджету є в обох країн, з більш негативним ухилом у бік Росії.
Чого чекати далі?
Експерти вважають, що у російської економіки проблеми тільки починаються.
Охрименко каже, що санкції проти Росії почали діяти лише цього року і тільки зараз з’явились обмеження щодо продажу газу та нафти, а це головна стаття доходів РФ. Тому, на його думку, у російської економіки все погане попереду.
Нікітченко каже, що ВВП Росії впав так слабко минулого року через високі прибутки від експорту нафти та газу навесні-влітку 2022 р. Але, річ у тому, що ми реально не знаємо обсяги падіння їх економіки. Росстат може “намалювати” будь-що, і це єдине джерело даних про ВВП Росії. Тож, безперечно, економіка Росія постраждала, і з кожним місяцем запас її міцності стає меншим. Її економіка не розвивається, як могла б, а поступово деградує. І через якийсь час вони досягнуть точки, коли не зможуть самостійно все фінансувати.
Своєю чергою Орищак додає, що Росія мала раніше укладені контракти з постачання енергоресурсів, які дозволили продовжити заробляти навіть в умовах ведення війни на території України. Але ситуація змінюється.
Зацікавленість бізнесу по всьому світу у продовженні співпраці з Росією ще висока. Треті країни намагаються підтримувати економічну активність агресора. Відповідно, лише за умови, що країни ЄС матимуть важелі впливу на ці треті країни, можна чекати, що контроль над виконанням санкцій вдасться. Інакше, протягом 2023-2024 рр. ми будемо спостерігати нелегальну активність Росії завдяки юридичним лазівкам. І ось саме це намагається зараз зробити ЄС - перекрити лазівки та знайти важелі впливу на тих, хто допомагає РФ. Та й самі бізнесмени з ЄС дедалі частіше займають позицію про небажання зв'язуватися з російськими компаніями через те, що є ризики для їхнього бізнесу, або кар'єри в майбутньому. Також, на думку експерта, у України вищі шанси на відновлення після завершення війни, ніж у Росії.
Вікторія Хаджирадєва