Переговори зайшли у глухий кут. Подовження дії зернового коридору під великим питанням. Скільки втратить Україна та які є виходи із ситуації.
Переговори щодо продовження дії “зернової угоди” поки що не дають позитивного результату. В Україні не виключають можливість припинення роботи “зернового коридору” та підраховують можливі збитки.
Продовження угоди під питанням
Україна не виключає, що угода щодо безпечного експорту українського зерна Чорним морем завершиться 18 травня. Переговори зайшли в глухий кут, і жодних додаткових зустрічей щодо продовження зернової угоди, за словами представника МЗС України, немає.
”Ситуація в цілому після переговорів особливо не змінилася, і ми отримуємо досить суперечливу інформацію про зернову угоду і можливості її продовження. Вихід Росії із зернової ініціативи, є можливим”, - заявила на брифінгу посол з особливих доручень МЗС Ольга Трофімцева.
Росія вкотре погрожує вийти з Чорноморської зернової ініціативи з постачання українського продовольства в інші країни світу у разі відсутності консенсусу щодо задоволення її інтересів.
“Якщо до 18 травня не вдається досягти консенсусу щодо її продовження з урахуванням інтересів РФ щодо поставок добрив, значить, вона припиняє своє існування”, - заявив заступник глави МЗС РФ Сергій Вершинін.
За його словами, ініціатива, що приносить односторонні вигоди, навряд чи може бути визнана і підтверджена усіма.
Він зазначив, що РФ в першу чергу захищає національні інтереси Росії, її сільгоспвиробників і виробників добрив.
Водночас українська сторона нагадала, що експорт продовольства з Росії напряму не потрапив під обмежувальні заходи, тож РФ використовує це як привід для припинення угоди або шантажу її підписантів.
За словами Олександра Охрименко, президента Українського аналітичного центру бути впевненим що “зернову угоду” продовжать не можна. Річ у тім, що в Туреччині зараз вибори і їм не до цього. Тож, Росія цілком може цим скористатися ситуацією і цього разу виконати свої погрози та заблокувати дію коридору, який і так працює погано через затримки інспекцій з боку РФ.
Чим загрожує відмова від зернового коридору?
Якщо “зернову угоду” не подовжать, це негативно вплине на українське сільське господарство.
“Ціни на зернову групу є збитковими або майже збитковими – вони вдвічі менші, ніж минулого року, – каже експрезидент Асоціації фермерів та землевласників України Іван Томич. – І якщо зернову угоду буде порушено, це відіб’ється на ціновій політиці. А це загрожує багатьом господарствам, особливо невеликим, банкрутством”.
Вплине припинення дії угоди і на доходи України від експорту. В НБУ вже підрахували можливі збитки. За прогнозом регулятора, такий сценарій погіршить перспективи експорту сільськогосподарської продукції та зменшить валютні надходження на 290 млн дол. на місяць.
Постраждає не лише Україна, але і світ, бо припинення угоди призведе до зростання цін на зерно на світових ринках, дефіциту продовольства в найбідніших країнах Африки та Азії та кризи продовольчої безпеки.
“Якщо не буде продовжено угоду, ціна зерна на світовому ринку підскочить мінімум на 30%”, – каже виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пєндзін.
Водночас погані наслідки чекають не лише Україну і світ, але й Росію.
“Для всіх, і першою чергою для російської сторони, це означатиме загострення ситуації. Вони ускладнять собі свою майбутню переговорну позицію”, - підкреслила Трофімцева.
Битва за Африку
Цікаво, що Росія постійно звинувачує Україну у тому, що вона мало постачає зерна до країн Африки. РФ через удаване піклування про населення цих країн шантажує виходом з угоди. Водночас країна-агресор намагається зайняти цей ринок, бо всі інші ринки для неї закриті.
Так, Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio каже, що Росія з початку цього року збільшила постачання зерна до Алжиру (у 3,7 раза), до Пакистану (у 2,5 раза), ведуться переговори щодо експорту до Нігерії.
Крім того, РФ експортує крадене з окупованих територій України зерно до Сирії.
“Російські окупанти продовжують грабувати населення України, привласнюючи зерновий урожай цивільних громадян. Так, у Феодосії, окупаційна влада намагається вивезти викрадене зерно до своїх портів, завантажуючи його на сирійське судно “Souria”, - повідомили в Генштабі ЗСУ.
Росія виходячи на ринок Африки вбиває двох зайців: поповнює свою скарбницю та ще й звинувачує Україну у тому, що вона надіслала більше зерна до Європи, ніж до континенту, що голодує.
На жаль, більшість країн Африки віддають перевагу дешевому зерну з Росії і не готові поступатися вигідною пропозицією задля перемоги України.
Водночас є і винятки. Так, у травні цього року збільшилися поставки української пшениці в порти Єгипту. За оцінками експертів, їх обсяг склав 65 тис. тонн, що значно вище результату за аналогічний період у квітні (7,05 тис. тонн).
Покупцями української агропродукції були також Туніс та Марокко.
Своєю чергою Охрименко вважає, що Україні не варто зосереджуватись на тому аби виграти битву за експорт зернових до Африки.
“Країни Африки бідні та не можуть платити багато коштів за нашу продукцію. Деякі взагалі замість грошей пропонують бартер на сировину чи банани. Це не вигідні партнери”, - каже експерт.
Замість них він пропонує зосередитись на Нідерландах, Німеччині та Іспанії.
Що робити Україні?
Шляхів виходу із зернової кризи два. Перший - Україна має перемогти на полі бою, тоді морський шлях буде відновлено. Другий - почати переробляти зерно самостійно і продавати товари з доданою вартістю.
Питання “зернової угоди”, на думку Максима Орищака, аналітика компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ)
залежить від інтенсивності бойових дій між РФ та Україною.
Своєю чергою Охрименко каже, що Україні потрібно розпочати контрнаступ, відвоювати окуповані території і тоді Чорноморський коридор буде розблоковано.
Інший спосіб розв’язання проблеми не залежить від дій на полі бою. Експерти радять почати переробляти зерно самостійно вже зараз, адже експорт сировини потребує більш потужних логістичних каналів, ніж продаж готової продукції.
“Україні потрібно формувати модерну промислову політику, переформатовуючи експорт з поставки великих фізичних обсягів сировини та напівфабрикатів на поставку товарів з великою доданою вартістю”, - каже Олексій Кущ, аналітик компанії “Об’єднана Україна”.
Заступник голови парламентського Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський теж вважає, що проблему зі збутом української агропродукції потрібно вирішувати через розвиток внутрішньої переробної промисловості.
“Це може бути борошно, біоетанол, спирт, готові продукти харчування, корми для тварин, амінокислоти і купа інших товарів, які можуть вироблятися із зернових”, - каже він.
Країні потрібно знайти кошти, щоб інвестувати в переробну галузь та перебудувати сільське господарство на користь товарів глибокої переробки з високою доданою вартістю. І вже з ними зайти на ринок ЄС.
Україні вже стала на цей шлях. Наприклад, у нас вже почати переробляти зерно на біометан. Цього року очікується, що почнуть працювати 5 таких заводів. А загалом планують побудувати 31 біометановий завод.
Вікторія Хаджирадєва