RU
 

Пенсії в Україні і в ЄС: що спільного і що різне

Корреспондент.net,  26 квітня 2023, 17:40
0
1803
Пенсії в Україні і в ЄС: що спільного і що різне
Фото: Корреспондент (иллюстративное фото)
Деякі пенсіонери отримають підвищені виплати у червні та липні

Кожен день наближає нас до членства в Євросоюзі, тому всі важливі сфери життя ми зіставляємо з європейськими. Пенсійне забезпечення - одне з найважливіших питань, яке слід узгодити з ЄС.

Поділ на категорії - наш мінус

В рамках євроінтеграції у Верховній Раді провели круглий стіл "Рівень пенсійного забезпечення пенсіонерів та осіб з інвалідністю в Україні у порівнянні з країнами Європейського Союзу".

"23 червня 2022 року Європейська Рада надала Україні статус кандидата на членство в ЄС. Цей дуже важливий крок вимагає від української влади приводити у відповідність вітчизняне законодавство, в тому числі це стосується пенсійної реформи, маємо робити певні кроки для достойного пенсійного забезпечення наших громадян", - зауважив народний депутат, перший заступник голови парламентського Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Михайло Цимбалюк.

Утім, зазначив він, широкомасштабна військова агресія Росії проти України спричинила різке зростання рівня безробіття в Україні, а також масштабну міграцію українського населення як всередині країни, так і за її межі в пошуках безпечного для життя місця. Водночас зберігається тенденція поступового старіння українського населення. Усе це впливає на можливості пенсійної системи України, яка фактично існує на одному рівні - у вигляді солідарної системи, яка є збитковою.

За даними Міністерства соціальної політики, станом на 1 січня 2023 року пенсії в Україні отримують 10 687 921 осіб. Право на призначення пенсії за віком мають чоловіки та жінки після досягнення 60, 63 або 65 років. Лише окремим категоріям громадян пенсії можуть призначатися до досягнення ними 60-річного віку. Це призводить до того, що серед усіх категорій пенсіонерів середній вік виходу на пенсію становить 53,8 року.  

Особливі підходи в обчисленні пенсії мають, зокрема, судді, прокурори, чорнобильці, митники, науковці, чиновники різних рівнів. Це призводить до того, що мінімальна та максимальна пенсія в Україні, яку забезпечує працююче населення, відрізняється у 10 разів.

"Наразі ми тісно співпрацюємо зі Світовим банком для того, щоб створити прозору систему пенсійного забезпечення. Світовий банк акцентує увагу на тому, що людина в Україні зацікавлена бути в певній категорії для отримання пенсії, а не в тому, щоб триваліший час бути працевлаштованим та вести активне життя", - зауважила  гендиректор директорату розвитку соціального страхування та пенсійного забезпечення Міністерства соціальної політики Валентина Кудін.

Тобто, Європа не в захваті від поділу українських пенсіонерів на категорії, і, відповідно, різних умов для нарахування пенсій.

Нагадаємо також, що пенсіонерам з мінімальною пенсією останніми роками держава декілька разів підвищувала виплати, а також запровадила доплату за віком. У 2023 році пенсіонери, яким виповнилося 80 років і більше, продовжать отримувати доплату до пенсії у розмірі до 570 грн; пенсіонери віком 75-80 років - до 456 грн; 70-75 років - до 300 грн.

"Завдяки цим заходам орієнтовно чотири мільйони пенсіонерів отримують пенсію у розмірі від 3 до 4 тисяч гривень", - зазначила Кудін. І звернула увагу на те, що 1 липня 2020 року розмір мінімальної пенсії в Україні становив усього 1 712 грн.

Спільна біда - стрімке старіння населення

Про основні правила пенсійного забезпечення у деяких країнах ЄС - Польщі, Німеччині, Чехії та Іспанії - розповіла керівник Програми USAID "Рада: наступне покоління" Христина Бідонько. За її словами, аналіз даних свідчить про те, що найвідповідальніше ставлення до пенсійного забезпечення - в Іспанії. Там звертають увагу на рівень бідності та місячну потребу людини у коштах. Тому там пенсії постійно перераховують з урахуванням індексу споживчих цін. А найскладнішу формулу розрахунку пенсійного забезпечення має Чехія, яка враховує середню зарплату в країні, середньомісячний дохід особи, яка виходить на пенсію тощо.

"Соціальна політика ЄС, до якої входить питання пенсійного забезпечення, належить до спільної компетенції. І законодавчі органи ЄС, і відповідальні національні органи держав-членів ЄС створюють спільно законодавство, яке стосується, зокрема, пенсійного забезпечення. Загальні вектори розвитку пенсійної політики визначаються спільно. Втім, кожна країна на власний розсуд та за своїми правилами визначає, яким чином нараховуються пенсії, яким чином вони виплачуються, який встановлюється мінімальний пенсійний вік та від чого відштовхуватися, вираховуючи розмір пенсійного забезпечення", - пояснила керівник Програми USAID.

Христина Бідонько також звернула увагу на те, що стрімке старіння населення - характерна тенденція Європейського Союзу. Станом на початок 2023 року, 20% популяції ЄС - люди у віці 65+ років. Відповідні демографічні зміни відбуваються через збільшення тривалості життя європейців при одночасному зниженні рівня народжуваності. Прогнозується, що до 2070 року на одного пенсіонера припадатиме всього дві працюючі людини.

"Це становить проблему, оскільки частина пенсійного забезпечення формується на принципі солідарності поколінь - першому та другому рівні пенсійного забезпечення (за аналогією з українською пенсійною системою). В Європі більше ніж у нас розвинена практика використання послуг приватних інвестиційних фондів. Пенсіонери в приватному порядку використовують послуги банків та інвестиційних організацій для того, щоб подбати про власну старість", - пояснює вона.

В Україні ж уже майже два десятиліття на порядку денному стоїть питання запровадження накопичувальної системи пенсійного забезпечення. В квітні 2023 року в парламенті зареєстровано оновлений законопроект щодо пенсійної реформи та введення обов’язкових пенсійних накопичень - проєкт закону № 9212. Пропонується запровадити обов’язкове пенсійне накопичення для всіх громадян, молодших 55 років. Перші три роки фінансування реформи відбуватиметься за рахунок держави.

"Альтернативна система пенсійних накопичень запроваджуватиметься поступово та передбачає обов’язкову сплату роботодавцем пенсійних внесків за працівника. У 2023 вони становитимуть 1% від зарплати, у 2024 - 1,5%, а у 2025 році - 2%. Співфінансування держави буде у тому ж обсязі", - зазначила народний депутат Олена Шуляк.

За її словами, за бажання, працюючі українці також зможуть взяти участь у сплаті додаткових коштів, що в перспективі збільшить їхні накопичення, але це необов’язково. А  сьогоднішні пенсії не зменшуватимуть і не скасовуватимуть. Накопичувальна система буде додатковою до солідарної, що гарантуватиме гідні доходи на пенсії тих, хто піде на заслужений відпочинок років через 20.

Галина Гірак

ТЕГИ: УкраинаЕвросоюзпенсионерпенсияпенсионный фондкомпенсация
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі