Український бізнес скаржиться на нестачу персоналу. Кого шукають працедавці, чи будуть вони підвищувати зарплату.
Якщо на початку війни в Україні не вистачало роботи, то зараз вона є, проте працювати нікому - роботодавці скаржаться на брак персоналу. Кого шукають та чи готові підвищити зарплату кандидатам?
Не вистачає працівників
Кількість вакансій ще не досягла показників довоєнного часу, але ринок праці вже відновився більше як на половину та з кожним місяцем пропозицій стає дедалі більше.
Експерти кажуть, про наявність тенденцій стабілізації ринку праці та поступового зменшення безробіття. За інформацією аналітиків OLX Робота, кількість вакансій у перші місяці 2023 р. вже майже така ж, як і на початку 2022 р. Мало того, за рік спостерігається і номінальне підвищення рівня заробітних плат.
Водночас з’явилась інша проблема. Згідно з квітневим опитуванням українського бізнес-середовища ”Економічні тенденції з точки зору бізнесу під час війни” в Україні зросла кількість підприємств, які відчувають посилення проблем із пошуком персоналу.
“Серед усіх перешкод для ведення бізнесу в Україні брак робочої сили посідає п’яте місце - 31% опитаних підприємств відзначають проблеми із пошуком персоналу”, - сказала виконавчий директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Оксана Кузяків.
За її словами, у квітні частка бізнесів, що відчули брак кваліфікованих працівників, зросла до 26,9% з 19,9% у березні.
Водночас поменшало роботодавців (з 7% до 4,9%), які повідомили, що їм легко знайти некваліфікованих працівників.
За інформацією пресслужби Державної служби зайнятості, працедавці найбільше шукають: кваліфікованих робітників з інструментом (швачка, електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, слюсар-ремонтник, слюсар-сантехнік, електрогазозварник, пекар, слюсар-електрик), робітників з обслуговування устаткування та машин (водій, тракторист-машиніст с/г виробництва, токар, оператор заправних станцій, машиніст екскаватора, водій навантажувача, фрезерувальник, оператор верстатів, машиніст крана), професіоналів (вчитель, вихователь, фармацевт, інженер, лікар, психолог, інженер з охорони праці), працівників сфери торгівлі та послуг (продавець, кухар, охоронник, офіціант, соціальний робітник, перукар, молодша медсестра).
Причиною браку фахівців на ринку праці є втрата працездатного населення через війну. У Конфедерації роботодавців України підрахували, що наша країна тимчасово втратила 5,5 млн працездатних, тобто понад 30%. Так, до повномасштабного вторгнення Росії, в Україні працювали 17,4 млн осіб (з них 9,1 млн чоловіків). Проте через війну близько мільйону чоловіків було мобілізовано; 4,6 млн осіб виїхали за кордон (з них 3,2 млн жінок); на тимчасово окупованих територіях знаходиться близько 1,3 млн працездатних.
За словами Олексія Мірошниченка, президента Конфедерації роботодавців України - це величезні масштаби, які неминуче призведуть до проблем на ринку праці.
Що буде далі?
Далі ситуація може розвиватись за двома сценаріями
Якщо після закінчення війни відбудеться економічний бум, то більша частина мігрантів повернеться додому. Крім того, українці не будуть їхати за кордон для пошуку робочих місць. Якщо ж економічний бум не відбудеться, до України повернеться лише незначна частина мігрантів.
Приміром такого варіанту є колишня Югославія.
”Якщо брати до уваги міграційні процеси в Югославії, де не сталось економічного буму, то до своїх місць проживання повернулись лише 10-20% тих, хто став вимушеним переселенцем”, – зазначає Мірошниченко.
Сусідні країни вже зараз переманюють українських працівників.
Приміром, польські роботодавці з минулого року збільшили зарплати для українців приблизно на 10% і кількість пропозицій щодо роботи в країні зростає. Мінімальна зарплата в Польщі – 30,2 тис. грн. Стільки отримує більша частина українців у сусідній державі. Для поляків це невелика сума, але для українців – значна. Якщо в Україні такі гроші можуть отримувати кваліфіковані спеціалісти, то в Польщі на цю суму претендують різноробочі, збирачі врожаю.
За словами Ганни Джоболди, директорки департаменту рекрутації Gremi Personal, мийнику посуду в сусідній державі пропонують 33 тис. грн на місяць. У великих українських закладах громадського харчування такі працівники отримують лише 8-12 тис. грн.
Після закінчення війни до сусідніх країн матимуть можливість поїхати ще більше заробітчан з України. Наразі військовозобов'язані чоловіки законно не можуть виїхати за кордон, але, коли війна припиниться, така можливість у них з'явиться. Демографи вже говорять про можливу проблему: замість повернення жінок та дітей додому до них за кордон можуть виїхати чоловіки. І якщо умови роботи в Україні значно поступатимуться тому, що пропонують роботодавці сусідніх країн, то кількість таких українців може бути великою.
За словами Наталії Слинько, представниці порталу пошуку роботи grc, українські роботодавці не мають можливості пропонувати такі самі умови, як, приміром, в Польщі. Ймовірно, уникнути збільшення трудової міграції буде складно. Однак є і позитивний сценарій: кількість українців, які повернуться з-за кордону, може бути значно більшою, ніж кількість тих, хто поїде після появи такої можливості.
Адже на користь того, щоб українці залишалися всередині країни та поверталися додому з інших держав, грає бажання жити у свої містах та відроджувати повоєнну економіку своєї держави.
Чи будуть збільшувати зарплати?
Вже зараз зрозуміло, що українським підприємцям доведеться змагатися за робочі руки та шукати можливості пропонувати вигідніші умови. Єдиний шанс українських підприємств конкурувати з іноземними пропозиціями - збільшувати зарплати.
Водночас, за словами Тетяни Пашкіної, експертки ринку праці, наразі роботодавці не мають ресурсів, щоб проводити масове підвищення зарплат. Натомість підвищення відбуватиметься нерівномірно. Чим важливіша робота співробітника, тим більше шансів на підвищення. Для окремих працівників розмір заробітної плати може збільшитись на 20%.
За прогнозами НБУ поточного року зарплати зростуть, але лише на 3,7%. Кращою ситуація має бути наступного року. Якщо на цей момент війна закінчиться, реальна зарплата зросте на 4,7% (а номінальна в гривні без урахування інфляції майже на 20%). Але ситуація на сьогодні інша. Замість того, аби заманювати нових працівників високими зарплатами, підприємці намагаються механізувати процеси. Згідно з дослідженням ”Економічні тенденції з точки зору бізнесу під час війни” підприємства не поспішають зі збільшенням персоналу. Планують зростання кількості працівників лише 5,6% (проти 8,3% у березні). Тоді як вже понад 91% не очікують змін у зайнятості (у березні таких було 88,3%).
Цікаво, що з проблемою нестачі людей більше стикається великий бізнес, ніж малий.
“Якщо подивитися на цей показник за розміром підприємств, то побачимо, що у великих та середніх підприємств проблема з пошуком персоналу стоїть гостріше, на відміну від малих та мікробізнесів. Ця тенденція може свідчити про перші спроби великого та середнього бізнесу вдатися до розвитку”, - зауважила Кузяків.
Вікторія Хаджирадєва