На Заході банківську кризу вдалося подолати, проте на черзі криза в країнах, що розвиваються. До таких країн відноситься й Україна.
США та Європа пережили банківську кризу, її вдалося зупинити та не дати їй перерости у масштабну фінансову кризу. Проте експерти побоюються, що країни, які розвиваються лише на порозі банківської кризи, яка може призвести до глобальної світової кризи. Чого чекати Україні?
Як Захід пережив банківську кризу?
Після того, як в США почалися проблеми у трьох досить великих банків - Silicon Valley Bank, Signature Bank та First Republic Bank, а у Швейцарії у одного з найбільших банків країни - Credit Suisse, на Заході заговорили про банківську кризу.
Водночас, на думку Олександра Охрименко, президента Українського аналітичного центру те, що сталося з американськими та швейцарським банками - це не криза, це приклад того, що деякі банкіри вирішили ризикнути та програли.
Він вважає, що в США банки лопнули через те, що “гралися” з криптовалютою та стартапами. У Швейцарії банк взагалі не збанкрутував, там просто пройде його перепродаж.
Так чи інакше, кризу вдалося подолати. До такого висновку прийшли міністри фінансів та голови центробанків країн “Великої сімки”.
“Ми підтверджуємо, що фінансова система стійка завдяки своєчасній реакції влади та реформам після фінансової кризи 2008 р.”, - йдеться у їхній заяві.
Подолати кризу вдалося завдяки діям центробанків країн. Вони забрали проблемні банки від їх власників, а вкладникам гарантували повернення коштів.
Проте криза може незабаром повторитися. Так, директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва зазначила, що на цей час у світі спостерігається швидкий перехід від низьких до набагато вищих відсоткових ставок і це ще одна причина проблем у світовій економіці.
“Інфляція неминуче створює турбулентності для банківського сектора деяких економічно розвинених держав”, - уточнила вона.
Підняття ставок по кредитах та відставання у піднятті ставок по депозитах може призвести до відтоку грошей з банківського сектору і до чергової кризи.
Загроза для країн, що розвиваються
Крім того, є загроза банківської кризи для країн, що розвиваються. МВФ попередив, що нова банківська криза може зупинити зростання світової економіки. Якщо так станеться, то банківська криза загрожує ринкам, що розвиваються. У МВФ кажуть, що не у всіх цих країнах вклади застраховані державою, не у всіх є гроші, щоб рятувати банки, що лопнули. Їхні позичальники зазвичай більш ризикові та менш надійні. І самі банки традиційно мають значно більшу вагу у фінансовій системі загалом, ніж у розвинених країнах. Тож банківська криза може цілком перерости у фінансову.
Аналітики МВФ попереджають, що якщо світ не вийде зі стагнації, не впорається з інфляцією та наслідками війни в Україні, то банківська криза докотиться до країн, що розвиваються. А в них збиток від набігу вкладників обіцяє бути набагато серйознішим за той, що стався на заході.
Світова криза на порозі?
Проблеми у банківській сфері можуть перерости в справжню фінансову кризу на зразок тієї, що була у 2008 р.
За словами Георгієвої, вразливість світової економіки через спроби центробанків стримати високу інфляцію зростає і є загроза “вибуху”. При цьому вона зазначила, що очікувати на повторення кризи 2008 р. все-таки не варто.
Водночас Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm каже, що світова криза прогнозувалася ще на 2018-19 р.р., але вона була відстрочена до 2020 р. Тоді вона відбулась через розповсюдження коронавірусу. Однак у 2020 р. ми мали справу зі штучно спровокованою кризою, адже самі уряди країн були в цьому винні, вони активно “заливали” економіки дешевими грошима. А класичної економічної кризи, викликаної структурними диспропорціями в економіці, так і не було. Цього року вона цілком може статися, в тому числі й через банківські проблеми у світі.
Своєю чергою Охрименко вважає, що наразі немає жодних симптомів світової кризи. Криза такого масштабу, як була у 2008 р. буває раз на 70 років. Головною його причиною був розпад СРСР та суттєве розширення світового ринку. Як результат, ринок просто перегрівся і в результаті у 2008 р. відбулась криза, після дуже великого економічного зростання. Зараз немає економічного зростання та немає перегріву ринку. Хвиля банкрутств банків аж ніяк не впливає на світову економіку. Вона була створена власниками біткойну та любителями стартапів.
На думку експерта, не банківські негаразди створюють для світової економіки проблеми, а війна в Україні. Але навіть вона призводить до стагнації економіки, а не до кризи.
Що чекає Україну?
Україна теж належить до країн, що розвиваються. Тож банківська криза може трапитись і у нас. Після закриття декількох банків цього року в Україні заговорили про можливість банкопаду.
Причин можливого закриття банків декілька. Перша - війна. Чим довше вона триває, тим складніше банкам утримувати свій портфель. Друга - зростання частки неповернень кредитів. Понад третина українців не повертає кредити через втрату роботи.
“Головна проблема - погані кредити й необхідність формування резервів”, – каже виконавча директорка Незалежної асоціації банків Олена Коробкова.
За час повномасштабної війни кількість тих кредитів, які банкам, ймовірно, не вдасться повернути, збільшилася до 38%. Третя причина - зайняття нелегальною діяльністю.
Водночас Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) каже, що причиною закриття деяких банків може стати їхня невідповідність вимогам НБУ, а також зайняття нелегальною діяльністю. Раніше такі банки створювалися під конкретні бізнеси для зниження рівня податкових платежів, але тепер вимоги функціонування фінустанов стали жорсткішими, і лише великі банки можуть впоратися з ними.
Своєю чергою Охрименко вважає, що немає загрози великому банкопаду. На його думку, закриватимуться ті банки, які самі не бачитимуть сенсу продовжувати працювати собі у збиток. Річ у тім, що зараз банківський бізнес не дуже прибутковий і власникам дрібних банків простіше закрити його, ніж утримувати. При цьому інші банки, як працювали, так і працюватимуть далі.
“Немає взагалі ніяких ризиків для банківської системи України, вона працює на відмінно в умовах війни”, - каже експерт.
Своєю чергою Богдан Данилишин, академік НАН України, завідувач кафедри КНЕУ ім. В.Гетьмана вважає, що для України важливо вивчати світовий досвід діяльності центральних банків в кризові періоди для того, щоб сформувати та обґрунтувати доцільні форми подальшого монетарного регулювання національної економіки.
Експерт каже, що інструментарій стабілізаційної політики центральних банків залежить від характеру економічної кризи. В умовах фінансової кризи безумовним пріоритетом політики центрального банку є забезпечення стабільного функціонування фінансового сектора.
Натомість в умовах структурної кризи (наприклад, спровокованої пандемією чи війною) пріоритетом стабілізаційної політики центрального банку стає створення умов для насичення грошовою пропозицією критично важливих сегментів реальної економіки та державних фінансів.
Вікторія Хаджирадєва