Серед усіх заборон Заходу щодо торгівлі з РФ найчутливішим є обмеження у продажу нафти та газу. Хто може стати на заваді прийняттю рішення про ембарго.
Країни Великої сімки та Євросоюзу обговорюють ембарго на відновлення імпорту газу з Росії трубопроводами до таких країн, як Польща та Німеччина, куди РФ припинила поставки минулого року. Як це вплине на країну-агресора та хто ставить палки в колеса всередині самого ЄС?
Удар по торгівлі нафтою та газом - найчутливіший
Нафтопроводи, якими Росія припинила постачання, у тому числі північна гілка нафтопроводу “Дружба”, що веде у Німеччину та Польщу, можуть бути заблоковані. Рішення має бути схвалено за підсумками саміту G7 у Хіросімі 19 травня.
Нагадаємо, російський газовий монополіст “Газпром” в серпні минулого року скоротив постачання до Німеччини газопроводом “Північний потік” на 60 %, пославшись на проблеми з турбінами. У вересні 2022 р., відбулася диверсія на “Північних потоках”, яка майже повністю зруйнувала ці газопроводи.
Захід прагне, щоб Росія не отримала приросту доходів від продажу енергоносіїв, а також посилити економічний тиск на Москву через 15 місяців після повномасштабного вторгнення в Україну.
Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm каже, що дуже важливо аби це рішення було прийнято, бо саме обмеження у продажу нафти та газу призводить до найбільш руйнівних наслідків для економіки Росії. Адже виторг від продажу енергоносіїв становить основну частину доходів країни-агресора. З усіх санкцій Заходу ті, що стосуються нафти та газу найбільш чутливі.
Міжнародна енергетична агенція оцінила, що до введення санкцій Росія щодня отримувала близько 135 млн дол. від експорту сирої нафти навіть. Тож будь-яке рішення щодо заборони торгівлі РФ енергоносіями обмежує здатність країни-агресора отримувати кошти на фінансування війни з Україною.
На сьогодні частка РФ у європейському газовому імпорті вже впала з понад 40% до менш ніж 10%, що є наочним прикладом дієвості санкційного тиску на Москву.
Країни, яка встромляють палки в колеса
Керівництво ЄС розраховувало, що всі країни прийдуть до припинення договорів з Росією, а не до їхнього розширення чи продовження. Проте є країни, які й досі продовжують імпортувати нафту та газ з РФ. Йдеться про Угорщину, Чехію та Словаччину, які продовжує купувати російську сиру нафту, яка постачається їм нафтопроводом “Дружба”. Більш за інших не хоче відмовлятися від торгівлі з Москвою Угорщина і це попри те, що ця країна вже отримала доступ до СПГ та газу з Австрії, Румунії, Хорватії та Словаччини.
Угорщина також не припиняє співробітництво з РФ у галузі атомної енергетики - “Росатом”, як і раніше, бере участь у проєкті будівництва АЕС “Пакш-2”. Крім того, саме ця країна блокує внесення до санкційного пакету заборону на торгівлю в цій сфері на рівні всього ЄС.
За словами Максима Орищак, аналітика компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) забороні громадянської ядерної енергетики Росії, яка приносить сотні мільйонів євро, заважає Угорщина. Формулювання про те, що Росія не може вважатися якісним партнером у бізнесі, ґрунтуються на політичних уподобаннях лідерів ЄС. А для Угорщини підписана угода про розширення діючої в країні АЕС з “Росатомом” поки що в пріоритеті.
Експерт пояснює такі дії Угорщини не лише прихильністю до Москви, але й бажанням шантажувати ЄС та отримувати від нього якісь преференції за свій голос.
“Угорщина, демонструючи невдоволення намагається виторгувати собі щось від лідерів ЄС”, - каже він.
Водночас, на думку Охрименко, справа не в тому, що Угорщина аж надто залежить від постачання енергоресурсів з РФ, а у її політичній схильності до Москви.
“Той, хто хоче, злазить з енергетичної голки Росії та позбавляється енергетичної залежності від неї”, - каже він.
Прикладом, може слугувати ФРН. Німецька промисловість адаптувалася до енергетичної кризи і заощадила газ: в той час, як енергоємні галузі, такі як хімічна промисловість і виробництво скла, скоротили виробництво, інші галузі майже не постраждали, свідчать офіційні статистичні дані. Крім адаптивності компаній, дослідники цього питання відзначають успішну закупівлю газу в інших країнах, зокрема й за рахунок поставок скрапленого природного газу (СПГ).
Водночас в ЄС вважають, що дії Угорщини не надто заважають загальному курсу на відмову від енергоносіїв російського походження.
“Лінія Угорщини нітрохи не нашкодила діям ЄС з диверсифікації енергоносіїв, враховуючи її невелику частку в загальному обсязі імпорту газу до Європи, - каже експерт з енергетики аналітичного центру Bruegel Сімоне Тальяп'єтра. - Прикладу Угорщини ніхто в Євросоюзі не слідуватиме”.
Загалом, за оцінкою експерта, ЄС робить успішні кроки щодо відмови від російського викопного палива та забезпечення своєї енергетичної безпеки, а дії Угорщини не вплинуть на загальну картину.
Своєю чергою Охрименко вважає, що ЄС має сконцентрувати свою увагу не тільки на тому, аби всі її члени відмовились від російської нафти та газу, а й на забороні на реекспорт російської сировини. Це було б сильним ударом по економіці РФ. Зараз Росія реекспортує свою нафту до ЄС через Грузію до Туреччини. На жаль, заборони на це поки що немає.
Загалом Україна наполягає на тому, щоб країни ЄС продовжували посилювати обмеження щодо торгівлі з Росією. Серед них - обмеження проти “Росатома” і алмазної промисловості Росії, а також зниження граничної ціни на нафту. Все це допоможе послабити можливості Кремля фінансувати агресію.
“Очікуємо, що до переліку чинних санкцій незабаром увійдуть і пропозиції Міжнародної робочої групи з питань російських санкцій. Зокрема, зниження верхньої межі ціни на нафту - до 45 дол. за барель сирої нафти з цільовим показником 30 дол. за барель, посилення контролю за дотриманням граничних цін на нафту, накладення санкцій на “Росатом”, - заявив Ярослав Юрчишин, перший заступник голови комітету ВРУ з антикорупційної політики.
Угорщина хоче заблокувати новий пакет
Крім вищеназваних перепон, які чинить Угорщина щодо намагань заходу тиснути на Москву аби вона припинила війну в Україні, ця країна хоче заблокувати останній пакет санкцій. Позиція саме цієї країни може стати перепоною на шляху до 11-го пакету. Будапешт погрожує заблокувати нові санкції ЄС проти Росії через те, що угорський OTP Bank потрапив до українського списку “міжнародних спонсорів війни”.
Угорський дипломат Петер Сіярто заявив, що фінансова установа не порушує міжнародного законодавства. Але в українського Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) є інша інформація.
“OTP входить до числа 50 найбільших банків Росії, а за низкою напрямів є лідером ринку. Він обслуговує понад 2,2 млн клієнтів і представлений у понад 1 850 населених пунктах держави-терориста, що акцентує його важливість для економіки Росії, яка бореться із санкціями Заходу і намагається їх обійти. Як стало відомо зі ЗМІ, банк також надає пільгові умови кредитування російським військовим”, - йдеться в повідомленні НАЗК.
Попри це експерти вважають, що як і завжди Угорщину переконають долучитися до нового санкційного пакета.
Вікторія Хаджирадєва