В МЗС кажуть про кадровий голод у відомстві. Через це дипломатів вимушені шукати, буквально, "з вулиці", а послом у десятки країн світу може стати не дипломат, а достатньо компетентна людина.
Проблема кадрового голоду
Як пишуть експерти, в Міністерстві закордонних справ дійсно не вистачає дипломатів. Аналітики ЕП зазначають, що у давні часи існувала закритість дипслужби, коли потрапити в МЗС, а тим більше у посольства можливо було лише за блатом, і у дипломатії нерідко працював негативний відбір, а значну частину дипкорпусу складав "баласт". Також існує проблема із зарплатнею, яка не є високою як для кваліфікаційних вимог, особливо у тих, хто працює у Києві, а у минулому часом була взагалі жебрацькою.
"Ці та інші фактори доклалися до створення ключової, засадничої проблеми: дипломатів в Україні багато, а ініціативних, сучасних дипломатів – значно менше. Навіть серед "кар’єрних" послів України у європейських державах є ті, чия придатність до роботи на посольській посаді – під великим питанням", - йде мова в публікації.
Тому голова МЗС Дмитро Кулеба вирішив підійти до питання кардинально. Він оголосив, що Міністерство закордонних справ уперше в історії української дипломатії оголосило відкритий пошук на вакансії послів України у 21 країні.
Глава української дипломатії зауважив, що знайти людину, яка відповідатиме критеріям і вимогам, знатиме мови, буде здатна дати результат - дуже непросто.
"Зростають і темпи нашої дипломатичної експансії, зокрема в Африці. Тому понад два десятки країн досі без послів. Так не має бути. І єдиний спосіб пришвидшити ці процеси - нестандартні рішення. Тому ми йдемо на безпрецедентний крок - створюємо відкритий механізм, який дозволяє і дипломатам з середини системи, і людям зовні запропонувати свою кандидатуру на посаду посла", - зазначив Кулеба.
Він поінформував, що відповідна сторінка вже створена на сайті МЗС у розділі Вакансії. За словами міністра, у зовнішньополітичному відомстві розраховують, що відкритий пошук серед внутрішніх та зовнішніх кандидатів дозволить уникати "неприйнятних ситуацій, коли вакансія посла в певній країні залишається незаповненою протягом кількох років".
"Отже, заходьте на сайт МЗС і дивіться розділ Вакансії. Наразі 21 країна Європи, Латинської Америки, Африки, Близького Сходу, Південного Кавказу та Південно-Східної Азії. Аналізуйте, зважуйте, ухвалюйте рішення. З кращими з кращих зв’яжеться HR-служба МЗС", - повідомив глава української дипломатії.
Він додав, що кожний кандидат, у якому в МЗС побачать потенціал, проходитиме ретельну безпекову, репутаційну, комунікаційну та інші перевірки.
"Я вперше в історії української дипломатії відкриваю двері, щоб кожен мав рівні можливості спробувати стати сильним менеджером, які зараз так потрібні державі у світі. Також зазначу, що особливий фокус зараз на країнах Африки. Подача в ці країни автоматично підвищує шанси. Крім того, за умови рівних професійних показників, я надаватиму перевагу жінкам. Просто тому, що дипломатія була багато десятиріч несправедлива щодо кар’єрного зростання жінок", - пояснив Кулеба.
Для того щоб влаштуватися на роботу в МЗС України, необхідно подати низку документів, володіти необхідною мовою (хоча б англійською не нижче за рівень B1).
Документи для прийому на роботу до МЗС:
-
заяви про прийом на роботу та про згоду на обробку персональних даних;
-
резюме;
-
мотиваційний лист;
-
документ, що засвідчує особу та підтверджує громадянство;
-
документ про вищу освіту;
-
документи, що підтверджують рівень володіння іноземною мовою;
-
інші документи на розсуд претендента, що підтверджують відповідність встановленим вимогам, зокрема щодо досвіду роботи, професійних компетенцій, репутації (характеристики, рекомендації, наукові публікації тощо).
