RU
 

Україна замінована: врожаю буде менше

Корреспондент.net,  4 травня 2023, 13:58
0
818
Україна замінована: врожаю буде менше
У звільненій Бучі на Київщині проводять розмінування території

Станом на квітень 2023 року 174 тисяч квадратних кілометрів території України потенційно забруднені вибухонебезпечними предметами. Ця обставина заважає посівній-2023.

Що кажуть фермери

На початку березня 2023 року українські аграрії подали близько пів тисячі заявок на розмінування полів, повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

За його словами, попередньо потрібно оглянути на наявність забруднень боєприпасами близько 2,5 млн гектарів сільськогосподарських угідь.

"Але якщо ми говоримо про території, які треба було б пріоритетно швидше розміновувати, з точки зору проведення весняно-посівної кампанії, то за інформацією з регіонів і колег з інших відомств це близько 800 тисяч гектарів", — розповідав Висоцький в коментарі Суспільному.

Найбільше замінована Херсонщина — до 20%, на другому місці Харківщина — близько 10% від загальної площі області.

"Значно більш інтенсивне мінування там, де велися активні бойові дії, знаємо, що лінія розмежування, лінія фронту в межах Миколаївської та Херсонської областей була дуже інтенсивна", — каже Тарас Висоцький.

За його словами, для розмінування необхідне спеціальне обладнання.

Втім, надовго відкладати посівну неможливо. В кінці березня фермери почали роботи в одному з найбільш забруднених боєприпасами регіонах - Херсонщині. За даними ОВА, весняні сільгоспроботи проводять 40 агропідприємств на 50 тисячах гектарів, ще 450 тисяч – заміновані.

"Це міни й снаряди після обстрілів. Тому потрібно обстеження цих територій, щоб люди могли швидше користуватися землею. Ми дуже вдячні міністерству, ДСНС, благодійним фондам, які недавно надали машини для розмінування. Це прискорить процес", – розповів керівник пресофісу Херсонської ОВА Олександр Толоконніков в ефірі національного телемарафону.

За його словами, наразі не вистачає ресурсів, щоб прискорити розмінування. З урахуванням окупованої частини Херсонщини, після її звільнення, процес може тривати років 10, каже Толоконніков.

Тим часом, високими темпами проходить посівна на землях заходу України. Так, на початок квітня в Івано-Франківській області вже засіяли понад 2,5 тисячі гектарів. Загалом цього року аграрії Прикарпаття планують засіяти 390 тисяч гектарів, що на 1,5 тисячі гектарів більше, ніж торік.

"Загалом, сподіваємося засіяти цього року понад 13 мільйонів гектарів. Тому всі роботи з розмінування та допомоги нашим аграріям — це пріоритет", — заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час засідання уряду на початку квітня.

В Україні також почалося і гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель. Наприклад, у Миколаївській області вже розміновано близько 320 вибухонебезпечних предметів.

"Ми вже сформували нормативно-правову базу, активізували роботу Національного органу з питань протимінної діяльності, створили Міжвідомчу робочу групу з питань гуманітарного розмінування, затвердили план розмінування понад 470 тис. гектарів земель сільськогосподарського призначення в дев’яти регіонах України", — наголосив глава Кабміну.

Зазначимо, що й фермери намагаються прискорити початок посівної, навіть за наявності великих ризиків. Наприклад, на Харківщині аграрії обладнали трактор системою дистанційного керування, щоб він міг їздити полем без водія. Це коштує мільйон гривень, але збереже життя.

"Уже ми обладнали старий трактор Т-150 колісний. Обладнали навігацією, автопілотом, патрулькою і тепер нам це дає змогу виїжджати на поле без присутності в тракторі механізатора", - розповів журналістам агроном Артур Зінуров.

