Якими є підсумки перемовин в Стамбулі щодо пролонгування дії зернової ініціативи та кому вони вигідні.
У Стамбулі завершилися переговори щодо функціонування Чорноморської зернової ініціативи. Якими є підсумки та чого від рішення чекати Україні?
Переговори триватимуть
За словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова у Стамбулі завершилися переговори щодо функціонування Чорноморської зернової ініціативи.
“ООН та Туреччина як підписанти ініціативи мають розуміння, що зернова ініціатива критично важлива для світової продовольчої безпеки та має стабільно функціонувати. Тому за їх пропозицією подальші консультації щодо розблокування Ініціативи будуть продовжені в онлайн форматі”, – сказав він.
Тож заява неоднозначна і в ній не йдеться ні про продовження угоди, ні тим паче про терміни.
Зі свого боку офіційні представники Туреччини заявляють, що переговори про продовження угоди, яка передбачає експорт зерна з України через Чорне море, наближаються до завершення.
“Ми йдемо до домовленості про продовження зернової угоди”, – заявив міністр оборони Туреччини Хулусі Акар.
За словами Кубракова, українська делегація наголосила, що “зернова ініціатива” повинна бути продовжена та розширена, адже це забезпечить прогнозованість світовому й українському ринкам.
“Але, перш за все, потрібно відновити реєстрацію вхідного флоту та проведення інспекцій без штучних затримок та відповідно до процедур Спільного координаційного центру”, – додав міністр.
Водночас у Центрі стратегічних комунікацій вважають, що Росія зловживає своїми повноваженнями в межах зернової ініціативи для навмисного гальмування трафіку суден, підтримуючи режим напівблокади. Москва висуває неприйнятні умови (скасування важливих санкцій) для пролонгації зернової ініціативи.
Нагадаємо, Чорноморська зернова ініціатива, оголошена в липні 2022 р. після дипломатичних зусиль ООН і Туреччини, дозволяє Україні експортувати зерно через порти Чорного моря. Але Росія ще не взяла на себе зобов’язання щодо третього продовження угоди, чинний термін домовленостей спливає 18 травня.
Кому вигідна ситуація, що склалася?
Експерти визнають, що переговори йдуть складно та вважають, що такий стан речей на руку Росії.
Так, Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio каже, що ситуація із зерновою угодою неоднозначна. Той факт, що це політична гра є незаперечним. Від “угоди Ердогана” очевидно вигравала Туреччина, Україна, але не Росія. Туреччина використовувала українське зерно для переробки на борошно, яке потім продавала до країн ЄС, через що і з'явилися проблеми з демпінгом і забороною на ввезення продукції у 2023 р. Тож в кінцевому підсумку виграла саме Росія. Країна агресор з початку поточного року збільшила постачання зерна до Алжиру (у 3,7 раза), Пакистану (у 2,5 раза), ведуться переговори щодо експорту до Нігерії. Виходить, що попри надходження до Алжиру зерна з Франції, у 2022-2023 рр. вони віддали перевагу дешевшому зерну з Росії. Чи готові бідні країни поступитися дешевою пропозицією для політичних амбіцій інших країн? Експерт вважає, що ні.
Відповідно, зерновою угодою, Росія зіштовхнула Україну з країнами ЄС, через що тепер ми й отримали ситуацію із забороною імпорту нашої продукції. І подальші кроки щодо продовження Зернової угоди залежатимуть від того, чи Туреччина хоче ввозити українську продукцію, чи ні. Якщо угоду продовжать, то Україні доведеться конкурувати з низькими цінами на продукцію із РФ на дешевих ринках. Загалом це може сприяти зниженню інфляційного тиску по всьому світу, оскільки країни зрозуміють, що товари можуть бути дешевшими і на світових біржах ціни опускатимуться. Другий варіант, менш сприятливий, - зниження цін на сільськогосподарську продукцію призведе до зниження обсягів посівних. А це може посилити проблеми нестачі продовольчих ресурсів у світі, і сприятиме підтримці цін на зернові культури. Якщо Росія зараз може дозволити собі працювати на збиток, то у нас такої опції немає, кошти країни йдуть на війну, підтримку банківського сектору, виплату зовнішніх кредитів та кредитування бізнесу, але навряд чи знайдуться гроші на субсидії для агробізнесу. І без того держава продовжила на поточний рік бюджетні субсидії на одиницю оброблених угідь сільськогосподарського призначення (1 га) для провадження сільськогосподарської діяльності. Крім того, держава підтримує підприємства за утримання великої рогатої худоби (корів) усіх напрямків продуктивності. Втрутитися до бюджету країни посеред року і щось змінити у бік розширення фінансування агробізнесу навряд чи вдасться.
Виходить, що зернова угода дасть нам вихід на зовнішню арену, але ціни потрібно буде опускати. Якщо зерновий коридор не запрацює, то нам потрібно перейматися питанням зберігання та переробки всіх обсягів самостійно та формуванням продуктових запасів.
Водночас, якщо в країнах ЄС трапиться неврожай через високі температури, то всі заборони на імпорт будуть скасовані пізніше і ми повинні бути готові збільшити постачання наземним транспортом.
Своєю чергою Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру погоджується з колегою у тому, що переговори тривають складно. Але, на його думку, є надія, що сторони домовляться. Хоча може бути не так швидко, як це потрібно Україні. Для експорту України дуже важливим є зерновий коридор і тому потрібно дотискати Росію та домагатися продовження дії “зернової угоди”. Без коридору експорт України впаде і буде проблема з валютою і з економікою. Без нього потрібно буде шукати нові ринки збуту, тим більше, що є проблеми з експортом зерна до ЄС. Багато в чому Росія спеціально виступає проти цього коридору, розуміючи, що це удар по економіці України. Росія бачить, що ЄС також блокує українське зерно.
Певні успіхи є
Напередодні переговорів Туреччина оголосила про свої успіхи у відновленні роботи ініціативи. Попри це 1-7 травня (40-й тиждень роботи зернового коридору) обсяг експортованої з морських портів Одещини агропродукції зменшився у порівнянні з попереднім тижнем на 10% до 404 тис. т., що є найменшим показником тижневих відвантажень за весь період роботи зернового коридору. За вказаний період було завантажено лише 11 кораблів, як і на попередньому тижні. Ці судна завершили завантаження, але все ще залишаються в очікуванні інспекції, необхідної для продовження руху.
Основними позиціями експорту на 40 тижні роботи зернового коридору стали: пшениця – 41% всіх відвантажень, кукурудза – 40%,
соняшникова олія – 13%. Покупцями української агропродукції були країни Азії (Китай, Туреччина та Бангладеш), Європи (Іспанія та Нідерланди) та Африки (Туніс та Марокко). Загалом за весь період роботи зернового коридору Україна експортувала ним 29,7 млн т агропродукції.
Тож попри зменшення обсягів постачань зерна з України напередодні переговорів про продовження зернової ініціативи, коридор все ж таки запрацював, а заяви турецької сторони про наявність попередніх домовленостей дають надію на пролонгування терміну дії угоди.
Вікторія Хаджирадєва