Головні вимоги щодо прийому на роботу в МЗС:
-
знання необхідних законів відповідно до спеціальності;
-
для дипломатів необхідно бути добре обізнаними про зовнішньоекономічний і політичний курс України, розуміння принципів роботи міжнародних установ;
-
розуміння політичного устрою, історії, культурних і національних традицій країни перебування;
-
здатність працювати в умовах підвищеного навантаження та вирішувати комплексні завдання;
-
досвід роботи на посадах державної служби категорій "Б" або "В", або досвід роботи в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності не менше двох років.
Критика та одіозні призначення
Нагадаємо, що МЗС вже потрапляло в скандали з призначеннями послів. Неоднозначним, наприклад, був вибір кандидатури на посла у Словенію 68-річного ексміністра оборони Андрія Тарана. Скандал викликало і призначення у Болгарію. Туди відправили в якості посла Олесю Ілащук. Жінка не має профільної освіти, але освоїла спеціалізацію гештальт-терапевта та сексолога.
На тлі цих скандалів експерти зазначають, що кандидатури на вакансію послів мають бути в самому МЗС, бо є багато установ, які готують дипломатів.
"Під керівництвом міністра Кулеби з 4 березня 2020-го — тобто вже цілих три роки, працюють сотні дипломатів у складі трьох директоратів, шести департаментів, шести територіальних департаментів МЗС, у системі МЗС працює Академія дипломатичної служби, багато наших закладів готує дипломатичних працівників та має серед викладачів професійних дипломатів — це Інститут міжнародних відносин, де працює чотири факультети, і який закінчив сам пан Кулеба, працюють й інші наукові центри — Києво-Могилянська академія, Львівський університет, тощо. На все це витрачаються мільярди державних коштів щорічно", - пише на своїй сторінці журналіст Юрій Бутусов.
Нардепка Ірина Геращенко справедливо зазначає, що світовий досвід говорить і про ефективність політичних призначень на посади послів. Україна також має подібний успішний досвід, наприклад посол Оксана Маркарова.
"Але політичні призначенці повинні мати відповідні компетенції і досвід держуправління, знати не лише іноземну мову, але й країну перебування, мати довіру партнерів і фаховість. Деякі останні посольські призначення влади викликають справедливу критику експертів. Й незрозуміло, чому міністр і ОП не залучають дипломатичний резерв, продовжуючи ділити дипломатів за партійними прапорами. Чи не посилюють посольства експертами аналітичних центрів, які всі ці роки працюють на дипломатичному фронті, адвокатують євроатлантичній інтеграції і посиленню України на міжнародній арені", - пише Геращенко на своїй сторінці в Facebook.
Але є і оптимістичний погляд на ініціативу МЗС. Директор Центру Близькосхідних досліджень Ігор Семиволос оцінює такий підхід позитивно.
"Він як мінімум креативний. А за нинішніх умов необхідні швидкі та нестандартні рішення. І мені здається, пропозиція МЗС – один із таких варіантів. Розумію, що більшість заявок не будуть схожі, але це можливість знайти чимало цікавих, неординарних, талановитих людей. Налаштованих ефективно просуватиме українські інтереси у світі", - цитує експерта видання Коментарі.
За словами Семиволоса, вакансії на дипломатичні пости у деяких країнах не дуже швидко заповнюються. Адже потрібне не лише знання мов, а й культурних, політичних та економічних моментів.
На думку аналітиків ЕП, ідею відкритого добору послів можна охарактеризувати короткою фразою: "шкоди не буде, користь можлива".
"Чи принесе ідея Кулеби реальну користь для держави та для МЗС – залежить і від щирості задекларованих намірів, і від деталей втілення цієї ідеї, а також від того, чи погодиться Банкова з таким втіленням реформи – адже хай які кандидатури пропонуватиме МЗС, але остаточне призначення посла лишається правом президента", - йдеться у матеріалі.
На думку аналітиків, до втілення реформи треба залучити стороннього гравця. Наприклад, парламент. І навпаки: якщо "конкурс" буде закритим і до контролю за ним МЗС не допустить зовнішніх спостерігачів, це зменшить як ефективність нововведення, так і довіру до нього. А останнє має критичну вагу у втіленні настільки нестандартної реформи.
Валерія Шипуля