Фермери — народ непосидючий, каже міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський в інтерв’ю Comments.ua. Аграрії з тієї категорії людей, які не люблять щось відкладати, адже давно звикли розраховувати в першу чергу тільки на себе, зазначає чиновник. Вони вигадують багато ініціатив із розмінування, розчищення, і це призводить до певних наслідків, інколи трагічних.

"Нюанс у цій ситуації — навіть якщо у вас дуже багато грошей, ви цю ситуацію за день не вирішите, бо вам треба навчити людей і зробити цю техніку. Цих людей не тільки в Україні, але й в світі є обмежена кількість, адже ніхто  спеціально не готувався до такої проблеми. Швидко ви таких людей не навчите, тому це все займає час, і ми з цим будемо жити десятки років, і я впевнений, що наступні покоління українців будуть мати з цим справу", — додав міністр.

Прогнози на врожай

Експерти зазначають, що в Україні порівняно з 2021 роком кількість посівних площ зменшилася приблизно на 25%. Не лише через міни - частина територій тимчасово окуповані.

Також, за попередніми прогнозами Мінагро, врожай зернових та зернобобових у сезоні 2023 року може скоротитися до 44,3 млн тонн проти 53,1 млн тонн у 2022 році.

Пшениці планується зібрати 16,6 млн тонн (-19%), ячменю – 4,8 млн тонн (-14%), кукурудзи – 21,7 млн тонн (-15%).

Проте, олійних планується зібрати більше: 19,2 млн тонн проти 18,2 млн тонн торік. Найбільшу частку в них займає соняшник (11,5 млн тонн). Далі – ріпак (3,8 млн тонн) та соєві боби (3,9 млн тонн).

Суттєво зростає і виробництво цукрового буряку – з 9,7 млн тонн торік до 11,3 млн тонн цьогоріч.

За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, цього сезону кількість посівів в Україні буде меншою, але це було відомо ще восени минулого року, коли кількість озимих культур значно зменшилася. Близько одного мільйона гектарів фактично не використовувалося під посівну кампанію. Врожай цього року буде меншим, ніж у 2022-му.

"Що стосується внутрішньої продовольчої безпеки, то всіма продуктами харчування та зерновими культурами ми будемо повністю забезпечені. Але в нас дійсно значно зменшиться експорт. Прогнозується, що ми зберемо близько 15-16 мільйонів тонн пшениці, а всередині країни ми споживаємо протягом року близько 7 мільйонів. Але частина цієї пшениці буде фуражною. Тому скільки ми зможемо експортувати на міжнародні ринки, це вже будемо констатувати тоді, коли будемо збирати безпосередньо свої культури", - каже Марчук в коментарі FREEДОМ.

В свою чергу Петро Мельник, президент асоціації Український клуб аграрного бізнесу (UCAB), виконавчий директор Agricom Group вважає, що негативний ефект від замінованих територій є, але його вплив на загальні масштаби посівів не настільки значний, щоб можна було говорити про критичну ситуацію.

"Це конкретне питання, наприклад, для Харківської, Херсонської, Миколаївської чи Запорізької областей. Тому що саме в прив’язці до цих областей це серйозний ефект, це величезна частка ВВП всередині самої області, і це робочі місця", - підкреслює експерт в коментарі FREEДОМ.

Проте сама по собі ситуація з розмінуванням досить складна, додає Мельник, і це робота на рік. Але сам процес не впливає на баланс зерна в Україні.

"Ми очікуємо, що цього року Україна знизить обсяги експорту. Країна знизила обсяги посівів пшениці на 500 тисяч гектар — це близько 10% менше посіяної озимої пшениці. Найімовірніше, у квітні-травні буде знижено посіви кукурудзи. Збільшуються посіви соняшнику.

Традиційно аграрії переходять у ті продукти, яких більше переробляють в Україні. Вони завжди були більш маржинальні — соняшник, соя, ріпак. Але загалом війна не сильно вплинула на баланс посівних площ", - каже Мельник.

Валерія Шипуля

ТЕГИ: урожайубытки
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі