Про необхідність реформування ООН, зокрема й Радбезу цієї організації, вголос заявляють вже не лише США та країни Євросоюзу, до них нещодавно приєдналась Туреччина. Проте процес цей - тривалий і доволі складний.
Справжній нонсенс
Країна-агресор Росія з 1 квітня безперешкодно головує у Радбезі ООН. Й, звісно, не забарилася використати "службове становище" у власних інтересах, скликавши 5 квітня неофіційну зустріч у Раді безпеки. Її було присвячено питанню дітей, незаконно вивезених з України до РФ - у російському викладенні це цинічно зветься "евакуацією із зон конфліктів". На ньому по відеозв’язку виступила російська "уповноважена з прав дитини" Марія Львова-Бєлова.
Варто згадати, що у травні минулого року очільник РФ Путін підписав указ про спрощення надання українським дітям російського громадянства. Саме так "уповноважена з прав дитини" РФ стала нібито "прийомною мамою" для 15-річного підлітка, вивезеного з окупованого росіянами Маріуполя у травні 2022 року.
Тому Міжнародний кримінальний суд (МКС) підозрює Путіна та Львову-Бєлову у скоєнні воєнних злочинів - насильницьких депортаціях та переміщенні населення, зокрема дітей, із захоплених армією РФ територій України. За міжнародним правом, цеможе розцінюватися, як геноцид.
Звичайно, демарш Бєлової у Радбезі обурив світ. Понад 50 країн, а також Євросоюз виступили з цього приводу зі спільною заявою, наголосивши, що є факти про вивезення 19,5 тисяч українських дітей з окупованих РФ територій.
"Російська Федерація прагнутиме представити свої дії в Україні як відповідні міжнародному праву, нормам про права дітей та плану дій щодо дітей в умовах збройного конфлікту. Але це максимально далеко від істини", - йшлося у документі.
При цьому Великобританія та США заблокували трансляцію засідання на сайті ООН. А посол США в ООН Лінда Томас-Грінфілд заявила, що завдяки цьому Львова-Бєлова не мала "міжнародної трибуни для поширення дезінформації та спроб захистити свої жахливі дії в Україні".
Під час виступу "уповноваженої" Путіна залу засідань Радбезу демонстративно покинули посли США, Великої Британії, Албанії та Мальти.
До речі, у заяві британського представництва у Twitter йдеться, що "якщо Марія Львова-Бєлова хоче звітувати про свої дії, вона може зробити це в Гаазі".
Звичайно, посол Росії в ООН Василь Небензя заявив журналістам: неформальна зустріч була запланована до ордерів МКС і не призначалася для спростування звинувачень проти Путіна та Львової-Бєлової. Проте Росія не приховує програму, у рамках якої вона викрала тисячі українських дітей. Раніше Небензя казав, що таким чином російська влада хотіла "уберегти їх від небезпеки" і готова повернути дітей до України.
На думку юриста, правозахисника Марка Фейгіна, головування РФ у Радбезі ООН - це справжній нонсенс.
"Сказати, що вона (РФ - ред.) порушила Устав ООН - це взагалі нічого не сказати. Порушив - це щось зовсім інше. В організації, котра має забезпечувати безпеку, головує країна, що просто вторглася у чужі межі, вбиває людей, застрілює їх зі зв’язаними руками, бомбить міста. І вона головує в ООН. Що ж це за організація така?", - щиро обурився він.
Юридичний шлях
Вочевидь, Радбез ООН став нині "кульгавою качкою". Тож, коментуючи початок головування там РФ, президент України Володимир Зеленський наголосив, що "не буде такої причини, яка зупинить реформу глобальних інституцій, зокрема Радбезу ООН".
"У Кремля не вийде прикритися кріслом у Раді безпеки ООН, газовими трубами чи чимось іще. Законна і справедлива відповідальність за кожен скоєний на українській землі російський злочин неодмінно буде", - заявив президент.
