Кабмін розробив Енергетичну стратегію України до 2050 року. Що вона передбачає та наскільки важко буде досягти поставлених цілей.
Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію досягнення Україною вуглецевої нейтральності енергетичного сектору до 2050 р. Наша країна претендує на статус енергетичного хаба Європи. Наскільки гарна ця ідея та як втілювати її в життя?
Що передбачає Стратегія
У Міністерстві енергетики України розробили Стратегію досягнення Україною вуглецевої нейтральності енергетичного сектору до 2050 р.
”Документ відображає цілі Європейського зеленого курсу та базується на принципах комплексного підходу до формування та реалізації політики у сфері енергетики, створення умов для сталого розвитку економіки України”, - кажуть у прес-службі Міненергетики України.
За словами міністра енергетики України Германа Галущенко, відповідні цілі досягатимуться шляхом розвитку сучасної та безпечної атомної генерації, відновлюваних джерел енергії, модернізації та автоматизації систем передачі та розподілу.
У Стратегії враховані: наслідки повномасштабної війни Росії проти України, посилення ролі енергетичної безпеки та зміцнення стійкості енергосистеми, результати приєднання Об’єднаної енергетичної системи України (ОЕС) до європейської мережі операторів системи передачі електроенергії (ENTSO-E) та поглиблення інтеграції енергетичної системи України в загальноєвропейську, наявність новітніх технологій (зокрема виробництво та використання водню в енергетичних цілях, малі модульні ядерні реактори, установки зберігання енергії), технічні зміни в енергетичному секторі, світові тренди та інноваційні рішення, вимоги до екологічної безпеки згідно з нормами ЄС та прийнятим зобов’язанням України, міжнародні зобов'язання України щодо енергоефективності та використання відновлювальної енергетики (ВДЕ), зменшення викидів парникових газів, децентралізація генерації електроенергії по всій території країни для поліпшення стійкості та надійності енергозабезпечення.
До речі, Кабмін розробив план розбудови України після закінчення війни, який складається з п’яти пунктів. За словами Юлії Свириденко, міністрині економіки України серед п’яти складників плану Кабмін, на яких у майбутньому базуватиметься економіка нашої країни, перший - це енергетична незалежність.
Тож цьому питанню країна планує приділити першочергову увагу.
Продавати енергію Європі
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна створить нову децентралізовану енергетичну систему, в якій основну роль гратиме відновлювальна енергетика.
За його словами, Україна у партнерстві з США планує розробити малі модульні реактори, які допоможуть підтримувати енергетичну систему країни.
Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру каже, що це гарна ідея, тим більше, що війна показала, що енергетична незалежність нам конче потрібна. Україна хоче разом із США побудувати 20 нових атомних реакторів. Це дозволить нам і себе забезпечити, і експорт електроенергії до ЄС організувати.
“Коли ми виженемо російських окупантів із ЗАЕС і ще збудуємо 20 нових енергоблоків міні атомних станцій, то Україна вироблятиме дуже багато електроенергії. Можна буде частину продавати в ЄС, а оскільки там ціна на електроенергію висока, то нам це вигідно”, - каже експерт.
Тоді Україна зможе продавати в ЄС не лише зерно, а й електроенергію, а треба враховувати той факт, що в країнах Євросоюзу попит на електроенергію зростає, а от на бензин падає – ефект популярності електроавтомобілів. На думку експерта, це правильна ідея нашої влади. За його словами, є ще ідея виробляти в Україні водень та постачати його до ЄС. Знову ж таки для цього потрібна електроенергія. Але це навіть вигідніше, ніж продавати газ, оскільки майбутнє енергетики ЄС - це не газ і не вугілля, а водень.
Звісно ці плани потребуватимуть коштів, але в Україні сподіваються, що з цим нам допоможуть західні країни.
Спочатку треба відновити енергосистему
Проте перш ніж почати заробляти на електроенергії, Україні потрібно відновити пошкоджену РФ внаслідок ракетних ударів енергосистему країни.
За даними Міністерства енергетики України на відновлення енергосистеми потрібно 11 млрд дол. А за оцінками комітету Верховної Ради з питань енергетики, лише на термінові ремонти нашій енергосистемі потрібен 1 млрд дол.
Водночас гроші на відновлення вже почали поступати в Україну. Так, Світовий банк виділив нашій країні фінансування у розмірі 200 млн дол., які будуть направлені на відновлення української енергетичної інфраструктури. За даними інформаційного агентства Bloomberg, це не єдиний транш, який може бути направлений в Україну на ці цілі. Україна може отримати від партнерів додаткове фінансування в розмірі до 300 млн дол. у вигляді грантів для розширення масштабів проекту відновлення енергетичної інфраструктури.
Своєю чергою Олександр Болтян, аналітик фінансової компанії Esperio каже, що енергетичний сектор потрібно буде відновлювати після руйнувань, завданих країною агресором. Як тільки ми це зробимо, зможемо залучати гроші в обмін на електроенергію європейським країнам і це дуже прибутковий напрям.
Тож, наразі основними напрямками у розвитку енергосистеми України є її відновлення, децентралізація та подальша інтеграція з енергосистемою ЄС, а також розвиток “зеленої” енергетики, а вже потім будування атомних енергоблоків.
Що вже робить Україна?
Наразі Україна вже працює над з'єднанням своєї енергосистеми з енергосистемою ЄС.
Так, Польща та Україна вже з'єднали енергосистеми спільною лінією електропередач протяжністю майже 400 км.
“Укренерго” спільно з польським оператором системи передачі електроенергії PSE модернізували потужну лінію електропередачі між Польщею та Україною”, - повідомила пресслужба “Укренерго”.
Тут переконані, що ця міждержавна лінія електропередачі означає додаткову надійність роботи української енергосистеми як частини європейської енергомережі.
“Рух України до Євросоюзу – це не лише амбіції, але й конкретні результати. Ми продовжуємо успішну секторальну інтеграцію в ЄС. Додатковий потужний інтерконектор збільшує наші експортно-імпортні можливості. За рахунок продажу електроенергії накопичимо ресурси на відновлення енергетики до нового опалювального сезону. А в разі потреби активізуємо імпорт та отримаємо аварійну допомогу від сусідів. Українці будуть зі світлом, попри ворожі ракетні та дронові атаки”, – наголосив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Загальна вартість проєкту склала 350 млн грн.
Очільник правління “Укренерго” Володимир Кудрицький сказав, що це був складний, але взаємовигідний проєкт, який Україна реалізувала у співпраці зі своїми європейськими колегами.
“Він важливий як для України, так і для енергетичної безпеки Європи. Ця лінія посилить зв’язки між українською та європейською енергосистемами. Якщо потреби будуть іншими, ми зможемо імпортувати електроенергію з Європи. Ця лінія становить додатковий елемент європейської енергетичної безпеки та сприяє розвитку стабільної енергомережі в Україні”, – зазначив він.
Вікторія Хаджирадєва