Євросоюз на словах декларує намір продовжувати санкційну політику проти РФ. Але, коли мова йде про реальні справи, ЄС пригальмовує: серед союзників немає єдності по деяких пунктах.
Україна вимагає
25 квітня міжнародна експертна група Єрмака-Макфола представила новий план дій щодо посилення антиросійських санкцій.
Пропонується країнам, які не заборонили росіянам в'їзд за туристичними візами, ввести збір на відбудову України під час їх оформлення.
Майкл Макфол зазначив, що необхідно і надалі запроваджувати санкції щодо енергетичного комплексу РФ та оборонної промисловості, застосовувати обмеження використання фінансових інструментів, а також підіймати питання конфіскації активів Центробанку РФ для передачі їх Україні.
Цього ж дня президент України Володимир Зеленський у традиційному відеозверненні прокоментував новий план санкцій проти Росії групи Єрмака-Макфола.
"Цей санкційний документ буде на столах у всіх ключових лідерів світу як політичних, так і громадських, бізнесових. Санкції проти російського нафтогазового сектора, проти атомної галузі, проти абсолютно кожного, хто допомагає Росії обходити вже застосовані обмеження. Це необхідний самозахист міжнародного правопорядку", - сказав президент.
Він зазначив, що це вже другий такий санкційний план, перший було виконано на 70%.
За словами Зеленського, документ містить ті напрямки, за якими можна посилити санкційний тиск на Росію і створити у світі більше стабільності за допомогою "виключення з глобальних відносин усіх деструктивних російських суб'єктів, які працюють на війну".
Зазначимо, що в річницю Чорнобильської катастрофи, 26 квітня, Україна знову закликала світ до конкретних санкцій, а саме проти атомної промисловості країни-агресорки. У МЗС України зазначили, що загарбницька війна РФ проти України створила безпрецедентні загрози для радіаційної та ядерної безпеки України, Європи та світу.
Дипломати наголошують, що світ має об’єднатися у протидії російському ядерному шантажу.
"Розраховуємо на посилення міжнародного тиску з метою якнайшвидшого звільнення окупованої ЗАЕС та відновлення контролю України над усіма мирними ядерними об’єктами і матеріалом у міжнародно-визнаних кордонах нашої держави", - додають у дипустанові.
Там також закликами світ до кроків, спрямованих на забезпечення політичних, економічних та правових наслідків для РФ, включаючи розширення санкцій щодо російського сектору атомної енергетики, зокрема і державного концерну Росатом, який причетний до злочинів на ЗАЕС.
Що пропонує Європа
Західні партнери України поки що не узгодили 11 пакет санкцій, та пропозиції у ньому дуже цікаві. Наприклад, США та деякі ключові союзники України розглядають можливість майже повної заборони експорту до Росії, що може привести до значного посилення економічного тиску на президента РФ Володимира Путіна через розв'язану ним війну.
Як пише Bloomberg із посиланням на джерела, посадовці країн G7 обговорюють цю ідею напередодні саміту лідерів у Японії, що відбудеться у травні. Основна мета полягає в тому, щоб долучити до тиску країни-члени Європейського Союзу.
Джерела наголошують, що такий підхід переверне режим санкцій – у такому випадку весь експорт буде заборонений, окрім позицій, що перебувають у списку винятків. Зараз же весь експорт дозволений, якщо він не підпадає під санкції.
Але вже є перші заперечення. Зокрема видання FT стверджує, що ЄС і Японія виступили проти пропозиції США. Аналітики називають цю проблему ознакою того, що "Великій сімці" все важче вводити нові обмеження для Росії.
До того ж, ведуться дискусії щодо інших пунктів 11 пакету санкцій. Відомо, що Європейський Союз має намір запропонувати заборону на транзит багатьох товарів через Росію. Але доволі спірним залишається питання запровадження санкцій проти атомної галузі Росії та заборону на купівлю російських алмазів. Не дивлячись на те, що Україна давно вимагає ввести обмеження на ці галузі, та більшість в ЄС не підтримує подібні заборони.
"Насправді це все (11 пакет санкцій - ред.) ще на стадії обговорення. Деякі країни роблять пропозиції, що там (у новому пакеті санкцій – ред.) має бути, як, наприклад, Польща – діаманти. Інші кажуть, можливо не безпосередньо, що діаманти – ні. Я не думаю, що справу буде закрито раніше ніж у другій половині травня. Не можна очікувати на щось раніше", – підкреслив глава МЗС Польщі Збігнєв Рау.
Глава МЗС РП додав, що особисто сподівається у новому пакеті на персональні санкції щодо осіб, причетних до викрадення і вивезення українських дітей до Росії, а також щодо представників російської системи правосуддя, які відповідають за судові переслідування опонентів.
Закриття лазівок замість санкцій проти Росатому
Зміст 11 пакету санкцій коментують експерти. За словами виконавчого директора Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, новий пакет передусім стосуватиметься закриття лазівок, що дають змогу обходити вже ухвалені раніше санкції. Він зазначає, що на сьогодні по суті залишилося дві сфери, які тією чи іншою мірою не охоплені санкційними обмеженнями і є досить знаковими для російської економіки і для російського бюджету. Це - Росатом і алмазний бізнес.
Але, як уточнив економіст в ефірі FREEDOM, потрібно розуміти, що за цими двома напрямками, особливо за атомним бізнесом, навряд чи буде досягнуто скоро компромісу.
"Тому очікувати, що воно з’явиться в 11-му пакеті — точно ні. Просто потрібно розуміти, що низка країн Європейського континенту, наприклад, Франція досить активно за контрактами з Росатомом відправляє до РФ відпрацьовані ядерні відходи зі своїх ядерних електростанцій. Угорці взагалі на своїй території мають атомну електростанцію, яка є прямою власністю Росатома. Тому, звичайно, у всій цій ситуації від цих країн точно навряд чи можна чекати підтримки санкційних обмежень, пов’язаних із Росатомом", — пояснив Пендзин.
Те ж саме, за його словами, стосується і позиції, наприклад, Нідерландів щодо торгівлі алмазами.
"Тож поки що на сьогоднішній момент європейські лідери, європейські країни концентруватимуться на посиленні контролю за вже ухваленими санкціями, які й так насправді доволі серйозно обговорювали і дуже непросто ухвалювали", — додав економіст.
Дійсно, РФ знайшла сотні лазівок, якими обходить вже введені санкції. Проте, як вважає Павло Клімкін, міністр закордонних справ України (2014-2019 років), закрити шляхи обходу санкцій можна було і в попередніх "пакетах". Також в санкціях важливо не зупинятись та "бити" по нових сферах.
"Є сфери, які абсолютно очевидні. Одна – це Росатом. Атомна промисловість. І Росатом – це не тільки про атомку, як це свідчить з його назви, зараз дуже багато хайтеку росіяни ховають саме під брендом Росатому. І є те, що дуже непокоїть нас всіх – це, наприклад, алмази і експорт, який йде до Бельгії, до Антверпену, до багатьох інших точок", - каже Клімкін в інтерв’ю Радіо. Свобода.
Екс-очільник МЗС підкреслює: якщо Росія відчує, що 11-й пакет – це переважно гра навколо того, що вже є, це, звичайно, буде більш ніж політичний сигнал. Це буде певною мірою стимул для того, щоб далі масово обходити санкції.
Валерія Шипуля