То як все-таки зрушити цей камінь з місця? Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк наголошує: "У статутних положеннях чітко зафіксовано, що може робити країна в рамках міжнародного права, а що не може. Росія все це порушує і, безсумнівно, за це має бути покарання. Як мінімум, Росія не може головувати в Радбезі, використовуючи право вето, щоб покривати власні геноцидні, терористичні та військові прояви в Україні".
За його словами, потрібно призупинити членство Росії в Раді безпеки і забрати право вето. Другим кроком має бути призупинення членства в ООН країни-агресора. І третє - на базі ООН потрібно створити спецтрибунал, щоб на очах країн розібрати в деталях, що така поведінка в цивілізованому світі неприпустима.
Проти російського головування в Раді безпеки ООН спільно виступили Естонія, Латвія та Литва. Трохи згодом до них приєдналася Чехія.
"Останнім доказом (того, що ООН потребує реформування - ред.) є те, що в інституції, яка має забезпечувати мир, головує держава, що порушує Статут ООН і загрожує безпеці всього світу", - наголосив, зокрема,міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський.
За повідомленням Anadolu, днями президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган також зазначив, що нинішній порядок, за яким лише п’ять країн впливає на "долю людства", не є стійким.Тому він закликав до всеохопної реформи Радбезу ООН.
Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Хорватія, Боснії і Герцеговині (2010-2017 рр.) Олександр Левченко вважає, що простіше виключити Росію не з Ради безпеки, а взагалі зі складу членів ООН.
"Причому виключати потрібно не шляхом голосування, проведення Генасамблеї, а шляхом того, як ми вже поставили питання перед Секретаріатом ООН: на яких підставах Росія зайняла місце Радянського Союзу?, - цитує його uatv. - Після того як розпалася Чехословаччина, дві країни пройшли процедуру вступу. Союзна республіка Югославія себе заявила правонаступником СФРЮ (Соціалістична Федеративна Республіка Югославія) і хотіла автоматично залишитися в цьому кріслі, але ніхто на це не дав дозволу. І Югославія проходила процедуру вступу в ООН. Потім, коли розпалася Югославія, Сербія і Чорногорія знову проходили процедуру вступу в ООН. Процедура вступу - нескладна. Як правило, члени ООН підтримують її. Але в Росії велика проблема: кажуть, до РБ ООН приймають тільки миролюбні країни, а РФ веде найбільшу війну після Другої світової".
Політолог Володимир Фесенко описує інший варіант, можливий у разі поразки РФ.
"Сам факт поразки країни-агресора у війні дуже сильно вплине на міжнародну ситуацію. І тоді це може підштовхнути й інші країни-члени Ради безпеки до постановки питання про зміну статусу РФ. Рішення може блокувати Китай, нажаль. Тут потрібна воля цілої низки країн, особливо західних. Це може розколоти ООН, і тоді особливий статус Росії втратить сенс. Це, звичайно, конфліктний сценарій, але його теж виключати не можна", - каже він.
Натомість український дипломат Володимир Єльченко, котрий вісім років був постпредом України в ООН, констатує: є два політичних - "китайський" і "південноафриканський" - і суто юридичний шляхи, як прибрати Росію з ООН.
"Китайський" шлях, за його словами, - це коли в 1971 році з ООН виключили Китайську Республіку (те, що ми сьогодні знаємо як Тайвань) і замість неї віддали це місце КНР, яка сьогодні існує. "Південноафриканський" реальніший за попередній: Генасамблея ООН свого часу схвалила резолюцію, про невизнання повноважень апартеїдного уряду Південної Африки.
А юридичний шлях - це звернення до комітету з повноважень у Генасамблеї ООН, до котрого входять дев’ять країн, і там немає права вето, а склад оновлюється щороку. Єльченко переконаний, що українська сторона змогла би набрати більшість голосів у цьому органі, і таким чином не визнати повноваження російської делегації, позбавивши її можливості брати участь у роботі ООН узагалі та в Раді безпеки зокрема.
Ірина Носальська