Як впливає на вступ до ЄС виконання нашою країною рекомендацій союзу, які країни виступають за швидке приєднання, а які за повільне.
Уряд України заявив про виконання 72% зобов'язань за Угодою про асоціацію Україна-ЄС. Водночас опитування в середині союзу демонструють деяке послаблення побажань аби це відбулося за прискореною процедурою.
Чи все залежить від виконання вимог?
Уряд представив звіт про виконання Угоди про асоціацію за 2022 р, в якому зафіксовано, що країна виконала 72% зобов'язань перед ЄС.
Виконання рекомендацій є важливим елементом інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС. Згідно зі звітом загальний прогрес виконання Угоди збільшився на 9%. За 2014-2022 р.р головні виконавці зобовʼязань демонструють такі показники: Кабінет міністрів виконав 70% заходів, 1% в процесі виконання, Верховна рада – 61%. Інші органи державної влади виконали 59%. Найбільшого прогресу Україна досягла у таких сферах: інтелектуальна власність (94%), управління державними фінансами (90%), статистика та обмін інформацією (96%), юстиція, свобода, безпека, права людини (91%), гуманітарна політика (91%).
Найгірший прогрес виконання - у сферах захисту прав споживачів (48%) та фінансового співробітництва і боротьби із шахрайством (24%).
Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру коментуючи, чому в деяких сферах ми демонструємо значний прогрес, а в деяких зволікаємо, каже, що є низка складних для виконання Україною рекомендацій.
“Вимоги ЄС включають прийняття безлічі законів. Зараз ВР працює дуже ефективно і тому швидко приймає більшість із них. В основному ухвалено ті закони, які не викликають суперечностей та технічних проблем. А тепер залишилася невелика група законів, але вони є “головним болем” для політиків і тому так важко приймаються. Вони вимагають попередньої праці. Це складно, але треба робити.”, - каже він.
За його словами, є багато вимог щодо переходу на європейські стандарти, а це зробити складно, бо треба радикально змінювати все обладнання та техніку в Україні, на що потрібні сотні мільярдів доларів. Тому якщо й ухвалювати ці закони, то лише умовно та з огляду на те, що вони почнуть працювати нескоро.
Так, наприклад, захист прав споживачів передбачає, що всі магазини повинні компенсувати не тільки фінансові збитки, а й оплатити моральні збитки покупцям в разі, якщо їх скарга підтвердиться, у нас до цього не готові.
Водночас влада свій прогрес у виконанні рекомендацій ЄС оцінює позитивно.
“Попри повномасштабну війну, ми продовжили активний процес адаптації українського законодавства до права ЄС. Плануємо і надалі зберігати високу динаміку євроінтеграційних процесів”, – прокоментувала віцепремʼєрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.
За її словами, органи влади завершують виконання рекомендацій Єврокомісії, які отримали разом із кандидатством. Також запущена процедура перевірки українського законодавства на відповідність праву ЄС.
“Ці всі паралельні процеси покликані пришвидшити наступний етап – перемовини про членство в ЄС”, - запевнила Стефанішина.
Чи можливий швидкий вступ?
В Україні виступають за швидкий процес приєднання України до ЄС, а європейці не поспішають.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявляє, що до кінця цього року Україна хоче бути готовою до переговорів щодо членства в ЄС, а до кінця 2024 р. – готовою до членства в ЄС.
Своєю чергою глава МЗС Дмитро Кулеба каже, що це явно не класичний процес вступу в ЄС, який триває роками і фокусується на технічних і економічних нюансах.
Така позиція Києва зрозуміла - він намагається стимулювати європейські країни приймати рішення якомога швидше, аби ми не загрузли на довгі роки у виконанні технічних та бюрократичних процедур.
Водночас в самому ЄС тих, хто підтримує швидкий вступ України до союзу трохи поменшало.
Більшість європейців, згідно з результатами опитування від фонду Бертельсманна, підтримують приєднання України до ЄС у найближчі роки. У середньому за вступ України в ЄС у найближчі роки висловились 65% опитаних. Проте підтримка знизилася на 4 пункти в порівнянні з березнем минулого року.
Найбільше приєднання України до ЄС підтримують у Польщі та Іспанії. Там за це виступають 81% і 80% опитаних відповідно.
У Німеччині лише 54% респондентів вважають, що Україна може стати членом ЄС у найближчі роки. У решті опитаних країн підтримка вступу України перебуває між 60% і 70%.
Охрименко вважає, що опитування звісно враховують при прийнятті рішення, але є чітка процедура вступу до ЄС, тому навіть якщо 100% будуть за прискорений вступ, все одно все буде тривати довше, ніж хотілося б Україні. На його думку, швидше за все Україну приймуть до ЄС, як Румунію з умовами. ЄС хоче нас прийняти, але боїться наслідків для економіки.
“Загалом 65% населення ЄС хочуть вступу України до ЄС і це при ухваленні рішення враховуватимуть, але поспішати не має рації. Тим більше, що з економічного погляду ЄС не вигідно приймати Україну”, - резюмує експерт.
Своєю чергою експерт-міжнародник Станіслав Желіховський вважає, що підтримка громадянами ЄС може вплинути на політичну позицію країн ЄС щодо України, її інтеграцію до європейської спільноти.
“Це може змінити підхід ЄС до України загалом, зокрема щодо розширення співпраці у різних сферах. Крім цього, підтримка вступу України до ЄС може допомогти Україні зміцнити свою позицію в регіоні, гарантувати її безпеку, а також на загальноєвропейському рівні. Тож у принципі те, що більшість підтримає, це досить позитивний сигнал для України”, - зазначив експерт.
Цікаво, що навіть у Сербії, яка є одним з майже неприхованих союзників Кремля в Європі, висловлюють думки, про те, що Україна швидко вступить до ЄС.
Президент Сербії Олександр Вучич заявив, що очікує на прискорений вступ України до ЄС у зв'язку з повномасштабною війною з Росією. За його словами,”великий поворот України на європейський шлях” має відбутися вже у червні цього року.
“Я думаю, що будуть прийняті рішення про терміновий початок переговорів і вступ України до ЄС, тому що починається конкурс на главу НАТО, а також США створюють особливий блок, який не малий. Це будуть Польща, країни Балтії та Україна - країни, які більші за Францію та Німеччину. Стає зрозуміло, що вони стануть найпотужнішими в Європі та перебуватимуть під прямим керівництвом США”, - сказав він.
Є думка, що в Німеччині найменша кількість людей виступає за швидкий вступ до ЄС саме через те, що там побоюються збільшення впливу країн східної Європи в ЕС.
Водночас деякі політики з ЄС вважають, що швидкого вступу України в ЄС не буде.
Глава МЗС Естонії Урмас Рейнсалу заявив про те, що якщо говорити про вступ України в ЄС, то мова може йти не про місяці, а роки.
“Одна справа - об'єктивні критерії, і я впевнений, що Україна з її рішучістю виконає всі ці сім цілей, які були названі. Потім справа перейде до ухвалення політичних рішень. Серед деяких країн Європи є прихована чи відкрита нерішучість у цьому сенсі”, - пояснив міністр.
Тож, вступ України до ЄС в наступному році малоймовірний. І мова не тільки про процедурні моменти, а й про політичні міркування всередині самого ЄС. Але є надія на те, що він і не буде тривати десятиліттями, як у деяких інших країн, якщо Україна продовжить бути наполегливою в цьому питанні.
Вікторія Хаджирадєва