Незважаючи на виданий Міжнародним кримінальним судом ордер на арешт російського диктатора Путіна через депортацію українських дітей, злочини росіян проти неповнолітніх українців продовжуються.
Стирання ідентичності
Доходить до абсурду - в РФ уже почали притягувати до суду юних українців. Зараз там збираються судити 14-річну дитину з України, яку самі й депортували. Російська сторона повідомила, що цю дівчинку не повернуть на батьківщину доти, доки не відбудеться судовий розгляд справи щодо неї. За що судитимуть дитину - невідомо, але країна-агресор у цьому плані вигадлива.
"Ми показали фото цієї дівчинки. Їй 14 років, і її забрали абсолютно свідомо росіяни, і свідомо її тримають фактично у полоні. Бо коли ми почали займатися питанням її повернення додому, то Росія нібито відкрила там кримінальне провадження проти неї. Її почали оглядати медики без жодного дозволу на те батьків, не допускають до неї інших українських дітей тощо", - заявив Уповноважений Верховної Ради України із прав людини Дмитро Лубінець у Національному телемарафоні "Єдині новини", розповідаючи про засідання Радбезу ООН, яке відбулося наприкінці минулого тижня.
За його словами, цей випадок вкотре довів, що РФ не хоче повертати українських дітей.
"Тільки вдумайтеся, який цинізм: мама в Україні, вона розшукує свою дитину, і росіяни, знаючи це, вигадують якусь судову справу - лише для того, щоб не віддати українську дівчинку", - сказав він.
Тим часом на тимчасово окупованих територіях росіяни проводять масові медогляди, після яких близько 70% дітей оголошують хворими і пропонують виїжджати "на лікування" в РФ.
"Ми знаємо, що це проводилося, і сайти "ЛНР/ДНР" викладали, що вони перевірили 94 тисячі чи близько 100 тисяч хлопчиків і дівчаток, наших учнів, на наявність у них проблем зі здоров'ям. Після цього 70% дітей, як ми знаємо, отримали довідки, що в них є хронічні захворювання і їх треба лікувати. І для цього можна виїхати в "піонертабори" Росії", - розповів у телемарафоні "Єдині новини" голова Луганської ОВА Артем Лисогор. Він зазначив, що після того, як дітей вивозять в РФ, від батьків вимагають їхати разом із ними, інакше дітей можуть не повернути.
До слова, лише за офіційно встановленими даними Російська Федерація незаконно депортувала близько 20 тис. українських дітей.
Лубінець у своєму онлайн-виступі 28 квітня в ООН звернув увагу на те, що Росія навмисно змінює законодавство, аби перешкодити і унеможливити повернення українських дітей, зокрема практикує примусову зміну громадянства на російське, - передає Укрінформ. Випадки нав'язування громадянства фіксуються ще з 2014 року. Розширюючи географію окупації, Путін підписав відповідні укази, щоб спростити цей процес.
"Для хлопчиків-підлітків це означає бути гарматним м'ясом в російській армії і неможливість покинути Росію після досягнення призовного віку", - зазначив він. І додав, що політика, спрямована на перевиховання і "зміну батьківщини", також є свідченням намірів геноциду.
Лубінець нагадав слова російського дитячого омбудсмена Марії Львової-Бєлової, стосовно якої МКС теж видав ордер на арешт. Вона, зокрема, заявляла, що українські діти нешанобливо відгукувалися про російського президента і співали український гімн, тому в них "виховують любов до Росії". РФ використовує освіту як інструмент агресії проти України, щоб стерти українську ідентичність.
"Освітній процес мілітаризується за зразком нацистського гітлер’югенду", - додав він і нагадав, що про це свідчать та звані юнармія, кадетські школи, уроки "великої зміни" у Росії.
Омбудсмен зазначив, що у російських підручниках містяться тези про "відсутність незалежної Української держави, самобутнього українського народу", "розширення території держави будь-якими способами, які є почесними і важливими для Російської Федерації". Українська культура та історія, видатні діячі зображуються як частина російської історії.
Зважаючи на все перелічене, Лубінець закликав міжнародне співтовариство чинити більший тиск на Росію, припинити ігнорувати геноцид і дотримуватися положень статуту ООН.
"Ми хочемо, щоб ООН створила дієвий механізм. Наприклад, якась місія, яка їде і фізично забирає наших українських дітей. Якщо РФ не допускатиме цю місію - тоді, напевно, прийшов давно час піднімати питання виключення РФ з, як мінімум, Радбезу ООН, як максимум - взагалі з лав цієї організації", - підсумував він.
Не випадкові злочини
Про необхідність покарання винних у геноциді українських дітей йдеться нині практично в кожному виступі наших представників у міжнародних організаціях.
"Це чітка демонстрація всім порушникам у всьому світі, що проблема викрадення та депортації дітей під час збройних конфліктів, таких як війна Росії проти України, залишається пріоритетною на порядку денному держав-членів та громадянського суспільства", - зазначив постпред України при ООН Сергій Кислиця на засіданні Ради Безпеки ООН. Адже викрадення або депортація є лише першою ланкою в ланцюгу серйозних порушень і зловживань, яких зазнає викрадена дитина. У багатьох випадках це призводить до використання дітей у військових цілях, сексуальної експлуатації, примусової праці, або до стирання національної ідентичності.
Тим часомПарламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) визнала геноцидом депортацію та насильницьке переміщення українських дітей на територію Росії та закликала МКС розглянути можливість кримінального переслідування за цей злочин.У резолюції зазначається, що ООН, Рада Європи, Європарламент та ОБСЄ протягом останніх місяців і тижнів рішуче засудили практику насильницького переміщення та депортації цивільних осіб, зокрема дітей, Російською Федерацією з території України.
ПАРЄ наголосила, що організований та систематичний характер примусового переміщення та депортації "дозволяють зробити висновок, що ці злочини не є випадковими чи незапланованими" та свідчать про намір "знищити Україну та українську ідентичність, а також культурні та мовні особливості її народу".
Асамблея також заявила про необхідність ретельної фіксації, збору та оцінки доказів злочину геноциду, як це передбачено Римським статутом та Конвенцією про геноцид. І підтримала розслідування та переслідування державної політики насильницького переміщення та депортації українських дітей Російською Федерацією, а також потенційні дії України в Міжнародному кримінальному суді та Міжнародному суді ООН.
Галина Гірак