Як кажуть екологи, зруйноване місто відновити легше, ніж природу. Захисники довкілля б’ють на сполох: біосферний заповідник Асканія-Нова знаходиться під загрозою знищення.
Під контролем росіян
Біосферний заповідник Асканія-Нова у Херсонській області рік війни тримався під українським контролем. Але 20 березня унікальний парк опинився під керуванням окупантів. Повідомляється, що до установи прибув "перший заступник керівника адміністрації президента Росії" разом з колаборантом Сальдо та невідомим у ролі директора.
"Таким чином, подальше збереження природоохоронної, науково-дослідної установи міжнародного значення – Біосферного заповідника Асканія-Нова не може бути забезпечене українською адміністрацією та знаходиться під безпосередньою загрозою", - повідомила на сторінці у Facebook прес-служба заповідника.
Там зазначили, що персонал поки що продовжує виконувати обовʹязки та здійснює необхідний догляд за колекціями.
"До цього часу, попри окупацію території, відсутність поточних видатків, цілком порушену транспортну логістику та критичну масу організаційних проблем установа функціонувала в українському форматі та здійснювала передбачені види і обсяги робіт. Ми зробили усе залежне від нас і протримались з гідністю!" - йдеться у повідомленні.
За інформацією з відкритих джерел, повідомляють на сторінці заповідника, до єдиного державного реєстру юридичних осіб Росії було внесено Государственное автономное учреждение Биосферный заповедник Аскания-Нова (навіть без імені Ф. Е. Фальц-Фейна).
Українська влада вже відреагувала на захоплення заповідника. В ефірі телемарафону міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець заявив, що Україна звернулася до міжнародних природоохоронних конвенцій для визнання незаконними дій РФ на окупованих природно-заповідних територіях Херсонщини.
Міністр зазначив, що окрім Асканії-Нова не менш загрозливою є ситуація у національному природному парку Джарилгацький, територію якого РФ намагається перетворити на землі для "мисливства, рибальства, вилову та відстрілу диких тварин".
"Рашисти, як варвари, вони в принципі не розуміють, що роблять. Вони вже зруйнували велику кількість наших цінних природоохоронних об’єктів, використовуючи наші заповідники як військові бази, "паркінги" для танків. Рішення, які вони приймають сьогодні, нелегітимні. Днями я підписав відповідні звернення до секретаріатів міжнародних конвенцій, щоб, по-перше, така діяльність Росії була засуджена, а по-друге, почався процес невизнання цих дій агресора. Ми сьогодні приділяємо багато уваги міжнародній комунікації, міжнародній співпраці. Впевнений, що на дипломатичному, комунікаційному рівнях і на рівні міжнародного засудження маємо вживати всіх можливих заходів, щоб зупинити Росію", - зазначив міністр.
Зокрема, Міндовкілля вже направило листи, так звані ноти, до Секретаріатів Бернської, Рамсарської, Боннської Конвенцій, Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), а також до Секретаріату Міжнародного союзу охорони природи та до Національної комісії у справах ЮНЕСКО.
В Асканії може статись катастрофа
Через декілька днів після захоплення заповідника в мережу виклали жахливі фото, на яких російські солдати начебто влаштували сафарі в біосферному заповіднику Асканія-нова. На знімках люди в формі армії РФ тримали в руках вбитих тварин, яких начебто вполювали в окупованому парку.
Проте, на щастя, керівництво заповідника заперечило інформацію про вбивство сарн. У коментарі Суспільному директор заповідника Віктор Шаповал повідомив, що фотографія, на якій російські військові тримають двох вбитих козуль, не має стосунку до установи.
"Козулі не живуть вільно у степу і не утримуються у зоопарку заповідника", — повідомив Віктор Шаповал.
Також, за його даними, поки ніякої підготовки з боку окупаційної влади до вивезення тварин з заповідника не спостерігають.
"Установа рухається за інерцією. Значна частина персоналу залишилася на місці і виконує всі роботи, які пов’язані з доглядом за тваринами і за колекцією дендропарку. Ресурси кормів є. Тварини доглянуті", — розповів директор.
Та під керуванням росіян з Асканія-Нова може статись трагедія. Шаповал називає ситуацію, що виникла в заповіднику, "критичною" та "катастрофою".
"От оце зараз критична ситуація. Виникають різні нюанси й ситуації – пожежі, заїзди, спорудження фортифікацій, розташування військової техніки. Але загалом зараз найбільш проблематична ситуація саме з колекцією копитних, які становлять національне надбання", – зауважив директор в коментарі Радіо Свобода.
Шаповал припускає, що окупаційна влада може почати вивозити тварин із заповідника.
"Це катастрофа, от у загальних рисах це катастрофа. Ця колекція, вона неоціненна. Вона не має отакого прямого матеріального виміру. Її цінність має світовий масштаб, і вона не може бути розкладена до суми її компонентів. Тобто у нас є реалізаційні ціни. Для орієнтира, наприклад, вартість зебри складає близько 130 тисяч гривень 1 особа, а їх понад 30 особин ми зараз маємо – зебр. Тут не треба бути експертом, аналітиком, щоб зрозуміти, що для окупаційних структур вони представлятимуть найбільший інтерес", – впевнений Шаповал.
Природоохоронець, голова ГО Українська природоохоронна група Олексій Василюк в свою чергу зазначає, що в Асканії утримується величезна кількість тварин, насамперед копитних. Вони живуть у степу, на зиму їх треба заганяти в теплі приміщення, доглядати й лікувати. До того ж заповідник – на штучному зрошенні, щодня воду там отримують з артезіанських свердловин.
"Ми повинні розуміти, що в Асканії живуть не просто тварини. Вони нащадки тих тварин, які завіз, коли був живим Фальц Фейн понад 100 років тому. Він хотів, щоб у Асканії можна було розводити тварин в умовах акліматизації. Місія Асканії полягала в тому, щоб розводити тварин і в разі їх зникнення на батьківщині ареалу поновити їх з заповідника", - зазначає Василюк в коментарі сайту Тексти.
Він зазначає, що тварини за останні 140 років акліматизувалися до умов заповідника.
"Якщо цих тварин кудись вивезуть або вони загинуть, не можна буде просто привезти нових. Нові тут не виживуть. Минуло багато часу й зусиль, щоб тварини стали звичними до цього клімату. І тому в разі втрати цієї колекції тварин, відновити її буде неможливо", - каже експерт.
Також в Асканія-Нова є дендропарк, де ростуть дерева віком понад 100 років, які своєю природньою смертю гинуть і падають, коли доживають віку, зазначає еколог. Весь цей дендропарк існує лише тому, що щодня його поливають штучним поливом артезіанською водою.
Гине природа України
Від війни страждають не лише заповідні території. У січні міністр оборони Олексій Резніков назвав збитки, яких Росія завдала екології України.
"Збиток українській екології, завданий Росією, оцінюється в 35,3 мільярда доларів. Під загрозою мільйони гектарів природних заповідників", – написав Резніков.
Він підкреслив, що російські загарбники порушили статтю 55 протоколу 1, яка "забороняє вести війну проти природного середовища шляхом репресій, але Росію це не хвилює".
Найбільше в Україні постраждав ліс, каже Руслан Стрілець.
"Майже 3 млн гектарів лісу було пошкоджено. Це майже третина лісової території України. Майже 500 тисяч га знаходяться зараз під тимчасовою окупацією або в зоні військових дій", – уточнив Стрілець.
Також міністр зазначив, що 10 національних парків, вісім заповідників та два біосферні заповідники зараз перебувають під російською окупацією. Під загрозою знищення 600 видів фауни та 750 видів флори.
Еколог Олексій Василюк розповів про наслідки, з якими стикаються заповідники через ведення бойових дій.
"Жоден живий організм не може виживати в умовах вибухів боєприпасів. Будь-які тварини, рослини гинуть так само, як і люди, якщо там, де вони перебувають, щось вибухає. Інша справа – тварини. Наприклад, дрібні тварини, які живуть у ґрунті, їх же не буде ніхто евакуювати, вони самі не можуть ховатися, вони помирають там, де вибухають снаряди. І це відбувається всюди, де вони вибухають. Так от екоцид – це не полювання, якийсь промисел, це вибухи, це найкращий приклад, що таке екоцид, тому що гине усе живе без розбору", - наводить слова експерта Радіо Свобода.
Земля у заповідниках залишиться забрудненою навіть після розмінування, каже еколог.
"Можна знайти міни, але не можна вилучити з ґрунту забрудники, які потрапили з боєприпасів. Тому я думаю, що величезні площі України після війни все-таки залишаться покинутими: чи то через забруднення, чи то через замінування. Але все-таки так само, як і для людей, це неймовірне горе і втрати. Для природи це значно більші втрати", – підкреслює він.
Валерія Шипуля