Більшість населення України стали менше купувати їжі, одягу, взуття, електроніки та побутової техніки. В чому причина економії та на чому заощаджують найбільше.
З початком повномасштабної війни Росії в Україну населення нашої країни почало менше витрачати коштів майже на всі категорії товарів. На чому економлять більше?
На чому економлять більше, на чому менше?
Результати дослідження компанії “Делойт Україна” показали, що з початком повномасштабного вторгнення українці почали менше витрачати коштів та рідше купувати майже всі категорії товарів.
Найбільше економлять на розвагах поза домом (86%), алкогольних напоях (82%), косметичних засобах (82%) та купівлі готової їжі, зокрема в кафе та ресторанах (80%). Високий відсоток економії також на придбанні одягу та взуття (79%), товарів домашнього вжитку та побутової хімії (77%), електроніки та побутової техніки (77%).
Найменше економлять на лікарських засобах (47), дитячих товарах (66%) та товарах подвійного призначення (68%).
Експерти пояснюють те, що українці увійшли в режим економії наслідками війни - втратою роботи та доходів.
“Через війну економічна ситуація в Україні погіршилася. Реальні доходи українців впали, дехто залишився без роботи, дехто взагалі її втратив. Водночас ціни підросли. Все це змусило відмовитися від різних благ, в першу чергу від походів до ресторанів, кіно та придбання дорогих товарів, як то побутової техніки та електроніки”, - каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.
Своєю чергою Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) вважає, що зниження попиту серед українців на різні товари пов'язане не тільки з війною, а й з високими цінами та відсутністю можливості отримати більш оплачувану роботу. Згідно з дослідженнями вже у 2019-2022 р.р близько 50% населення стабільно відповідали, що нічого не відкладають “на чорний день” і живуть сьогоднішніми потребами. І лише 10% населення казали, що мають грошові накопичення та регулярно формують запаси.
“За таких умов, з урахуванням зростання цін минулого року та тенденцією їх збільшення у 2023 р., а також розуміючи високий рівень заборгованості окремих осіб перед кредитними організаціями, зрозуміло, що попит на продукти харчування та іншу продукцію в країні стабільно знижуватиметься”, - резюмує експерт.
Водночас в НБУ вважають, що темпи зростання споживчих цін у 2023 р. сповільняться внаслідок жорстких монетарних умов, зниження світової інфляції та слабшого попиту до 18.7%. Тож є надія, що попит потрохи серед населення на товари потрохи збільшуватиметься.
Менше купують їжі
Після вторгнення Росії в Україну українці почали витрачати на продукти харчування на 8% менше, ніж раніше, а економія стала звичною справою.
Згідно з дослідженням “Делойт Україна” українці почали економити навіть на продуктах харчування та безалкогольних напоях - 70%. Доволі велика кількість людей відмовилась від доставки їжі (79% опитаних).
Крім того, 63% громадян погоджуються з потребою економити на продуктах харчування. 80% українців вже встигли зробити запаси їжі на тривалий час. Цікаво, що на продуктах харчування та готовій їжі економлять найбільше жителі північних областей (80% та 85% відповідно), найменше – західних (65% та 78%).
Орищак каже, що тенденція до економії на продуктах харчування намітилась з самого початку війни України з РФ. Вже тоді зростав попит на товари тривалого зберігання та падав на продукти не першої необхідності. Так, відразу просіли продажі на кондитерські вироби у вигляді тортів і тістечок, а також свіжу рибу, м'ясо яловичини та баранини. За офіційними даними за 2022 р. середній чек українців на продукти харчування скоротився на 8%.
Наразі люди продовжують економити на продуктах харчування, які подорожчали найбільше за рік, хоч і були у звичному продуктовому кошику кожного українця. Зокрема яйця подорожчали більше, ніж на 70%, що сприяє скороченню попиту. Також на 70% за рік подорожчали фрукти, і попит на них виросте тільки з появою на прилавках вітчизняної продукції, яка дешевша за імпортну.
За даними Держстату, в лютому 2023 р., порівняно аналогічним періодом минулого року загалом продукти харчування подорожчали на 31,5%. Ціни на хліб і хлібопродукти зросли на 26%, на яйця – одразу на 80,3%, фрукти подорожчали на 74,9%, риба та продукти з риби – на 44,1%, овочі – на 36,2%, макаронні вироби – на 25,8%, олія – на 24%, м'ясо та м'ясопродукти – на 23,2%, сир твердий і кисломолочний – на 23%, хліб – на 19,3%, молоко – на 17,4%, соняшникова олія – на 14,1%.
Орищак каже, що вартість продуктів харчування в Україні змінюється через те, що бізнес закладає витрати на транспорт у кінцеву вартість товару, робить податкові відрахування, враховує сезонні фактори.
За його словами через високі ціни на продукти харчування не всі українці можуть дозволити собі навіть базовий продуктовий набір. Ймовірно, що зовнішня гуманітарна допомога подекуди розходиться корупційними каналами, існуючі запаси продають за завищеними цінами, щоб бізнес міг жити на межі достатності особистого прибутку, а запасів у населення немає.
Своєю чергою Охрименко вважає, що результати опитування щодо продуктів харчування не можна вважати репрезентативними.
“Досліджень багато і різних. Але підприємці, які займаються торгівлею кажуть, що у них кількість покупців така ж, як до війни. Хоч ціни підросли, українці, як і раніше купують багато їжі”, - каже експерт.
На його думку, ціни не підіймалися б, аби не було покупців, які можуть придбати товари. Тому зростання цін показує, що покупців достатньо. Зарплати зараз трохи підросли в середньому на ринку праці порівняно з початком війни, тож більшість може дозволити собі не економити, принаймні на продуктах харчування.
За словами експерта, на початку війни боялися, що будуть проблеми з продуктами, але тепер видно, що їх немає. Ринок спрацював ідеально і дефіциту немає ні в чому.
Молодь витрачає більше
Суттєва відмінність серед різних вікових категорій існує щодо середнього чека за один похід до магазину. Найбільше витрачають респонденти віком 18–27 років, їхній середній чек становить 1380 грн, що на 16% більше, ніж минулого року. Водночас тогорічна тенденція на зменшення середнього чека зі збільшенням віку респондентів збереглася. Українці молодшого віку витрачають на одну покупку на 42% більше, ніж середньостатистичний українець, і в 3,1 раза більше, ніж люди похилого віку.
Середній чек українців, які виїхали за кордон, вищий, ніж у внутрішньо переміщених осіб і у тих, хто не змінював місце проживання, та перевищує середній серед усіх опитаних на 14%. Однак ця категорія респондентів найрідше купує продукти – майже на 19% рідше, ніж внутрішньо переміщені особи (ВПО).
Цікаво, що 70% українців відмовляється від продукції тих виробників, які якось пов‘язані з Росією.
“Повномасштабна війна вплинула на ставлення громадян до брендів. Наприклад, більшість опитаних відмовляються купувати товари, пов'язані з РФ, а більше третини респондентів готові купувати дорожче у соціально відповідального бізнесу, який підтримує ЗСУ”, - розповів керівник “Делойта” Олександр Ямпольський.
Вікторія Хаджирадєва