Великим надіям, котрі Кремль покладав на візит Сі Цзіньпіна до Москви, схоже, не судилося збутися. Адже Захід ретельно готувався до того, аби максимально ускладнити ці переговори як для Китаю, так і для РФ.
Термінова потреба у "амністії-лайт"
На російський вояж голови КНР всі очікували, затамувавши подих. В Україні - відверто побоюючись військової і фінансової допомоги, що її може надати російському режиму багатий та розвинутий Китай. У самій Росії - з величезними сподіваннями на це партнерство, як на єдиний вихід із глухого кута, куди країна-агресор сама себе загнала, підступно напавши на Україну.
Та, схоже, Захід переграв усіх. Після того, як ООН відмовилась вбачати ознаки геноциду у діях Росії в Україні, рішення Міжнародного кримінального суду мало ефект бомби, що розірвалася.
Нагадаємо про цю топ-подію, що сталася минулого тижня: 17 березня Палата попереднього провадження Міжнародного кримінального суду видала ордери на арешт президента РФ Володимира Путіна та уповноваженої президента РФ у справах дитини Марії Львової-Бєлової за підозрою у воєнних злочинах - незаконних депортації та переміщенні населення, зокрема дітей, з окупованої території України до Росії. Тобто, фактично, у кіднепінгу. У наслідку вони стають "нев’їздними" у 124 країни світу, де їх повинні заарештувати, про готовність до чого вже повідомила, зокрема, Німеччина.
Цікаво, що цей ордер видали саме у день, коли Китай офіційно підтвердив візит на найвищому рівні до Росії. За словами юриста та правозахисника Марка Фейгіна, це навряд чи може бути збігом, й неодмінно вплине на повістку зустрічі.
"По-перше, це для самого Путіна тепер важлива переговорна позиція. Якщо якісь пропозиції будуть озвучені Зеленському (телефонна розмова з яким запланована нібито після візиту Сі до Москви - ред.) з боку Сі Цзіньпіна, одним із пунктів, не головних, звичайно, буде прохання забрати ордер. Не санкції, але ордер - обов’язково. "Ми не укладемо мирних угод, якщо ви не відкликаєте ордер", - це буде тепер, бо для самого Путіна має значення. Тому будь-які мирні угоди передбачатимуть цю "амністію-лайт", - сказав він у коментарі 24 каналу.
Фейгін упевнений, що ситуація ускладнилася й для Сі Цзіньпіна.
"Це більш складне становище. Одна справа, коли ти їдеш з двома позиціями: одна - ми підтримуємо Москву, ми її союзники, даємо зброю і таке інше. Друга - ми тут миротворці, не намагаємось "нагинати" українців, бо і тут і там слов’яни, ми нібито за мир та за все хороше. Ось, дванадцять пунктів опублікували (мирного плану Китаю - ред.). Де там пригноблення України? Перший пункт там - визнання кордонів згідно міжнародного права, - зазначив він. – Китаю простіше було би зайняти другу позицію - навіть, якщо він буде грати з постачанням зброї Москві, тиснучи тим самим на США й розраховуючи, що Штати поступляться у питання Тайваню".
А зараз, підкреслив він, виходить: Сі їде не просто до агресора, а до того, кому вже надана первинна оцінка щодо його дій в Україні. Дійсно, МКС не може заочно судити Путіна, його треба для цього доправити до Гааги. Але висувати обвинувачення та запроваджувати обмежувальні заходи проти нього - цілком можливо. То виходить, що Сі їде до людини, яка, фактично, укривається від міжнародного правосуддя.
"Ми знаємо такі приклади: переговори свого часу велися і з Мілошевичем, і з Башаром, президентом Судану. І з лівійським цим опудалом (Каддафі - ред.), все це бувало. Але все це накладає відбиток - ти, фактично, повинен узгодити з МКС, що до нього їдеш: хай не до, але постфактум маєш це зробити. МЗС китайське має переговорити з МКС, пояснити, що з миротворчою місією поїхали, а не щоб допомагати міжнародному злочинцю переховуватись. З цієї точки зору місія Сі Цзіньпіна дуже ускладнюється, зі стримано перспективної перетворюючись на дуже важку", - додав Фейгін.
Дійсно, Піднебесній доводиться тепер робити "гарну міну при поганій грі". Тож 20 березня речник Міністерства закордонних справ КНР Ван Веньбінь, коментуючи ордер МКС на арешт президента Росії, заявив на брифінгу: "Міжнародний кримінальний суд повинен дотримуватися об’єктивної та неупередженої позиції і поважати імунітет глав держав згідно з міжнародним правом".
Він також закликав суд "уникати політизації та подвійних стандартів", вчергове повторивши позицію Пекіна, що вирішити "українську кризу" можна лише "діалогом і переговорами".
Та після бійки, як відомо, кулаками не машуть, бо велика ставка у цій грі Заходом вже зроблена.
Метка Індія та рішуче НАТО
Але, як то кажуть, не МКС єдиним. Нещодавно сталися ще дві значні події, котрі не можуть не сприяти додатковому замисленню Китаю у російсько-українському питанні. Одна з них - приєднання Індії до дотримання стелі цін на російську нафту, про що стало відомо 13 березня.
Трохи більше року тому Індія майже не купувала російську нафту, але у останні місяці активно скуповувала цю сировину за знижкою, переробляла й потім продавала на ринках США та ЄС. Індія та Китай стали найбільшими її покупцями після початку вторгнення РФ до України й дотримувались формального "нейтралитету". Однак на полях нещодавньої зустрічі G20 Індія провела детальну дискусію з США та іншими країнами G7 і вирішила приєднатись до цінових обмежень на нафту з РФ. За даними Bloomberg, уряд Індії попросив керівництво банків і трейдерів дотримуватися чинної цінової межі на нафту з РФ на рівні 60 доларів за барель.
При цьому в Індії та ОАЕ з'явилися компанії, що володіють танкерними активами на суму 2 мільярди доларів. Менш ніж за рік вони зібрали флот, який зараз доставляє мільйони барелів російської нафти по всьому світу, допомагаючи країні-агресору обходити західні санкції. У зв’язку з рішенням Індії щодо стелі цін встановлений баланс у цій системі може почати зникати, а сама Індія - може почати визначатися, на чиєму вона боці.
Ще одна важлива подія - це певна "гра м’язами", продемонстрована НАТО. Зокрема, міністр оборони Польщі Маріуш Блащак анонсував 19 березня будівництво військової бази НАТО в місті Олецко, яке знаходиться поблизу кордону з Калінінградською областю РФ. Й, за повідомленням Politico, у НАТО розглядають ідею посилення східних кордонів з РФ за рахунок накопичення техніки та військового контингенту до 300 тисяч солдатів, що має унеможливити розширення Росією війни за межі України.
Якщо скласти докупи всі пазли, то виходить: Захід щосили намагається не допустити посилення китайської допомоги росіянам. При цьому США, як країна-лідер НАТО, уважно стежитиме за результатами зустрічей між главою КНР Сі Цзіньпіном та російським диктатором Путіним.
"Обидві країни підривають міжнародний порядок, заснований на правилах, які Сполучені Штати та багато наших союзників та партнерів вибудовували після закінчення Другої світової війни", - зазначив координатора Ради нацбезпеки при Білому домі Джон Кірбі у свіжому інтерв'ю Fox News.
Ірина Носальська